Дитячий книжковий простір – під загрозою? Реорганізація Державної бібліотеки України для юнацтва, ініційована Міністерством культури та інформаційної політики України, несподівано зіштовхнулася з потужним опором з боку ексдиректора Георгія Саприкіна та групи активістів. Таке самоуправство призвело до затримки зарплат, накопичення боргів за комунальні послуги, блокування роботи міністерської комісії, відкриття кримінального провадження тощо. При цьому сам Саприкін публічно звинувачує Міністерство і колег з Національної бібліотеки для дітей України для дітей у рейдерстві.
Що це – просто неефективний менеджмент, свідомий саботаж рішення Мінкульту чи спроба зберегти вплив і приховати ймовірні зловживання? Команда аналітиків СтопКору спробувала розібратись у заплутаній історії.
Чому бібліотеки важливі і про яку реорганізацію йдеться?
У сучасному цифровому світі проблема накопичення і поширення знань набуває нових обрисів. А на тлі широкомасштабної агресії рф гостро постає і питання збереження національної культурної спадщини та патріотичного виховання молоді. І в цьому контексті роль бібліотек – неоціненна.
Водночас, пандемія ковіду та війна яскраво продемонстрували: бібліотечні заклади потребують нового формату, що поєднуватиме віртуальне спілкування та живу людську взаємодію. З просто сховищ книг і архівів бібліотеки можуть і мусять перетворюватися на багатофункціональні простори для комунікації, освіти, відпочинку, проведення культурних ініціатив тощо.
Донедавна у Києві паралельно функціонували дві спеціалізовані бібліотечні установи, орієнтовані на підростаюче покоління, у підпорядкуванні Мінкульту:
- Національна бібліотека України для дітей – головна вітчизняна дитяча книгозбірня, що має розгалужену мережу закладів по всій країні і представляє собою особливий простір для спілкування та творчості, що має свою атмосферу, енергетику та настрій;
- Державна бібліотека України для юнацтва у районі ВДНГ, що останні роки перебувала у занепаді. Фонд бібліотеки не актуалізований, у відкритому доступі знаходилися видання, які перебувають під санкціями у зв’язку з російської агресією, з 2017 року не здійснений перехід бібліотеки на систематизацію документів за Універсальною десятковою класифікацією, незадовільними є умови зберігання книг в основному книгосховищі, застаріла матеріально технічна база за відсутня грантова діяльність бібліотеки.
З огляду на це, з метою осучаснення та оптимізації мережі закладів культури, надання ними культурних послуг за сучасними стандартами (доступність, діджиталізація, інклюзивність тощо), ефективного використання і збереження держмайна, Міністерство культури та інформаційної політики України своїм наказом від 11 грудня 2023 року №693 передбачило реорганізацію Державної бібліотеки України для юнацтва (ДБУ для юнацтва) шляхом її приєднання до Національної бібліотеки України для дітей.
При цьому правонаступником усього майна, прав та обов’язків було визначено Національну бібліотеку для дітей.
Таке рішення дало б змогу, по-перше, скоротити адміністративні видатки обох установ, а по-друге, підвищити зарплати для співробітників бібліотеки для юнацтва до рівня Національної бібліотеки, тобто приблизно вдвічі, що мало б сприяти мотивації.
Проте несподівано цей процес зіштовхнувся з блокуванням з боку колишнього керівництва установи, а також групи так званих "громадських активістів".
Опір наказу Мінкульту
Відповідно до вищезгаданого наказу Мінкульту, в грудні 2023 року було створено комісію з реорганізації бібліотеки України для юнацтва та затверджено її персональний склад. Головою комісії, за усталеною практикою, став тодішній в.о. директора установи Георгій Саприкін. Крім того, для проведення реорганізації було виділено кошти з бюджету.
Однак, за два місяці "керівництва" комісією, ці гроші засвоїли… у вигляді премій самим керівникам, а наказ Міністерства так і не було виконано. Замість цього Георгій Анатолійович звільнив бухгалтерію, загальмувавши роботу та заблокувавши виплати заробітної плати працівникам.
Відтак Саприкін був звільнений у зв’язку з закінченням дії Контракту та відсторонений від головування у комісії з реорганізації відповідним наказом Мінкульту. 22 лютого 2024 року наказом №119 було призначено нову очільницю комісії – Тетяну Шамаріну. Проте Саприкін фактично відмовився виконувати наказ і не передав печатку, фінансово-господарські документи та інші важливі матеріали новому керівництву.
Після цього події довкола бібліотеки для юнацтва набули ознак неприхованого саботажу. З 27 лютого 2024 року окремі, наближені до колишнього менеджменту співробітники установи почали блокувати доступ до приміщень, фактично паралізуючи роботу комісії з реорганізації. Впродовж усього 2024 року новому складу комісії не вдавалося отримати доступ до ключових документів та матеріальних ресурсів бібліотеки.
У підсумку роботу комісії з реорганізації ДБУ для юнацтва вдалося частково розблокувати за сприяння МКСК лише наприкінці грудня 2024 року.
Що стоїть за цією майже детективною історією?
Затягування процесу реорганізації та приховування фінансово-господарської документації можуть мати глибші мотиви. Проведення реорганізації передбачає повний аудит діяльності бібліотеки, що могло б виявити сліди можливих корупційних зловживань, якщо такі мали місце. З цієї точки зору, блокування роботи комісії та знищення чи приховування документів виглядає як спроба уникнути відповідальності.
Зокрема, через дії Саприкіна та його оточення:
- Затримувалася виплата заробітної плати співробітникам бібліотеки з лютого по грудень 2024 року.
- З'явилася заборгованість за орендну плату, комунальні послуги та охорону приміщень.
- У бібліотеці відключили світло та інтернет, що унеможливило її роботу.
- Велика кількість працівників була змушена звільнитися, а сам заклад фактично припинив функціонування.
Підозріла підтримка з боку псевдоактивістів
Ще одним цікавим аспектом цієї справи є активна участь низки громадських організацій у підтримці Саприкіна. Група так званих "активістів" виступила на його боці, проводячи сумнівні акції, блокуючи входи до бібліотеки та поширюючи в соціальних мережах інформацію, що дискредитує рішення Міністерства культури та роботу комісії.
При цьому джерела фінансування цих організацій викликають сумнів, а їхня діяльність – певні питання щодо реальних мотивів такої підтримки дій ексдиректора.
Медіакампанія проти реорганізації
Окрім адміністративного саботажу, Саприкін та його прибічники активно використовують інформаційний простір для боротьби проти реорганізації. З 27 лютого 2024 року вони ініціювали численні публікації та заяви, спрямовані на дискредитацію Мінкульту, членів комісії з реорганізації та генерального директора Національної бібліотеки України для дітей.
Для цього використовувалися:
- Звернення до правоохоронних органів, народних депутатів, посольств та міжнародних інституцій.
- Публікації у медіа та соцмережах, що викривлюють інформацію про ситуацію, яка склалась довкола бібліотеки.
- Постійні скарги та заяви, які ускладнювали роботу комісії та органів влади.
Так, у червні минулого року у виданні "Дзеркало тижня" вийшов матеріал директора аналітико-дослідницького центру "Інститут міста" Олександра Сергієнка "Міністерство культури: 451° за Фаренгейтом. Чи потрібні нам бібліотеки?", майже повністю побудований на позиції, озвученій ексголовою профспілки Тетяною Ковтун. У цій публікації Мінкульту закидають ледь не спробу знищення бібліотеки для юнацтва як такої, а Саприкіна і ко представляють як "пташок, що втрапили в тенета".
А у січні цього року на своїй сторінці у Facebook Саприкін публічно звинуватив колег з Національної бібліотеки України для дітей у "доносі" та назвав реорганізацію "спробою рейдерського захоплення приміщення", про свою роль у цьому процесі він скромно замовчує.
Правова оцінка ситуації
Ще в березні 2024 року голова комісії Тетяна Шамаріна подала заяву до правоохоронних органів щодо протиправних дій Саприкіна. Голосіївським управлінням поліції Києва було відкрито кримінальне провадження за статтею 356 КК України (самоуправство).
Однак, можна констатувати, що на жаль, попри численні звернення, слідство рухається повільно, а клопотання щодо проведення процесуальних дій, таких як обшуки та допити, залишаються без виконання.
Висновки
Ситуація навколо реорганізації ДБУ для юнацтва – це не просто ускладнення бюрократичної процедури, а, схоже, серйозний конфлікт інтересів, у якому ексдиректор бібліотеки та його прибічники використовують усі можливі методи для зриву будь-яких змін на краще.
Фактичний саботаж виконання наказу Мінкульту, приховування документів, інформаційний галас та залучення сумнівних громадських організацій – усе це може свідчити про спробу уникнути аудиту та затягнути процес реорганізації. З якої причини? Невже у колишнього керівництва на чолі з Саприкіним є причини приховувати результати свого "господарювання"?
Наразі можна констатувати одне: бібліотека для юнацтва та її трудовий колектив, замість виконання своєї культурно-просвітницької місії, стала заручником особистих інтересів окремих осіб. Подальший розвиток подій залежить від ефективності роботи правоохоронних органів, уваги громадськості до прозорості процесів та, як наслідок, здатності Міністерства культури забезпечити виконання свого наказу в повному обсязі.
Нагадаємо, у Київському слідчому ізоляторі за сприяння БФ "Батальйон Волонтер" створили першу спеціальну "зелену кімнату" для неповнолітніх, які перебувають у конфлікті із законом. Це – важливий крок на шляху до більш гуманного ставлення до правопорушників у пенітенціарній системі України.
Ще більше гарячих та ексклюзивних новин – у наших Telegram-каналі та Facebook!
