Не в кайданках і в доброму гуморі: розшукуваний НАБУ у справі про розкрадання Одеського припортового заводу екснардеп від БПП Олександр Грановський "засвітився" у Відні за філіжанкою кави. І не один, а у компанії ще одного VIP-а у розшуку – колишнього голови Нацбанку Кирила Шевченка.
Як вийшло, що фігуранти гучних корупційних справ вільно розгулюють Європою, у НАБУ та САП ніяк не можуть їх знайти? Розбирався "СтопКор".
Світлину, на якій ексголова НБУ Кирило Шевченко й колишній парламентар Олександр Грановський, оголошені у розшук за підозрами у багатомільйонних корупційних справах, про щось розмовляють за столиком в одному з віденських закладів, оприлюднив у Facebook голова Одеської районної ради, екснардеп Віталій Барвіненко.
Знімок датований 18 листопада 2022 року – за 9 днів по тому, як САП оголосила Шевченка у міжнародний розшук, та за 3 дні після того, як НАБУ повідомило, що розшукує Грановського у справі багатомільйонної корупційної схеми на ОПЗ.
Попри відкриті справи й гучний суспільний резонанс, VIP-фігуранти навіть особливо не ховаються. Ресторан MOMOYA – доволі популярний і велелюдний заклад у самому середмісті Відня. У цьому ж кварталі розташовані Міністерство освіти країни й французьке консульство, а через дорогу – Федеральна канцелярія Австрії.
Нагадаємо, чим відомі топ-утікачі Шевченко й Грановський
Кирило Шевченко з середини 1990-х працював у банківській системі України. Він посідав керівні пости в "А-Банку", банках "Аваль" та "Фінанси і кредит". У 2009 році був радником тодішньої прем’єрки Юлії Тимошенко, потім очолював правління "Укргазбанку". З липня 2020 року по жовтень 2022 року був головою НБУ.
У 2021 році у ЗМІ з'явилось розслідування діяльності Шевченка у банку "Терра Банк": журналісти стверджували, що на ім'я банкіра було виведено 40 млн доларів.
Того ж року волонтерська спільнота InformNapalm оприлюднила докази того, що Шевченко відвідував Москву – поїздку було здійснено через Мінськ.
4 жовтня Кирило Шевченко заявив, що йде з Нацбанку – формально через проблеми зі здоров’ям, але вже за декілька днів стало відомо, що насправді банкіром були незадоволені на Банковій.
А вже 24 жовтня пресслужба НАБУ повідомила, що Шевченка та ще двох осіб оголошено у розшук – після висунення їм підозри у розкраданні коштів "Укргазбанку". Слідчі з’ясували, що протягом 2014-2019 років за корупційною схемою з 52 фіктивним агентам безпідставно перерахували кошти держбанку сумою понад 206 млн гривень.
9 листопада САП оголосила колишнього очільника НБУ у міжнародний розшук. Сам Шевченко публічно заявив, що ні від кого не переховується та зробив "усе, що міг зробити для співробітництва зі слідством", а оголошення його у розшук "є зайвим підтвердженням заангажованості та політизованості слідства".
Чи міг Шевченко виїхати в період між оголошенням його у розшук в Україні та за кордоном?
Навряд чи йому б це вдалось, вважає юрист АО "Стратегічна адвокація" Володимир Клименко.
"Державна прикордонна служба України користується системою "Аркан", яка інтегрована з базою розшуку МВС. Якби Шевченко намагався перетнути кордон, вже будучи в розшуку, його б просто не випустили за межі Украни. Яким чином він виїхав? Невідомо. Можемо лише припустити, що якщо він перетинав кордон вже після оголошення у розшук, то ймовірно скористався якимись шляхами в обхід постів прикордонної і митної служб", – зазначає правник.
Олександр Грановський – політик і бізнесмен, якого у ЗМІ вважають "сірим кардиналом" колишнього Блоку Петра Порошенка. У 2000-х та на початку 2010-х він працював у комерційному секторі та був головою наглядової ради холдингової компанії "Assofit Holdings Limited", яка володіє одним з найбільших столичних ТРЦ "Sky Mall".
У 2014 році Грановський обрався до Київської міськради у складі партії "Удар" та увійшов до комісії з питань бюджету та соціально-економічного розвитку. На парламентських виборах того ж року став нардепом за №58 у БПП й засвітився у низці скандалів.
Зокрема, ще один депутат-утікач Олександр Онищенко розповідав, що брав участь у підкупі голосів депутатів Верховної Ради для Петра Порошенка разом з Ігорем Кононенком та Олександром Грановським. Сам Грановський ці закиди спростовував.
29 травня 2019 року Олександр Грановський вийшов з партії "Блок Петра Порошенка". А 21 жовтня 2022 року НАБУ і САП повідомили Грановському про підозру за ч.3 ст.27 ч.2 ст.28 ч.2 ст. 364 КК України. Екснардепа підозрюють в організації корупційної схеми, за якою "Одеський припортовий завод" продавав міндобрива заздалегідь визначеній компанії за заниженими цінами. Таким чином з ОПЗ вивели понад 93 млн грн.
15 листопада 2022 року колишнього парламентаря оголосили у розшук. Та чи може поява скандального фото стати поштовхом до оголошення міжнародного розшуку?
"Підставою для оголошення особи в міжнародний розшук є факт підтвердження її виїзду за кордон. Тобто спочатку, перед тим, як оголошувати його у розшук на підставі появи фото чи відео, слідчі мають особисто зробити запит, звернутись до Державної прикордонної служби. І на підставі їхньої відповіді встановити, чи дійсно мав місце факт перетину кордону. А вже після цього звертатись до Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва для оголошення його у розшук через Інтерпол", – коментує Володимир Клименко.
На жаль, це – непоодинокі випадки. Та чи є успішні прецеденти міжнародного розшуку і притягнення до відповідальності українських високопосадовців, що переховуються за кордоном?
"Практика неоднозначна. Загалом, коли громадян України – пересічних громадян – оголошують у міжнародний розшук, то зазвичай є успішні прецеденти затримання цих осіб поліцією країн Євросоюзу. І потім суд вирішує питання їхньої екстрадиції на територію України. Щодо високопосадовців – усе набагато складніше. Оскільки майже всі вони повально користуються таким способом захисту, як політичний притулок. Вони обґрунтовують у державі перебування, що кримінальні провадження щодо них є політично вмотивованими. І зазвичай отримують політичний притулок", – розповідає юрист АО "Стратегічна адвокація" Володимир Клименко.
В якості ще одного приклада він наводить справу бізнесмена Олега Бахматюка, якого розшукує НАБУ і якого детективи намагались оголосити у міжнародний розшук. Однак Інтерпол відмовив українським правоохоронним органам, визнавши Бахматюка таким, що не переховується від правосуддя, оскільки місце його проживання за кордоном – відоме. До речі, йдеться теж про Австрію.
За даними розслідування наших колег з "Української правди", під час повномасштабної агресії рф низка військовозобов’язаних високопосадовців України за сумнівних обставин зуміла виїхати за кордон – зокрема, наприклад, брати Суркіси залишили межі країни без догляду і митних перевірок.
Серед тих, хто вирішив пересидіти війну на Лазурному узбережжі – олігарх Костянтин Жеваго, нардеп від забороненої ОПЗЖ Григорій Суркіс та його брат Ігор, дніпровський бізнесмен Вадим Єрмолаєв, нардепи від ОПЗЖ Вадим Столар, Ігор Абрамович, колишній голова Вищого господарського суду часів Януковича Віктор Татьков тощо. Деякі з цих діячів також є підозрюваними у кримінальних справах про розкрадання коштів.
Нагадаємо, 17 серпня ДБР розпочало провадження за фактом перетину державного кордону так званим "батальйоном Монако". Відомо, що на майно принаймні одного з фігурантів у вересні було накладено арешт.
Протистояння ЗСУ з ворогом, взяття окупантів у полон, захоплення цінних трофеїв – підписуйтесь на канал "СтопКор News" та дивіться ще більше вражаючих та яскравих відео!
