ПідтриматиРусский

"Колосс на глиняних ногах": ЗСУ спростували міф про міць "другої армії світу"

Чотирнадцять місяців війни розвіяли міф про непереможність росії як володарки "другої армії світу": єдина перевага рф – велика кількість "гарматного м'яса"

Джейхун Маммадов
Джейхун Маммадов

Бізнесмен, управлінець, журналіст

Рф більше не має ані тактичного, ані стратегічного потенціалу для перемоги над Україною

Чотирнадцять місяців війни. Вона, немов шалений вир, все більше країн затягує у свою воронку, смерть все більший урожай збирає на полі битви. Ні, продовжують воювати ті самі дві країни: Україна та росія, але частина країн, а їх більшість, прокидається і підтримує один бік, а інша частина, та їх меншість – іншу.

Світ поступово починає ділитися на дві нерівні частини, в якій переважають сили добра, і війна з локального конфлікту між двома державами перетворюється на світову.

У мужності українському народу – нашому братньому народу – не відмовиш. Українці розбили всі можливі прогнози щодо швидкої, протягом максимум одного тижня, перемоги російської армії та стрімкого захоплення всієї території України. Більше того, вони назавжди розвіяли багаторічний міф про росію як про володарку "другої армії світу". Немає у росіян такого потенціалу ні в тактичному, ні в стратегічному плані.

А що є? Величезна кількість населення, на яке абсолютно наплювати російському керівництву на чолі з президентом путіним, і яке як "гарматне м'ясо" вкидається в топку війни. Є безліч ґрунтовно застарілої військової техніки, у тому числі ще з часів Другої світової війни.

І є роками перевірена лякалка у вигляді ядерної доктрини, а точніше кажучи, досить великий запас атомних боєголовок, зібраних після розпаду Радянського Союзу у них на території. До речі, нікому достеменно не відомо, у якому стані ці ядерні боєзаряди і чи взагалі придатні вони для покладених на них завдань.

Словом, росія виявилася тим самим "Колоссом на глиняних ногах", про який вже неодноразово згадувалося у світовій історії. За що воює росія – незрозуміло. Вона не має ні конкретної мети, ні тим більше мотивації. Але вони вперто лізуть та лізуть на священні землі України, підтримуючи загарбницьку політику свого керівництва, гине сотнями, тисячами.

Однак, якби гинули лише вони, то й добре, але ж у війні з ними залишають свої життя на фронті тисячі українців, а також бійців різних національностей, у тому числі й азербайджанців.

Війна страшна сама по собі, бо несе в собі нещастя, сльози та кров. Мільйони біженців з України, рятуючи себе від постійних бомбардувань бомбами, ракетами, дронами, розвіялися по всьому світу. Вони рятують своїх дітей, вони рятують свою націю, націю непереможну, стійку та наполегливу. Яка упевнено йде до досягнення своєї мети – поверненню територіальної цілісності, а головне свободи, свободи вибору – як їм, українцям, далі жити.

А Захід – що він робить? Здавалося б, вже ні в кого немає сумнівів, що з росією, згадуючи висловлювання Отто фон Бісмарка, будь-який договір не вартий того паперу, на якому він написаний. Однак все тривають розмови про те, що суперечки перевести за стіл переговорів.

Та не схоче путін йти на мир на умовах України, і ніколи, повторюю, ніколи не погодяться українці на умови путіна. Українці стояли, стоять і стоятимуть на смерть. У цьому немає сумнівів, що Україна воюватиме до перемоги.

Тому Заходу, який обрав бік добра і справедливості – бік українців, необхідно якнайактивніше допомагати цьому волелюбному народу, розширюючи спектр та номенклатуру поставок бойового озброєння. І тоді війна вийде з того патового стану, в якому вона сьогодні опинилася. Іншими словами, Заходу слід бути сміливішим у своїх рішеннях, щоб усе завершити перемогою сил добра.

Проте навіть сьогодні, після чотирнадцяти місяців війни, ми сміливо та переконано можемо сказати, що цього літа на нас чекають великий прорив і великі зміни на краще – відродження незалежної України! Вісім років та чотирнадцять місяців! 417 днів тому ми хвилювалися за майбутнє України та молилися, щоб вона вистояла.

А сьогодні ми віримо, боремося та молимося про те, щоб Україна незабаром перемогла! Потрібно триматися разом та добиватися перемоги! Слава Україні! Слава героям! Слава Нації! Смерть ворогам!

Нагадаємо, росіяни не полишають ідеї "великого наступу". Певна активність спостерігається як на території Білорусі, так і в прикордонних областях рф, а також на територіях півдня і сходу України, що тимчасово контролюються окупантами. Проте за кілька місяців ворогові так і не вдалося просунутися на більшості напрямків більш ніж на кілька кілометрів.

Ще більше гарячих та ексклюзивних новин – у нашому телеграм-каналі та Facebook!

Інші новини