На фінансування та запуск студентського наносупутника від КПІ виділено понад 5 млн грн. Ця сума буде використана для запуску супутника через SpaceX, як повідомили в Кабміні 27 жовтня: виділено 5,2 млн грн на науковий напрям "Технічні науки" київського Політеху.
За словами голови МОН Оксена Лісового, ці кошти підуть на завершення розробки студентського наносупутника PolyITAN-12, який планується запустити на орбіту у 2024 році. Вже зараз ведеться системна робота для вирішення технічних, логістичних та організаційних завдань. Про це пише видання Liga.Tech.ua.
Ця ініціатива оцінюється експертами у зв'язку з запуском супутника вагою 20 кілограмів вартістю $144 000 через SpaceX, що вважається досить конкурентним підходом. У порівнянні з глобальними стандартами університетських оптичних наносупутників, цей розвиток КПІ позиціонує себе у "люксовому сегменті", інвестуючи понад пів мільйона доларів США протягом кількох років розробки та пуску.
Однак оцінка вартості пуску в $25 000 за кілограм ваги виявляється вищою, ніж у SpaceX, навіть ураховуючи повну вартість послуги "під ключ". Наразі у КПІ є можливість скористатися найекономнішим варіантом, запустивши супутник на місію Transporter-12 на Falcon 9 в листопаді 2024 року.
Студентський наносупутник PolyITAN-12, розроблений для дистанційного дослідження поверхні Землі, випробовуватиме оптичну систему середньої просторової роздільності, а також проводитиме тести радіопередавачів та антен космічного зв’язку в різних діапазонах.
У Київському політехнічному інституті раніше висували ідею системи спостереження за Землею з космосу за допомогою шести оптичних мікросупутників власної розробки. Цю систему планували включити до загальнодержавної цільової науково-технічної космічної програми України на 2019-2023 роки (раніше розглядали на 2018-2022 роки), яка так і не отримала затвердження Верховною Радою.
Технічні характеристики, які передбачались для 80-кілограмових мікросупутників, були досить передовими.
Макет такого мікросупутника та його оптичної системи було представлено на конкурсі інноваційних проєктів у сфері оборонних технологій, що проходив у КПІ у травні 2019 року.
Відеорепортаж від UA TV чотири роки тому показує макет оптичного приладу циліндричної форми (праворуч) та зменшений у масштабі макет самого космічного апарата (ліворуч). У той час пропонували використовувати корпус оптичного приладу як носій для всієї супутникової платформи, що було новаторським рішенням для зменшення розмірів та ваги космічного апарата.
Щодо PolyITAN-12U, можна припустити, що, як і в інших сучасних супутників, де оптична система є основним корисним елементом, конструкція має бути підпорядкована компактному розташуванню. Це дозволить відпрацювати конструкторські рішення за меншу ціну.
У будь-якому випадку це створить можливість експериментувати з конструкторськими рішеннями за менші кошти, за винятком амбіцій розробників. Для кубсатівського класу космічних апаратів це призводить до гіршого показника просторової роздільності оптичної системи – від 2 до 4 метрів.
Наприклад, на кадрі з фільму "КПІ. Підкорення космосу" показано оптичний наносупутник під назвою PolyITAN-3, який розроблявся спільно з Познанською політехнікою з Польщі. Попередній наносупутник PolyITAN-HP-30, третій за порядком, був запущений 3 січня 2023 року.
Після запуску завданням завжди є спроба встановлення зв'язку із супутником. Деталі щодо сталої комунікації та інформації про подальшу експлуатацію представники КПІ не надали публічно. Однак PolyITAN-HP-30 після місії не був ідентифікованим серед космічних об'єктів, що може бути пов'язано з можливим "глюком" у системі радіозв'язку. PolyITAN-12U споряджений декількома комунікаційними засобами з альтернативними діапазонами, щоб уникнути подібних непорозумінь.
Додаткову впевненість говорити про негаразди з КПІшним супутником PolyITAN-HP-30 додає витяг з Реєстру космічних об’єктів ООН.
У першому рядку (що відноситься до PolyITAN-HP-30), у першій же колонці, де має зображуватися унікальний номер міжнародного ідентифікатора, зірочка наприкінці вказує на відсутність його присвоєння – як й уточнення з цього приводу у передостанній колонці.
Як має все виглядати, наочно зображено у другому рядку, де розміщений запис про реєстрацію супутника "Січ-2-1" (в Україні він також відомий під назвою "Січ-2-30") та посилання на вербальну ноту з відповідною інформацією від постійного представництва України в ООН.
Відповідно до положень Конвенції ООН про реєстрацію об’єктів, запущених у космічний простір, що набула чинності для України вже 14 вересня 1977 року, вся космічна діяльність повинна бути зафіксована у відповідному державному реєстрі.
Згідно зі статтею 13 Закону України "Про космічну діяльність", космічні апарати обов'язково підлягають державній реєстрації в Державному реєстрі космічних апаратів України. Проте зараз немає загальнодоступного Державного реєстру, тому його поточний вміст залишається невідомим.
Треба відзначити також третій рядок витягу з Реєстру ООН, який стосується першого наносупутника від КПІ. Навіть якщо його належним чином ідентифікувала міжнародна система обізнаності космічної обстановки, український уряд не зареєстрував його. Єдиним джерелом інформації про нього є документ, поширений від імені рф, з території якої PolyITAN-1 був запущений у середині 2014 року.
На жаль, Закон України "Про космічну діяльність" визначає розділення космічних апаратів на "легальні" й "нелегальні", зокрема в статті 7 та статті 11. Це створює непорозуміння та невизначеність зобов'язань за міжнародними договорами, такими як Договір про принципи діяльності держав з дослідження і використання космічного простору, включаючи Місяць та інші небесні тіла, який діє для України з 31 жовтня 1967 року. Згідно зі статтею VI цього договору, держави-учасниці несуть відповідальність за національну космічну діяльність, незалежно від того, чи проводиться вона урядовими органами, чи неурядовими юридичними особами.
Нагадаємо, 11 квітня Державна аудиторська служба повідомила про проблеми з витрачанням державних коштів у Національному технічному університеті "КПІ ім. Ігоря Сікорського". Загальний масштаб проблем – порушення на суму близько 14 млн грн.
Ще більше гарячих та ексклюзивних новин – у нашому телеграм-каналі та Facebook!
