Протягом січня 2019 року слідчі Національної поліції розпочали досудове розслідування у 21 кримінальному провадженні за так званими журналістськими статтями. Таку статистику під час прес-конференції щодо фізичної безпеки журналістів у Києві озвучив речник Міністерства внутрішніх справ України Артем Шевченко.
В дискусії взяли участь представники поліції, прокуратури, а також журналісти, на яких колись здійснювався напад. Співорганізатором заходу виступила ГО "Стоп корупції".
У ході обговорення речник МВС зазначив, що за ст. 171 – перешкоджання – 16, ст. 345 – погрози або насильство – 2, ст. 347 – 2, ст. 348-1 – одне правопорушення. І за місяць 3 провадження за 5 кримінальними правопорушеннями направлено до суду: за ст. 171 – 2 за січень пішло в суд, за ст. 345-1 – насильство і погрози – одне і ст. 347-1 – 2 правопорушення. 7 проваджень в січні вирішили закрити, рішення погодили з органами прокуратури.
Лідером антирейтингу за кількістю нападів на представників ЗМІ є столиця.
"Якщо брати загалом по країні, то це найвищий рівень злочинності тільки через те, що це столиця, тут найбільше людей, найбільше фінансових ресурсів, найбільше медіа, найбільше автомобілів. Якщо за кожною позицією говорити, то це буде, умовно кажучи, регіон-антилідер. Але це притаманно будь-якому мегаполісу великої країни – там, де найвища концентрація дорожньо-транспортних пригод, злочинності, населення за великим рахунком, що зумовлює все це. Я просто хочу, щоб ви це розуміли, оскільки поліції Києва справді нелегко і з точки зору загальної кримінальної злочинності, і з точки зору масових акцій, оскільки переважна кількість масових акцій, і висвітлення цих масових акцій так само припадає на Київ, тому Київ несе таке особливе навантаження. Я просто хочу, якщо у нас дискусія пов’язана з Києвом, щоб ми це розуміли, цю столичну специфіку, вона об’єктивна і логічна", – зазначив речник МВС Артем Шевченко.
Також, за словами експертів, запрошених на прес-конференцію, в Україні йде активний розвиток місцевих медіа і реальної свободи ЗМІ, що зумовлює розквіт активної "зубастої" журналістики, зокрема жанру розслідувань і, зокрема, такої наполегливої журналістської роботи, яка вимагає жорстких відповідей на власні запитання, що подекуди може спричиняти конфліктні ситуації.
Чому лише частина справ доходить до суду і так мало нападників отримує обвинувальний вирок, пояснила спікер – заступник начальника організаційно-методичного відділу слідчого управління ГУ Національної поліції у місті Києві, полковник поліції Вікторія Давиденко-Лісогубенко.
"Для того безпосередньо, щоб довести, внести відомості за ст. 171 чи 375, нам необхідні документальні підтвердження, що ця особа дійсно є журналістом... Це посвідчення журналіста, редакційне завдання чи записи з відеокамер. Найголовніше, щоб була співпраця з боку того ж самого слідчого і журналіста, тобто коли слідчий звертається відповідно до журналіста, він приходить, допитується, надає відповідні матеріали. Якщо слідчий завантажений, відповідна інформація надходить до Головного управління, до нас. Є відповідні прийоми громадян, які здійснює керівництво, є безпосередньо наш відділ, і ми реагуємо. Тому що в нас є особа, яка здійснює контроль. Ми займаємось цим щоденно. І слідчі, і журналісти зацікавлені, щоб ці провадження швидше йшли до суду. Тому робота в перший тиждень – максимальне надання нам доказової бази, а з нашого боку – мінімальний контроль та своєчасне інформування. Бачите, наприклад, що затягують – два, три тижні слідчий нічого не робить, не звертається – проявіть ініціативу, нічого в цьому поганого немає. Ми зі свого боку також контролюємо слідчих, щоб це було швидше. Якщо встановлена особа, то це також набагато краще для нас, бо ми вже працюємо, впізнання проводимо. Я думаю, найважливіше – себе ідентифікувати. Це обов’язково, щоб працівникам поліції було одразу зрозуміло, що працює безпосередньо журналіст, у нього є свої відповідні права", – уточнила спікер.
Адміністративний тиск, фізична агресія, переслідування та залякування. З такими викликами стикаються сучасні українські журналісти у своїй практиці. Статистика нападів на медійників в Україні вражає, лише за останні два роки було зафіксовано на рівні 80 інцидентів фізичної агресії щодо журналістів при виконанні професійних обов’язків. У світі ж сенсацією стає одиничний напад на представників ЗМІ. Про це сказав голова Національної спілки журналістів України Сергій Томіленко.
"Ключова мета, яку ставить перед собою НСЖУ – це щоб український журналіст почувався захищенішим. Бо ми визначаємо, що одна з найбільших загроз свободі слова – це фізична агресія. Звичайно, загрози свободі слова – це тиск, адміністративний тиск, політичний, тих, у кого є гроші, в кого є влада – вони можуть хотіти перешкодити журналістським розслідуванням, вони хочуть завадити, щоб аудиторія отримувала ту чи іншу інформацію. Але поза тими спокусами або поза тими важелями, які є у когось якийсь вплив його задіяти, безпосередній примітивний формат тиску, який призводить до самоцензури журналістів, – це почуття фізичної тривоги, почуття того, що кожен журналіст може бути жертвою фізичної агресії. Адже вже два роки поспіль ми фіксуємо на рівні 80 інцидентів фізичної агресії щодо журналістів при виконанні професійних обов’язків. Якщо ми порівнюємо з іншими країнами, то там 1-2-3, 10 – це вже сенсація. А ми говоримо, що у нас 86, 89 – це побиття журналістів, напади, штовхання. Минулий рік неприпустимо взагалі почали – на 50% у нас зросла кількість нападів на дівчат-журналісток. Тому ми намагаємось залучити до проблеми правоохоронців з МВС, Національної поліції, прокурорів для того, щоб зрозуміли, як ми можемо отримати прецеденти ефективного покарання тих, то нападає. Отримаємо такі прецеденти – захистимо більшість українських журналістів. Поки що ми говоримо, що журналісти, на жаль, почуваються тривожно щодо своєї фізичної безпеки", – розповів Сергій Томіленко.
У Національній спілці журналістів зазначили, що досягли домовленостей із правоохоронцями та планують передати всі кейси про інциденти за останні два роки, які зафіксували в рамках Індексу фізичної безпеки, на ревізію як в органи прокуратури, так і в органи МВС.
Також у спілці найближчим часом проведуть ще один спільний захід, присвячений специфіці роботи журналістів під час виборчої кампанії.
"Ми хочемо досягнути домовленостей, щоб правоохоронці окремо пріоритетно розглядали варіант захисту журналістів, адже ми розуміємо, що журналісти виконують суспільну місію. Зокрема, під час виборів є особлива "гарячка" і підвищена небезпека", – додав Томіленко.
Додамо, що на журналістів "СтопКору" вже неодноразово здійснювались напади. Зокрема, в листопаді 2018 року відбувся зухвалий напад на знімальну групу, коли представники підприємства "Лідіївське" понад 8 годин утримували представників ЗМІ в заручниках.
