"Кошмарили" українців під час війни, виносячи з осель усе цінне – аж до парфумів і дитячого хрестика. При цьому не гребували застосовувати до своїх жертв побиття і тортури, аби ті розповіли, де ховають гроші й коштовності. Це – не рімейк кримінального блокбастеру від Тарантіно, а схема цинічної наживи, за якою діяло організоване злочинне угрупування на чолі з Сергієм Бойком. Зрештою, правоохоронці викрили та упіймали сімох бандитів, включно з ватажком. Та чи вдасться притягнути їх усіх до відповідальності за скоєне?
Чому безкарність злочинів Бойка та його спільників може обрізати колосальну волонтерську допомогу зі Сполучених Штатів? Чи поставило рішення Печерського райсуду Києва хрест на намаганнях фігурантів вийти на волю, використовуючи шпарини в законодавстві? І чому в залі суду ватажок бандитів кидався на стіни й погрожував убити журналістів СтопКору, які здійснювали відеофіксацію? Деталі резонансної справи – у відеоблозі від команди наших росзслідувачів.
Викриттю сімки членів міжрегіональної банди, яка грабувала домівки й знущалась з українців на тлі війни, передувала масштабна спецоперація, слідчі дії, 33 обшуки тощо. Справа набула нечуваного резонансу, оскільки серед потерпілих були навіть особи, пов'язані з відомим у всьому світі американським фондом.
Тож на кону – не лише безпека життя та власності, а й репутація нашої країни на міжнародній арені.
"Питання корупції та верховенства права в Україні можуть стати основною перешкодою для повоєнного економічного відновлення та залучення іноземних інвестицій. А також це зараз дуже великі ризики для репутаційних викликів у міжнародній спільноті", – зазначає етнічна українка, президентка благодійного американського фонду Revival Foundation Аксенія Крупенко.
Допомогу цього фонду Україні рахуют літаками. Лише під час повномасштабного вторгнення це 13 повітряних суден, 35 морських контейнерів 450 тонн медикаментів і іншої гуманітарної допомоги. Про важливість підтримки Аксенія Крупенко не втомлюється повторювати на сторінках десятків закордонних престижних видань. Але те, що сталося, шокувало волонтерську спільноту. І йдеться не лише про саме пограбування, а й про бездіяльність правоохоронних структур.
"Обвинувальні акти перебувають в суді. Але з огляду рух справи, я вбачаю повну бездіяльність і незацікавленість слідства в доведенні вини та призначенні покарання винним особам", – наголошує Аксенія.
Серед тих, чию оселю пограбувала банда Бойка – волонтерка і сестра засновниці, Богдана Крупенко.
"Квартира вся перевернута повністю. І ми зрозуміли, що нас обікрали. Потім викликали поліцію. Зникли кошти – євро, долари і гривні, зникли чоловічі парфуми. Забрали навіть дитячий маленький хрестик, простий, без діамантів. Невже немає нічого святого? У всіх є діти", – згадує жінка.
Зрештою банду злодіїв, які не лише грабували, але й катували жертв заради наживи, викрили й упіймали.
За версією слідства, до організованого злочинного угрупування входили принаймні семеро осіб. Організатор – Сергій Бойко, який наразі перебуває у СІЗО, хоча попередній термін тримання під вартою спливав 21 листопада. Співорганізатори – Сергій Бондар, який вже вийшов під заставу та Олег Коваленко, що наразі переховується за кордоном.
Троє виконавців – Ігор Коновал, Олександр Міщенко та Григорій Солдатов – у СІЗО. А от Микола Радченко вийшов під заставу. Ще один спільник – Владислав Балика, який проходить у справі "Підбурювач". За нього адвокат вніс півтора мільйона гривень застави.
Їм інкримінували, зокрема, ч. 5 ст. 186 ККУ – відкрите викрадення чужого майна (грабіж) та інші статті Кримінального кодексу, що передбачають покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 15 років.
Виходить, нині половина грабіжників-катів перебувають на волі? Як це могло статись?
Один з потерпілих – Ігор Потіха – вказує на ймовірні недоліки досудового розслідування. Трьох фігурантів спіймали на гарячому у Харкові, після чого кожному з цієї "мерзенної сімки" оголосили підозру. І саме після цього, як запевняють постраждалі, вони вперше і почули від слідчого: мовляв, потрібно "віддячити".
"Коли їх "прийняли", нас викликали в правоохоронні органи на розмову. Ми з дружиною приїхали. Ми сіли розмовляти, і вони почали: от яку вони красиву проробили роботу. Що їм тут треба зробити ремонт, подякувати хлопцям перед Новим роком. Ми сказали, що гроші давати не будемо", – розповідає чоловік.
Богдана Крупенко припускає: відсутність матеріальної "подяки" від потерпілих могла спонукати правоохоронців схилитись на інший бік.
Адже після цього справу почали "затягувати".
"Ми бачили, як нас допитували, як це все тягнулося. Ми питали, чого дружин (фігурантів – ред.) не допитали, чому мам не допитали. Хіба дружина не знає, чим займається її чоловік, який приносить просто десятки тисяч доларів?", – обурюється потерпіла.
Як зазначають розслідувачі СтопКору, на недбалість, або незацікавленість, або, можливо, й на упередженість уповноважених правоохоронців вказує один факт: трьох підозрюваних в особливо тяжких злочинах… чомусь відпустили під заставу. І цей факт неабияк здивував навіть досвідчених правників.
"Згідно з ч.6 ст. 199 КПК, у разі закінчення строку запобіжного заходу до проведення підготовчого судового засідання прокурор не пізніше ніж за п’ять днів до закінчення строку дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу може подати клопотання про його продовження. Розгляд такого клопотання здійснюється слідчим суддею за правилами цієї статті. КПК також вказує, що надається право суду, застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, не визначати розмір застави. При цьому, слідчий суддя зобов'язаний обґрунтувати у рішенні незастосування застави", – наголошує юристка Богдана Сич.
А хто ж вніс застави?
Чомусь фігуранти не мали пояснювати джерело надходження коштів. За нашою інформацією, ці люди ніде офіційно не працевлаштовані.
Аксенія Крупенко переконана: історія, коли катів і злодіїв в Україні випускають на волю, неабияк шкодить репутації нашої країни на міжнародній арені. Особливо враховуючи волонтерський статус однієї з постраждалих. Бо постає логічне запитання: а чи продовжать заокеанські друзі допомагати нам, якщо в Україні безкарно грабують самих благодійників? І звільняють бандитів один за одним, попри беззаперечні докази їхньої провини.
Позатим, троє із семи затриманих – вже на волі, і, за даними поінформованих джерел СтопКору, головний організатор був теж "на низькому старті".
Термін ув'язнення Сергія Бойка мав спливати 21 листопада. Напередодні, 19 листопада одному з виконавців – Олександру Міщенку – було продовжено термін тримання під вартою без права внесення застави, а ще одному спільнику – Григорію Солдатову – зменшено розмір застави.
Того ж дня адвокати ще двох осіб, які є обвинуваченими у справі – організатора Сергія Бойка та його "підлеглого" Ігоря Коновала, – подали клопотання про відвід судді. На думку потерпілої сторони, такі дії фігурантів були спрямовані на свідоме затягування розгляду справи, щоб строки тримання під вартою для підозрюваних спливли, і ті могли долучитись до своїх спільників.
"Якщо вони зараз вийдуть на волю, вони одразу візьмуться за старе, тому що їм треба відбивати далі гроші, які вони заплатили. На застави Балика, Бондар і Радченка вони витратили біля 80 тисяч доларів, не рахуючи оплати адвокатів", – зазначає Богдана Крупенко.
Ймовірно, саме тому Бойко так розлютився, побачивши 20 листопада в залі Печерського суду знімальну групу СтопКору. Адже поява журналістів та відеофіксація означали суспільний резонанс, який не дозволив би провернути "фокус" із заставою.
Зрештою тримання під вартою організатору Бойку та ще трьом його спільникам було продовжено до 18 січня.
Варто відзначити, що керівництво Нацполіції та Офіс Генпрокурора відіграли дуже велику роль у цій історії, взявши справу під свій контроль.
"Ми почали звертатися до контролюючих та правоохоронних органів, зокрема до прокуратури, а також до поліції, щоб розібралися належним чином в даній ситуації і дійсно встановили правильні факти зловживань і протиправних дій. Це важливо, бо злочинців могли випустити на свободу – міру запобіжного заходу скасувати або обрати іншу, не пов'язану з позбавленням волі. Дуже чітко відпрацювали тут Генеральна прокуратура, а також Міністерство внутрішніх справ України", – коментує голова правління ВГО "Стоп корупції" Ігор Бондарчук.
Своєю чергою, Аксенія Крупенко подякувала Офісу Генерального прокурора за принципову виважену позицію та всій команді СтопКору, яка надала великий суспільний резонанс і медійну підтримку цій справі.
Наразі справа банди Бойка скерована до суду. Чи зможуть служителі Феміди покарати винних – це запитання, відповідь на яке має дати не лише вітчизняна система правосуддя, а й суспільство, яке прагне європейських стандартів.
Нагадаємо, ватажок бандитів Сергій Бойко влаштував "погром" у Печерському райсуді Києва, де розглядається клопотання про продовження тримання його під вартою. Фігурант використовував тюремну лайку, плювався, лупив по стінах та атакував представників медіа. За фактами погроз журналістів редакція подала заяву про вчинення кримінального правопорушення до Нацполіції.
Ще більше гарячих та ексклюзивних новин – у наших Telegram-каналі та Facebook!
