Дозволи на надрокористування? Ні, не чули. Управління комунального господарства Бердичева самовільно видобуває пісок для боротьби з ожеледицею. Це несподівано з’ясувалося на сесії міської ради. Зізнання очільника управління ЖКГ спричинило справжній скандал і змусило виправдовуватися керманичів міста.
Причина небезпечної ожеледиці у Бердичеві на Житомирщини – неякісна суміш із краденого піску? Комунальники Бердичева несподівано на сесії зізнались у нелегальному видобуванні копалин під виглядом рекультивації. Крадіжку піску виправдовують браком бюджетних коштів на суміш для посипання доріг під час ожеледиці. Про це розповіли в Бердичівському відокремленому підрозділі ВГО «Стоп корупції».
На сесії міської ради один із депутатів порушив перед обранцями та комунальниками проблему неякісного розчищення доріг. Комунальна техніка збирає сніг, а крига залишається. В результаті дороги міста становлять небезпеку для руху транспорту. На думку місцевих, це відбувається з причини використання неякісної суміші для посипання доріг. До неї, ймовірно, замість піску додають глину.
«Тут питання в суміші. Коли суміш забивається в розкидачі – це значить, що там засипається не пісок, а глина. Бо глина – вона саме розтоплює сіль», — зазначив депутат міськради Бердичева Ігор Романський у своєму виступі на сесії.
Та під час обговорення причин небезпеки з’ясувалося, що «бердичівська технологія» подолання ожеледиці включає… крадіжку копалин.
«Закупляти суміш – задорого, в бюджеті коштів немає…Ми закупляємо не суміш, а сіль. Цього року було закуплено 150 тонн. Суміш виготовляємо власними силами. У нас є ділянка, де ми беремо пісок. І змішуємо самі. Мінімальна концентрація солі в суміші складає більш як 25 відсотків», — як на сповіді виправдався керівник бердичівського Управління ЖКГ Руслан Квятківський.
«Що за ділянка? Невже ми незаконно видобуваємо пісок?» – поцікавився очільник Бердичівського підрозділу антикорупційної організації Станіслав Лужанський, який був присутній на сесії.
Керівник комунгоспу поспішив заявити, що видобуток законний. Утім, чи є дозволи на надрокористування та взагалі законні підстави для видобутку, пояснити не зміг. А потім швиденько виправився, що насправді це – не видобуток, а рекультивація. За кілька секунд рекультивація вже стала не здійсненою, а запланованою…
«Звідки ви берете з рекультивації пісок? А рекультивацію робите на підставі чого? Щоб робити рекультивацію – потрібні рішення. На підставі чого ви там робите рекультивацію? Чому ви ґрунт змішуєте? Хто вам надавав право?» — питає посадовця представник «Стоп корупції» у Бердичеві.
Спантеличений питаннями активіста начальник управління ЖКГ Квятківський помітно нервує – це видно на відео, оприлюдненому в соціальних мережах.
Цікаво, що мер Бердичева не став спростовувати, що комунальники самостійно «беруть пісок» для боротьби з ожеледицею.
«Ми виходимо з тієї ситуації, що у нас є в бюджеті на комунальний сервіс», — виправдався міський голова Орлюк.
Громадські активісти зауважили, що місто Бердичів не має дозволу на користування надрами. І те, що комунальники самовільно користуються ними, фактично крадуть пісок, є порушенням законодавства. До того ж використовують суміш, яка знищує комунальну техніку.
«Зверніть увагу, що своєчасне прибирання снігу та боротьба з ожеледицею — це питання безпеки, життя та здоров'я бердичівлян. Сніг завжди випадає взимку і тут заплющувати очі не вийде». – зазначають місцеві.
Бердичівський відокремлений підрозділ ВГО «Стоп корупції» публічно звернувся до Державної екологічної інспекції України та Національної поліції. Державні органи просять розібратися з незаконним видобутком піску в м.Бердичеві.
Нагадаємо:
- Як повідомляв «СтопКор» раніше, громадські активісти звинуватили голову Бердичівської ОТГ у втручанні в процес формування та роботи ради громадського контролю при органах місцевого самоврядування.
- Також повідомлялось, що депутат Бердичівської міськради Сенаторов опинився в центрі скандалу через крадіжку газу. СБУ викрило підприємство обранця, що під’єдналося до газопроводу та несанкціоновано використовувало газ — та ще й ледь не спричинило техногенну катастрофу. Суму збитків оцінили у 47 млн грн.
