29 вересня Північний апеляційний господарський суд відмовив ТОВ "Фармасел" — виробнику ін’єкційних розчинів під брендом Nikopharm — у задоволенні апеляційної скарги на арешт коштів, накладений у межах справи про банкрутство ТОВ "НІКО". Постанова набрала законної сили одразу після проголошення. Водночас, сторона апелянта звернула увагу на важливу деталь, яка ставить під сумнів сенс самого засідання: головуючий суддя зачитав рішення з уже надрукованого тексту. У компанії переконані, що суд проігнорував їхні аргументи й ухвалив рішення, яке загрожує зупинкою критично важливого фармвиробництва. Наразі "Фармасел" готує касацію.
Судове засідання Північного апеляційного суду відвідала знімальна група ТОВ "Стоп корупції ТБ".
Про яку справу йдеться?
Апеляційна скарга ТОВ "Фармасел" (виробник, що працює під брендом Nikopharm) стосувалася ухвали Господарського суду міста Києва від 7 липня 2026 року, якою на кошти "Фармасел" наклали арешт як захід забезпечення позову у справі №910/3053/26 (910/8352/26).
Ідеться про арешт рахунків на 52 млн грн, про який вже писав СтопКор, — позов був поданий у межах процедури банкрутства ТОВ "НІКО" з орбіти Сергія Дядечка, колишнього бізнес-партнера компанії.
Засідання відбулося під головуванням судді Сергія Станіка — того самого, який вже розглядав скаргу 14 вересня, про що теж розповідав СтопКор.
Цього разу, крім представників "Фармасел", до судове засідання відвідали розпорядниця майна ТОВ "НІКО" арбітражна керуюча Діана Козловська та представник боржника адвокат Євген Рябко. Обоє, за словами юристів, які представляють інтереси сторони апелянта, раніше участі в апеляційному розгляді не брали.
Суд заслухав розпорядницю майна, яка заперечувала проти доводів скарги, і дав учасникам можливість поставити одне одному запитання.
Після цього колегія відмовила "Фармасел" у задоволенні апеляції та залишила ухвалу першої інстанції без змін. Мотиви рішення поки невідомі: суд оголосив лише його короткий текст.
Постанова, готова до початку засідання?
Найгостріше питання після засідання стосується не суті спору, а процедури. За інформацією представників сторони "Фармасел", головуючий суддя Станік оголосив постанову з надрукованого тексту. На думку сторони апелянта, це може вказувати на те, що рішення було підготовлено ще до початку засідання, а отже, саме засідання й аргументи скаржника для суду жодного значення не мали.
Процесуальні норми передбачають іншу послідовність: спершу суд вислуховує сторони, досліджує їхні доводи, а вже потім ухвалює рішення в нарадчій кімнаті.
Наявність надрукованого тексту сама по собі не є доведеним порушенням — оцінювати правомірність процедури, якщо ці питання апелянт порушить у касаційній скарзі, належить Верховному Суду.
Проте з точки зору компанії "Фармасел", яка на двох засіданнях пояснювала, чим арешт рахунків загрожує її виробництву та забезпеченню ліками українців на фронті й у тилу, картина виглядає сумнівною: наводити свої аргументи можна було, але висновок, схоже, був зроблений заздалегідь і зовсім їх не врахував.
94 мільйони і "маркетингові платежі": аргументи сторін
Розпорядниця майна ТОВ "НІКО" Діана Козловська заявила в суді, що за результатами аналізу руху коштів через рахунки "Фармасел" нібито пройшло 94 млн грн, з яких 52 млн грн — маркетингові платежі. Саме це, за її словами, є однією з підстав для збереження арешту, аби гарантувати можливе задоволення вимог кредиторів.
На аргумент компанії про наявність нерухомості та інших активів арбітражна керуюча відповіла, що нібито перевіряла державні реєстри та банківські дані, і частина нерухомості перебуває в іпотеці. Також, за її словами, "Фармасел" не звертався з проханням про розстрочку чи відстрочку погашення боргу.
Позиція "Фармасел" незмінна з першого дня: арешт паралізує господарську діяльність і створює ризик зриву контрактів. Ще на засіданні 14 вересня адвокат компанії Ілля Мастістий попереджав, що подальше блокування рахунків призведе до повної зупинки виробництва. Представники підприємства також наголошували, що активи на балансі значно перевищують суму вимог у справі.
Варто нагадати, для чого взагалі існує забезпечення позову. Це тимчасовий захід, покликаний гарантувати виконання майбутнього рішення, а не покарання відповідача до того, як суд вирішив спір по суті. Саме тому закон вимагає, щоб такий захід був співмірним заявленим вимогам і не завдавав невиправданої шкоди.
Чи врахував апеляційний суд, що арешт б’є не по абстрактному "боржнику", а по діючому заводу з сотнями працівників? Питання риторичне.
Контекст попереднього засідання робить нинішню ситуацію ще виразнішою. 14 вересня Діана Козловська, за ініціативою якої і було накладено арешт, просила відкласти розгляд через гостру респіраторну інфекцію, лікарняний та пошкодження голосових зв’язок. Жодних медичних документів вона не надала, тож суд клопотання відхилив і розглянув скаргу по суті — засідання тривало близько години, судді ставили представникам "Фармасел" уточнювальні запитання, після чого оголосили перерву до 29 вересня.
У "Фармасел" тоді звернули увагу на подвійні стандарти: первинну заяву про арешт суд першої інстанції розглядав без участі компанії, її представників навіть не викликали. Відтак ситуація склалася так: ухвалу про арешт постановили без "Фармасел", а 29 вересня, коли на засідання вперше прийшли розпорядниця майна та представник боржника, рішення, за словами юристів апелянта, вже було "у принтері".
Чому це не просто корпоративна суперечка?
"Фармасел" — не пересічний учасник господарського спору. За даними, які компанія озвучувала в суді, на підприємстві зареєстровано 39 препаратів: 14 із них входять до Національного переліку основних лікарських засобів, а 6 безпосередньо забезпечують потреби Сил безпеки та оборони. Йдеться передусім про ін’єкційні розчини та засоби для екстреної допомоги, які використовують лікарні та військові шпиталі.
Історія компанії — це історія бізнесу, який війна вже одного разу позбавила всього. Завод "НІКО" в Макіївці, заснований у 1994 році, першим в Україні запровадив технологію BFS. У 2014 році бойовики заблокували доступ працівників на територію підприємства.
Частина команди, як розповідали журналісти в сюжеті "Стоп корупції ТБ", почала все з нуля: спершу на контрактних майданчиках у Німеччині та Греції, згодом — на власному заводі в Броварах.
Блокування рахунків, за словами керівництва ТОВ "Фармасел", суттєво ускладнює виплату зарплат, закупівлю сировини та відвантаження продукції.
Хто по інший бік спору?
Кінцевим бенефіціарним власником ТОВ "НІКО", згідно з відкритими даними Opendatabot, є бізнесмен Сергій Дядечко — колишній співвласник "Родовід Банку". Українські медіа, зокрема dsnews.ua, раніше згадували його ім’я у зв’язку з банком "Союз", який фігурував у матеріалах СБУ щодо конвертаційного центру, що обслуговував підприємства на окупованих територіях.
Ці обставини не є предметом розгляду у справі про забезпечення позову, однак важливі для розуміння того, хто і за якими правилами претендує на результати роботи українського фармвиробника.
У розслідуванні "Стоп корупції" йшлося також про 86-сторінковий звіт з оцінки можливості "перезапуску" виробничого комплексу "НікоФарма" в окупованій Макіївці, датований груднем 2024 року. У документі розраховано логістику до Москви, описано пільги "вільної економічної зони" за законодавством рф та кроки з отримання російських реєстраційних посвідчень. Хто замовив цей документ і чи був він реалізований — залишається відкритим питанням.
Вбудувати: https://www.youtube.com/watch?v=eIUqzOAiBp4
Справу про банкрутство ТОВ "НІКО" Господарський суд Києва відкрив навесні 2026 року за заявою ТОВ "Схід Фінанс".
У травні 2026 року Національний банк відкликав ліцензію цієї фінансової компанії. Паралельно Головне слідче управління Нацполіції розслідує кримінальне провадження, у межах якого в липні на "Фармасел" пройшли обшуки. За версією слідства, службові особи обох компаній у 2015–2024 роках могли незаконно заволодіти майновими правами на торговельні марки та зареєстровані препарати ТОВ "НІКО".
Водночас у реєстрі торговельних марок власником ТМ Nikopharm вказано саме ТОВ "Фармасел", а строк її дії — до 2029 року.
Про обшуки та тиск на компанію писали СтопКор, OBOZ.UA та УНІАН.
Що далі: касація і ще одне засідання 13 жовтня
Представники "Фармасел" вже заявили, що готують касаційну скаргу на постанову Північного апеляційного господарського суду від 29 вересня 2026 року. Оскаржити її до Верховного Суду можна протягом 20 днів. Головний аргумент компанії: апеляційний суд не взяв до уваги доводи скаржника і залишив у силі захід, який загрожує зупинкою критично важливого виробництва.
Але наступний раунд — уже 13 жовтня. Під головуванням того самого судді Сергія Станіка апеляційний суд розглядатиме аналогічну справу між тими самими сторонами з тим самим предметом спору — арештом коштів "Фармасел", цього разу на 6 млн грн. Юристи компанії не приховують скепсису: за їхніми словами, результат цього розгляду можна вважати відомим наперед.
Остаточну правову оцінку і самому арешту, і обставинам ухвалення рішення дасть Верховний Суд. Але вже зараз ця справа ставить незручне питання: чи здатна судова система відрізнити забезпечення вимог кредиторів від механізму, який може зупинити завод, що постачає ліки фронту? СтопКор стежитиме за засіданням 13 жовтня та касаційним розглядом.
Раніше СтопКор писав, що ТОВ "Фармасел", виробник ін’єкційних розчинів Nikopharm, опинилося під слідчими діями та блокуванням рахунків на тлі майнового спору з колишнім бізнес-партнером — ТОВ "НІКО". За словами керівництва підприємства, це ускладнює виплату зарплат, закупівлю сировини та відвантаження продукції, зокрема препаратів, які використовують медзаклади та Сили безпеки й оборони.
Приєднуйся до нашої армії антикорупціонерів! Підписуйся на нас у Telegram, WhatsApp, Facebook, Youtube, Twitter, Instagram і TikTok!
