Детективи НАБУ та прокурори САП подали до суду клопотання про обрання запобіжного заходу для підприємця Германа Фісталя — утримання під вартою. Альтернативою має стати застава в розмірі понад 1,06 мільярда гривень. А в результаті, фігуранта резонансної справи випустили всього за 200 мільйонів, що не співставно з нанесеними збитками державі протягом багатьох років. За версією слідства, Фісталь очолює злочинну організацію, яка десятиліттями обманювала державу, привласнюючи мільйони бюджетних коштів. Родину Фісталів називають не інакше як "медичною мафією", яка завдяки зв'язкам у політичних колах і проросійській орієнтації зуміла вибудувати систему безкарного збагачення.
Правоохоронці вимагають для затриманого "медичного злочинця" Германа Фісталя безпрецедентну заставу — 1 мільярд гривень, наполягаючи на найвищій сумі в історії української юстиції як гарантії того, що організатор багаторічної корупційної схеми залишиться за ґратами. Така жорстка позиція слідства — відповідь на нахабність "медичної мафії", яка роками грабувала бюджет під виглядом закупівель обладнання для онкохворих.
Попри це, суд вирішив встановити альтернативну заставу у 200 мільйонів гривень. Якщо кошти будуть внесені, Фісталь зобов’язаний виконувати низку суворих обмежень: не залишати Київську область без дозволу, з’являтися на всі виклики слідчих, повідомляти про зміну місця проживання, не контактувати з іншими фігурантами справи, здати закордонні паспорти та носити електронний браслет.
Фісталя підозрюють у привласненні понад 231 мільйона гривень, виділених на закупівлю медичного обладнання для Національного інституту раку.
Корупційний синдикат Фісталя: 300 компаній, 6 затриманих, 12 країн
Після гучного затримання Германа Фісталя, власника компанії "Автоспецпром" і ключового фігуранта масштабної корупційної схеми у сфері медичних закупівель, правоохоронці звернулися до суду з клопотанням про призначення йому застави у понад 1 мільярд гривень. Це одна з найбільших застав, які коли-небудь просили для підозрюваних у корупційних злочинах в Україні. Герман Фісталь був затриманий після проведення обшуків у його офісах та помешканнях. Разом із ним підозру отримали ще кілька осіб: двоє представників підконтрольних компаній, виконувач обов’язків директора Національного інституту раку (який водночас є депутатом обласної ради), а також двоє службових осіб інституту. Загалом, затримано 6 осіб. Слідство вважає, що саме Фісталь організував злочинну групу, до якої входили понад 300 компаній та низка впливових посадовців.За даними слідства, у 2021–2022 роках під час закупівель медичного обладнання для Національного інституту раку учасники схеми заволоділи понад 231 мільйоном гривень бюджетних коштів. Ці гроші були виведені через фіктивні контракти, завищення цін (іноді на 50%) та залучення до ланцюга постачання афілійованих іноземних компаній.
Головним виконавцем схеми була компанія "Автоспецпром", що належить Герману Фісталю. Саме ця структура неодноразово вигравала державні тендери на постачання автомобілів швидкої допомоги та медичного обладнання, часто без реальної конкуренції. Серед інших задіяних фірм — понад 300 юридичних осіб, афілійованих із Фісталем та його оточенням. Деякі з них брали участь у тендерах на постачання обладнання для онкохворих, частину контрактів не виконували або виконували з порушеннями. Розслідування набуло міжнародного масштабу: до збору доказів долучилися правоохоронці з 12 країн, які надали інформацію про рух коштів та діяльність компаній, задіяних у злочинній організації.
Фігуранти схеми у відкритих джерелах
Як передає Антикорупційна правозахисна рада з посиланням на Центру Протидії Корупції– називають таких фігурантів злочинної схеми:
Герман Фісталь – бізнесмен, фактичний керівник великої групи постачальників медичного обладнання, до якої входило понад 300 компаній. Вважається організатором схеми. Вищий антикорупційний суд (ВАКС) обрав йому запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 200 млн грн.
Андрій Шипко – колишній народний депутат України VII та VIII скликань, депутат Дніпропетровської обласної ради, який у 2021–2022 роках виконував обов’язки директора НІР. Його підозрюють у зловживанні службовим становищем та участі в злочинній організації.
Оксана Чулуп – права рука Германа Фісталя, представниця підконтрольних компаній, причетна до маніпуляцій із тендерами.
Юрій Василенко – підлеглий Фісталя, також представник афілійованих компаній, які вигравали тендери.
Дмитро Каліущенко – секретар тендерного комітету НІР, який сприяв перемозі підконтрольних компаній.
Службова особа НІР – ще один працівник інституту, ім’я якого не розкривається у відкритих джерелах, але який брав участь у схем
Слідство вважає, що саме ці особи роками забезпечували монополію "медичної мафії" на державних тендерах, штучно завищували ціни й виводили бюджетні кошти через підконтрольні структури.
- 2 довірені особи, представники підконтрольних компаній - ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 255 КК України;
- 2 службові особи НІР (станом на час вчинення злочину) - ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 255 КК України;
- виконуючий обов’язки директора НІР (станом на час вчинення злочину), депутат обласної ради - ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 255 КК України.
Хрещений батько медичних тендерів: хто такий Герман Фісталь
Герман Фісталь — одна з центральних фігур у корупційній справі про розкрадання 231 млн грн, виділених на закупівлю медичного обладнання для онкохворих. Бізнесмен, власник мережі компаній, пов’язаних із медичною технікою та автомобілями швидкої допомоги, він підозрюється в організації злочинної групи, яка десятиліттями паразитувала на українській системі охорони здоров’я. Правоохоронці вважають його "архітектором" однієї з найбільших медичних схем в історії незалежної України.Герман Фісталь
- Посада/статус: Бізнесмен, фактичний керівник найбільшої групи компаній-постачальників медичного обладнання в Україні (понад 300 структур).
- Роль у справі: Організатор злочинної організації, яка забезпечувала позаконкурентну перемогу підконтрольних компаній у державних тендерах на закупівлю обладнання для онкохворих пацієнтів НІР.
- Суть схеми: Через афілійовані фірми та змову з посадовцями НІР штучно завищував вартість обладнання (іноді на 50%), залучав до ланцюга постачання іноземні компанії, змінював комплектацію апаратури для ускладнення перевірок.
- Збитки: У 2021–2022 роках група заволоділа понад 231 млн грн бюджетних коштів, виділених на онкологічну клінічну базу.
- Статус: Підозрюваний, взятий під варту, для нього проситься рекордна застава понад 1 млрд грн.
- Політичне прикриття:
- Тісні зв’язки з депутатами, чиновниками МОЗ і конкурентами на тендерах — зокрема з О. Бахтєєвою, котра контролювала парламентський комітет з охорони здоров’я thepage.ua.
- Схеми постачання продовжували розвиватися й після 2022 року, незважаючи на початок повномасштабної війни.
Корпоративна павутина: понад 300 компаній у схемі
За даними НАБУ, Фісталь створив структуру з понад 300 компаній, які використовувалися для участі у фіктивних тендерах, відмивання коштів, перекручування специфікацій обладнання та оптимізації сплати податків. Серед ключових компаній, пов’язаних із ним:
- ТОВ "Автоспецпром" — виготовлення та постачання автомобілів швидкої допомоги;
- ДП "Регіон 2002" — Фісталь виступає підписантом/Код: 32214495;
- ТОВ "Діспомед" — займається виробництвом медичних інструментів/ Код: 32250962;
- ТОВ "Альянс Фарм" — постачання медичних товарів/ Код: 31807524 ;
- ТОВ "Український центр медичної сертифікації та прогнозування"/Код: 33058382— фігурує у схемах з онкоцентром;
- ТОВ "РУМЕД" — учасник сумнівних тендерів.
Компанії були не просто "на папері" — вони мали контракти з ключовими державними закладами охорони здоров’я, зокрема Національним інститутом раку, де проводилися масштабні закупівлі з істотними завищеннями ціни.
За відкритими джерелами, Герман Фісталь є власником, керівником або кінцевим бенефіціаром низки компаній, що працюють переважно у сфері медичного обладнання та виробництва автомобілів швидкої допомоги:
- ТОВ "Автоспецпром" Найбільш відома компанія, кінцевими бенефіціарами якої є Герман Фісталь та його племінники Артем і Еміль Фісталь. Фірма займається виробництвом і постачанням автомобілів швидкої медичної допомоги. Саме ця компанія неодноразово фігурувала у великих державних тендерах, скандалах із невиконанням контрактів, а також у розслідуваннях щодо завищення цін на медичне обладнання. У 2023 році поліція провела обшуки у власника компанії Германа Фісталя. ТОВ "Автоспецпром" створене у травні 2012 року. За 2024 рік компанія вказала майже 280 мільйонів гривень прибутку, з яких чистий дохід – 13,7 мільйонів гривень.
Найбільшим закупівельником у "Автоспецпрома" є ДП "Медичні закупівлі України". Загальна сума контрактів перевищує 1 мільярд гривень.
- ДП "Регіон 2002" (код ЄДРПОУ 32214495)Герман Фісталь є підписантом цієї компанії. Вона зареєстрована у Петропавлівській Борщагівці.
- ТОВ "Виробнича компанія Діспомед"/код ЄДРПОУ: 32250962 Герман Фісталь керує цією компанією, яка займається виробництвом медичних і стоматологічних інструментів та матеріалів.
- ТОВ "Альянс Фарм"/ код ЄДРПОУ: 31807524За даними журналістських розслідувань, ця компанія також пов’язана з Фісталем і вигравала великі тендери на постачання медичних товарів. Передають Наші Гроші.
Рум’янцева Оксана Григорівна — "права рука" Фісталя та фінансова керівниця "медичного синдикату"?
Особливу роль у корупційній схемі, організованій Германом Фісталем, відігравала Рум’янцева Оксана Григорівна. В офіційних реєстрах вона значиться бухгалтером у ключових компаніях Фісталя, проте фактично виконувала функції головної фінансової координаторки всієї злочинної організації.
"Швидка" афера: 1,3 мільярда за машини, яких немає
Ключовою ланкою схеми стала компанія ТОВ "Автоспецпром", яка належить Герману Фісталю та його племінникам Артему й Емілю. У 2021 році ця фірма отримала від держави аванс у розмірі 1,3 млрд грн на постачання автомобілів швидкої допомоги. Як з’ясували журналісти Bihus.Info та "Наші гроші", протягом року було поставлено лише чверть від обіцяної кількості автомобілів, а основна частина контракту так і не була виконана. Попри це, компанія продовжувала вигравати тендери без реальної конкуренції.
ТОВ "Автоспецпром" має довгу історію участі в державних тендерах: за останні 10 років компанія виграла закупівель на понад 3 мільярди гривень. У низці випадків вона змагалася з формально іншими фірмами, які виявлялися афілійованими з Фісталем — або за адресою реєстрації, або за директорами, або за кінцевими бенефіціарами.
Батько — "герой ДНР", син — мільярдер з бюджету України
Родинне тло Германа Фісталя не менш токсичне, ніж його бізнес-практики. Його батько — професор Еміль Фісталь, заслужений лікар України, після окупації Донбасу відкрито підтримав "ДНР". У 2018 році він отримав нагороду "Герой праці ДНР" за лікування поранених російських солдатів, зокрема бурятських танкістів. У 2022–2023 роках став президентом Інституту невідкладної відновної хірургії ім. Гусака в Донецьку — вже як частини російської медичної системи. Після 2014 року переїхав до Донецька, де очолив Інститут невідкладної хірургії ім. Гусака — вже інтегрований у систему охорони здоров’я РФ.
Також Еміль Фісталь був депутатом самопроголошеної "Народної ради ДНР" та регулярно висловлювався на підтримку російського вторгнення. Попри це, його син Герман залишався активним учасником українського ринку держзакупівель, а його фірми — одними з головних постачальників техніки для державних онкологічних центрів.
Тетяна Бахтєєва: Політичне лоббі родини Фісталь або Зв’язки з Опоблоком і "медичною мафією"
Система впливу родини Фісталь формувалася роками для просування власних економічних інтересів у сфері медичних закупівель. Завдяки тісним контактам із ключовими політиками, зокрема з колишньою народною депутаткою та головою профільного комітету ВРУ Тетяною Бахтєєвою, Фісталі отримували пріоритетний доступ до державних тендерів і бюджетних ресурсів у галузі охорони здоров’я. Саме Бахтєєва вважається ключовою політичною покровителькою клану: завдяки її впливу у МОЗ, обласних управліннях охорони здоров’я та профільних комітетах Верховної Ради компанії Фісталів регулярно вигравали державні тендери ще з 1990-х років. Її лобістська підтримка забезпечувала Фісталям доступ до бюджетних ресурсів і допомагала усувати конкурентів на ринку медичних закупівель.
Політичне лобі забезпечувало їм не лише перемоги на конкурсах, а й усунення конкурентів, захист від перевірок і сприятливе регулювання галузі. 16 січня 2014 року Бахтєєва голосувала за "диктаторські закони" — пакет антидемократичних законів, які суттєво обмежували права громадян та свободу слова.
Як і у випадку інших політико-економічних груп в Україні, лобізм Фісталів був частиною ширшого явища зрощення великого бізнесу та політики, коли приватні інтереси просуваються через вплив на державні рішення, кадрову політику та розподіл бюджетних коштів. Така модель дозволяє групі не лише збагачуватись за рахунок держави, а й зберігати монопольне становище на ринку медичних послуг та обладнання.
Журналісти неодноразово називали Фісталя та його оточення "медичною мафією" — за масштаб корупційних зв’язків, відкатів та монополізацію закупівель медобладнання, особливо для онкологічних центрів. Попри численні скандали, компанії Фісталів десятиліттями уникали кримінального переслідування — до 2025 року.
Андрій Шипко — фігурант справи про розкрадання бюджетних мільйонів через схеми онкоцентру
Андрій Шипко, екснардеп і колишній в.о. директора Національного інституту раку, є одним із ключових підозрюваних у справі про масштабне розкрадання державних коштів, призначених для закупівлі медичного обладнання для онкохворих. За даними розслідувань, Шипко не лише забезпечував "потрібним" фірмам перемогу на тендерах, але й за час перебування на керівних посадах суттєво збільшив власні статки.
Згідно з декларацією, поданою у 2024 році, Андрій Шипко задекларував мільйони гривень готівкою та на банківських рахунках, а також значну кількість земельних ділянок і нерухомості. Частина цього майна була придбана вже під час повномасштабної війни, коли більшість українців змушені економити через кризу. Серед активів фігуранта — кілька квартир, будинки, земельні ділянки у різних регіонах, а також дорогі автомобілі.
Правоохоронці підозрюють, що саме через такі схеми, як у Національному інституті раку, Шипко та його спільники змогли акумулювати значні суми коштів, які потім легалізували через придбання нерухомості та інших активів. Справу Шипка розглядають як одну з найбільш показових у контексті боротьби з корупцією у сфері державних медичних закупівель.
- Посада/статус: Депутат Дніпропетровської обласної ради, у 2021–2022 рр. — виконувач обов'язків директора Національного інституту раку (НІР); колишній народний депутат від Партії регіонів і групи "Відродження".
- Призначення: У 2021 році призначений в.о. директора НІР рішенням міністра охорони здоров’я Максима Степанова. До цього був першим заступником директора НІР.
- Фінансовий контекст: Щорічний бюджет НІР — 220 млн грн, окремо у 2021 році заклад отримав 1,5 млрд грн на ремонт і створення клінічної бази.
- Політична біографія:
- Член Партії регіонів (2006–2014), голосував за "диктаторські закони" 16 та 18 січня 2014 року.
- Після Євромайдану — у групі "Відродження".
- Фігурант антикорупційних розслідувань, тричі зафіксований рухом "Чесно" на кнопкодавстві, помічений у "гречкосійстві".
- У 2013 році журналісти зафіксували його листування, де він називав себе "куратором медицини".
- Брав участь у конкурсі на голову Національної служби здоров’я, але вибув.
- Дружина Андрія Шипка під виглядом реконструкції збудувала клубну п’ятиповерхівку.
- Освіта та професійний досвід: Педіатр, у 1993–1996 роках працював лікарем у Дніпропетровській обласній дитячій лікарні.
- Роль у справі: Як керівник НІР мав ключовий вплив на розподіл бюджетних коштів і проведення тендерів, забезпечував перемогу підконтрольних організатору компаній.
Андрій Шипко та його дружина Ірина декларують стрімке зростання доходів після того, як Інститут раку став центром "схеми 231 млн" — закупівель, де, за версією слідства, було розкрадено гроші онкохворих.
Тенденція
- +460 % зростання річного сімейного доходу 2021→2024.
- До 2022 р. прибуток формували переважно дивіденди дружини; після призначення Шипка до керівництва НІР (і запуску тендерів на 231 млн) з’являються мільйонні "підприємницькі доходи" й нові фірми‑джерела дивідендів.
- Паралельно задекларовано готівку: ≥ 350 тис USD + 388 тис EUR у дружини, ≥ 81 тис USD + 83 тис EUR у Шипка (у всіх перевірених деклараціях). Джерело збережень не пояснене.Також, медіа повідомляють, що Андрія Шипка під виглядом реконструкції збудувала клубну п’ятиповерхівку.
Підсумок: Українська судова система — щит для корупціонерів?. Приклад Фісталя
Гучне затримання лідера "медичної мафії" Германа Фісталя та його спільників, які роками паразитували на бюджеті для онкохворих, знову продемонструвало: українська судова влада, попри гучні заяви про боротьбу з корупцією, переважно діє в інтересах самих корупціонерів.
Прокурори наполягали на безпрецедентній заставі — понад 1 мільярд гривень, що мало б гарантувати перебування Фісталя за ґратами та унеможливити вплив на слідство. Проте судді ВАКС, фактично ігноруючи суспільний резонанс і масштаби злочину, відпустили організатора багаторічних схем із заставою лише у 200 мільйонів гривень. Для Фісталя, який десятиліттями нарощував статки за рахунок державних махінацій, ця сума — "кишенькові гроші".
Цей випадок — яскравий сигнал: навіть після розкриття багаторівневих схем, які завдали збитків на сотні мільйонів гривень і поставили під загрозу життя тисяч онкохворих, судова система залишається слабкою ланкою у боротьбі з корупцією. Відсутність реальної невідворотності покарання лише підживлює впевненість "елітних" злочинців у власній безкарності — і це одна з головних причин, чому корупційні синдикати в Україні досі почуваються безпечно навіть після гучних затримань.
Раніше ми писали про те, що Олександр Скомаров, один із претендентів на посаду директора Бюро економічної безпеки(БЕБ), опинився в центрі публічного скандалу. Причиною стали обставини, пов’язані з його родиною — батьком, дружиною та сестрою. Частина з них стосується ймовірних зв’язків із фігурантами кримінальних проваджень та осіб, наближених до російських структур.
Ще більше гарячих та ексклюзивних новин – у наших Telegram та Facebook !
