Прозорий конкурентний ринок чи фармацевтичний картель? Пʼятірка компаній охоплює майже 70% продажів ліків в Україні і контролює понад половину всіх аптек, все більше посилюючи свій вплив. Натомість покупці нарікають: з мережевих фармпунктів починають зникати дешеві аналоги дорогих імпортних медикаментів, а клієнтам – імовірно, для підвищення виторгу – пропонують БАДи та вітаміни.
Як аптечні гіганти завищують ціни на популярні препарати і заробляють мільярди на здоровʼї українців? І хто є бенефіціарами компаній, які фактично поглинули вітчизняний фармринок? Деталі – в ексклюзивному відеоматеріалі, який підготувала команда розслідувачів СтопКору.
Журналісти СтопКору звернули увагу на дивний факт: поки в одній локації можуть діяти по 3-5 аптек одночасно, в інших місцях їх катастрофічно бракує. Зокрема, у сільських регіонах і малих містах, де людям часом доводиться долати кілометри і переплачувати за дорогу, щоб дістати життєво необхідні ліки, розповідає киянка Марина.
"Херсон, Чорнобаївка – там аптеки погано працюють. У Чорнобаївці було дві аптеки, і тепер одна працює, але в ній дуже маленький асортимент ліків. Тобто за більшістю ліків доводиться їздити все ж таки у місто – десь пів години", – зазначає наша співрозмовниця.
Цю тезу підтверджує й офіційна статистика. За даними МОЗ, 89% сіл в Україні сьогодні не мають власних аптек.
Натомість у мегаполісах нові фармпункти зростають, немов гриби після дощу.
За даними спостережень, переважна більшість з них відкривається під добре відомими всім брендами: "Подорожник", "911", "Аптека низьких цін", "Бажаємо здоров’я" та "Аптека доброго дня". Саме ці так звані "аптечні мережі" щомісяця відкривають близько 90 нових пунктів продажу ліків. Такі дані оприлюднила команда незалежного аудитора ринку Proxima Research.
Вони зʼясували, що в пік пандемії COVID-19 ця п'ятірка контролювала 44% всього товарообігу ліків та 21% аптек.
Сьогодні ж ці показники зросли до майже 68% збуту медикаментів і 46% усіх аптек. І тенденція, схоже, йде до повного захоплення ринку. За прогнозами Proxima, за наступні 2 роки ці цифри зростуть ще більше: до 57% всіх фармпунктів і 80% всього товарообігу ліків.
Скільки аптек в Україні має кожна з цих груп? Актуальні дані оприлюднило рейтингове агентство "ElitExpert".
- На п’ятому місці -– мережа "Аптека доброго дня": у них 1123 аптеки, і торік на їхню долю припадало майже 7,5% всього товарообігу ліків.
- На четвертій позиції – "Бажаємо здоров’я": 1242 аптеки, які продали 11,7% всіх медикаментів за цей же період.
- На третій сходинці – "Аптека низьких цін": понад 1400 аптек, а частка продажів 17,1%.
- На другому місці – "9-1-1": 1813 аптек, що з часткою 13,7%.
- І лідирує у цьому переліку "Подорожник": 2823 аптеки, які торік реалізували 18% усіх проданих в Україні ліків.
Для порівняння: тільки в одного "Подорожника" у два з половиною рази більше аптек, ніж, до прикладу, магазинів АТБ по всій Україні.
Виникає логічне питання: для чого так багато "точок"?
Статистика свідчить: з-поміж усіх європейських країн в Україні найбільша кількість аптек на душу населення, і ця тенденція невпинно росте. Однак експерти попереджають: такий тренд загрожує вітчизняному ринку не тільки узгодженим зростанням цін на ліки, а й витісненням усіх дешевших аналогів на користь дорогих імпортних препаратів.
Наслідки такого захоплення ринку українці можуть відчути вже сьогодні, бо з полиць фармпунктів продовжують зникати бюджетні ліки.
Цю тенденцію журналісти СтопКору дослідили за допомогою даних онлайн-сервісу Tabletki.ua. Наприклад, якщо взяти відому "Но-шпу" виробництва Угорщини, то середня вартість десяти таблеток дозування 80 мг становить по Києву плюс-мінус 75 грн.
Розслідувачі знайшли аналог за повним збігом складу. Найдешевший – це український дротаверин, що продають в середньому по 59 грн за 20 таблеток. Тож виходить 30 грн за 10 таблеток дротаверину, тоді як пачка "Но-шпи" з таким самим дозуванням і кількістю пігулок коштує понад удвічі дорожче. Проте, якщо дорожча угорська "Но-шпа" є в наявності у понад 1300 аптеках, то український дротаверин – всього у 122 аптеках Києва.
Чому в аптеках, де ніби в торговому центрі продають БАДи, косметику та підгузки, немає місця бюджетним вітчизняним медикаментам?
Можна було б припустити, що дешевші ліки важко знайти, бо їх знімають з виробництва. Але відкриті дані свідчать про зворотнє. Невже аптеки свідомо ігнорують українських виробників, бо без додаткових бонусів такі ліки продавати їм невигідно?
На думку профільних аналітиків, великі аптечні мережі отримують ексклюзивні умови від двох найбільших дистриб’юторів. Це підтверджує і факт очевидного витіснення з аптек дешевих аналогів та нав’язування дорожчих імпортних ліків. В цьому стопкорівці переконалися в процесі журналістського експерименту, здійснивши рейд по точках найбільших так званих аптечних мереж.
Майже всюди медійникам під прикриттям намагались продати щось дорожче.
"Тобто в аптеці "911" замість звичайного ібупрофену за 60 грн нам нав’язували імпортні ліки з таким самим дозуванням, але учетверо дорожчі. В "Доброго дня" і "Бажаємо здоров’я" – така ж ситуація, плюс там навіть були готові продати нам транквілізатори, якби ми мали бодай зображення рецепту", – розповідають наші агенти.
Заради справедливості зауважимо: не всі аптечні гіганти намагалися продати журналістам імпортні препарати.
Були й ті, що рекомендували наші, вітчизняні.
"Однак з огляду на рекламу у деяких на всю вітрину, складається враження, що придбати окремі українські ліки пропонують не просто так", – кажуть журналісти.
За даними профільних медіа, фармацевти виконують плани продажів та реалізовують окремі ліки з націнкою у 300-600%, маскуючи товари під власні бренди. В окремих аптеках для збільшення виторгу від болю в серці розслідувачам взагалі намагалися продати... БАДи.
"На полицях ми шукали і бюджетні аналоги відомих ліків, але у всій столиці їх знайти – ще той квест. Візьмемо до прикладу відомий німесулід: 10 саше імпортного коштує +/-150 грн і є чи не в кожній аптеці Києва, а от дешевий аналог з такою ж кількістю активної речовини – всього у 150 місцях. Схоже, ці 150 аптек – і є той самий невеликий відсоток незалежних аптек, яких ще не поглинули фармгіганти, але з огляду на динаміку, їх поглинання не за горами", – припускають медійники.
До прикладу, тільки торік "Подорожник" придбав 652 аптеки "Здорової родини", "Аптека доброго дня" – 372 аптеки мережі "Д.С.", "9-1-1" – 65 аптек, що належали "Лекфарм" та "Медичній академії".
"Одна і та ж мережа аптек може називатись по-різному. Але її власниками будуть одні і ті ж люди. Мені здається що це одна велика медична мафія", – коментує киянин Олексій.
Пересічні кияни, схоже, мають рацію: більшість аптек справді належить одним і тим самим бізнесменам.
Зокрема, так звана мережа "Аптека низьких цін", якою керує запорізьке ТОВ "Аптека-Магнолія", працює і під брендами АНЦ, Копійка, Шара, Благодія. Загалом це 34 юридичних особи. Володіє корпорацією Костянтин Пучин, у нього 30%, 60%, схоже формально, записані на британську компанію, ще 10% – у КІФ "КОІНВЕСТ".
Львівський "Подорожник" працює також під брендами "БАМ", "ОщадАПтека", "Іва-Фарм", "Здорова родина" тощо. Понад 2800 аптек записані на 47 різних юросіб. Ця корпорація належить Олександру Федечку.
"9-1-1" також працює під різними брендами, до прикладу "Гама", "Аптека оптових цін" тощо. Керує корпорацією харківське ТОВ "Гамма-55", а пункти продажу ліків оформлені на 68 різних компаній. Бенефіціари "911" – родина Данієлян.
Мережею "Бажаємо здоров’я" керує київське ТОВ "Сіріус-95", а понад 1200 аптек оформлені на 37 юросіб. Володіють корпорацією Сергій Штойко, у нього найбільша частка, та Ігор Пустовіт, Андрій Варченко, Олександр Кощей через КІФ "Династія".
Замикає п'ятірку найбільших мереж "Аптека доброго дня", якою управляє київське ТОВ "Фармастор". Бізнес працює в Україні під різними брендами: АДД, Перша соціальна аптека, D.S тощо. Де факто бенефіціар цього добра – Ігор Червоненко, а записана мережа на однойменне ТОВ та кіпрський офшор.
Варто звернути увагу не тільки на офшори, але і на те, як найбільші корпорації, схоже, намагаються оптимізувати податки та уникнути регуляції, записуючи аптеки на фірми, що контролюють сотні ФОПів. До прикладу, згідно з даними OpenDataBot, "Гамма-55", що працює під брендом "911", у 23-му отримала трохи більше 1 млн чистого прибутку, тоді як у 2020 році вони заробили майже 16 млн грн.
Можливо, так вплинула війна, знизивши прибутки? Але навіщо тоді відкривати сотні нових аптек, якщо цей бізнес не такий вже й прибутковий?
У підсумку, вітчизняний ринок має ознаки монополії, що вже призводить до витіснення бюджетних ліків, популяризації БАДів та поглинання незалежних аптек, які на відміну від великих корпорацій не мають пільгових умов роботи з виробниками та дистриб'юторами та вимушені закриватися.
"Держава має втрутитися, запропонувати підтримку малому бізнесу та встановити ліміти на розширення великих конкурентів, як це працює у Європі. Бо аптеки -– не торгові центри, а медичні заклади, що сьогодні безконтрольні. За великою кількістю аптек стоїть не висока конкуренція, а насамперед переділ ринку між великими гравцями. Тож реальна конкуренція між мережами зводиться до мінімуму, що дає їм можливість диктувати, що нам купувати і за якою ціною", – резюмують автори матеріалу.
Нагадаємо, міністр охорони здоров'я Віктор Ляшко повідомив, що з 1 квітня в українських аптеках мало відбутись зниження цін на 116 препаратів.
У лютому цього року Кабмін ухвалив постанову, яка встановлює нові правила для фармацевтичного ринку України. Вона передбачає обмеження націнок на постачальницько-збутові та роздрібні надбавки для всіх лікарських засобів. Також постанова забороняє аптекам укладати маркетингові угоди з виробниками ліків, які дозволяли б знижувати ціни для пацієнтів.
Цьому передувало створення парламентської ТСК для розслідування завищених цін на ліки в аптеках України.
Ще більше гарячих та ексклюзивних новин – у наших Telegram-каналі та Facebook!
