Друга фаза війни на півдні й сході України: заяви окупантів про взяття під контроль низки міст на не відповідають дійсності. Проте, попри заспокійливі заяви Арестовича, рф вочевидь не збирається легко "здавати" Херсон. А на Луганщині чомусь досі не знищені мости, через які рашисти перекидають власну техніку.
Ситуація на східному фронті складна, але контрольована з боку ЗСУ. Але варто зауважити, що активність авіаційних з’єднань рф не припинялася жодного дня.
8 квітня авіаудари були нанесені по житлових кварталах у Луганській області. Зокрема, у містах Сєвєродонецьк, Рубіжне та Лисичанськ. Аналогічна ситуація і на території Донецької області. Росіяни наносили бомбові удари по місцях зосередження ЗСУ поблизу Мар’їнки та Маріуполя.
Тому говорити про якусь паузу у використанні ВКС рашистів некоректно – її немає.
Стосовно ситуації на сході України. Наразі точаться запеклі бої поблизу міст Рубіжне й Попасна.
Варто відзначити, що попри всі голослівні заяви російської сторони про те, що вони взяли під контроль ці два дійсно ключові міста Луганщини, вони не відповідають дійсності.
До речі дуже показовий факт: так званий перший "міністр оборони ДНР" Гіркін заявив про те, що інформація російської федерації про взяття під контроль Рубіжного і Попасної – неправдива. Ці міста, за висловлюванням Гіркіна, наразі перетворені у фортеці. Те ж саме стосується й Краматорська.
Щодо ситуації в Луганській області, я хотів би привернути увагу українського розвідтовариства, Генштабу, що протягом тижня ГІ "Права Справа" неодноразово повідомляла про те, що з окупованих районів Луганщини, зокрема зі Стаханова, відбувається передислокація важкої бронетехніки і живої сили як окупаційних військ, так і 2-го армійського корпусу так званої "ЛНР" на територію окупованого Первомайська.
Відповідна передислокація логістично відбувається через три мости. І у мене є запитання: чому ці мости наразі досі не зруйновані?
Координати цих мостів я передавав особисто всім без винятку розвідтовариствам та РНБО. Плюс відповідно очільнику Луганської ОВА Сергію Гайдаю. Який, до речі, заявляє, що вже відбулася передислокація, і найближчими днями росіяни підуть у рішучий наступ. Так от, мені незрозуміла ця ситуація.
Хотів би привернути увагу українського суспільства: за останні дні власне за координатами "Правої Справи" ЗСУ були нанесені вогневі ураження по трьом базам накопичення бойовиків. За даними Генштабу ЗСУ, загальні втрати учасників незаконних збройних формувань окупаційних сил склали приблизно 80 осіб загиблих, і до 40 одиниць техніки – знищено.
При цьому варто зауважити, що були знищені логістичні бази учасників ПВК "Вагнер", які базуються в місті Первомайськ.
За оперативною інформацією з місця подій, наразі формується колона для штурму Попасної на вул. Куйбишева окупованого Первомайська. При цьому житлові будинки цього міста використовуються фактично як прикриття для формування колони. Це стала практика російської федерації – розміщувати важку бронетехніку й ствольну артилерію, яка веде обстріли по всім позиціям ЗСУ, під прикриттям житлових кварталів. Щоб унеможливити відплатний вогонь з боку ЗСУ.
Стосовно Рубіжного, місто контролюється фактично на 50% Збройними Силами України.
Тому казати про те, що втрачено контроль – ні, ця інформація абсолютно не відповідає дійсності. Більше того, проведені успішні контратаки, відбито наступ з позицій бойовиків. За попередню добу знищено до 9 одиниць бронетехніки. Це – показник.
Більше того, хочу спростувати заяву радника голови Офісу президента Арестовича від 8 квітня, про те, що рух спротиву на окупованих територіях Луганської області – придушений.
Наведені мною факти щодо реальної діяльності сил спротиву на окупованих територіях свідчать, що ці заяви – голослівні.
Що стосується Маріуполя, інформація про взяття окупантами міста під контроль теж не відповідає дійсності.
ЗСУ і зокрема полк "Азов" контролюють "Азовсталь", морський порт та інші райони міста. Єдина територіальна втрата, де є контроль учасників незаконних збройних формувань 1-го армійського корпусу "ДНР" і російських окупаційних військ, – це Приморський район. Запеклі бої точаться поблизу Мар’їнки і Пісків.
Миколаївський напрямок
Попри дані британської розвідки, хотілося б привернути увагу, що територія Миколаївщини взагалі повністю очищена від окупантів. І наразі бої ведуться на території Херсонської області. І завдяки героїзму ЗСУ, звільнено черговий населений пункт. Ба більше, йдеться про те, що українська армія успішно розвиває наступ у напрямку міста Херсон.
До речі, користуючись нагодою, хотів би спростувати заяви Арестовича про те, що росіяни добровільно покинуть Херсонську область. Ні. Ті самі дані британської розвідки, які я вже згадував, свідчать про те, що у планах росіян – так званий сухопутний коридор із Криму до окупованих територій Луганської і Донецької областей.
Харківський напрямок
Важкі бої точаться поблизу селища Барвінкове й на Ізюмському напрямку. Менше з тим, навіть за повідомленнями російської сторони, жодного просування окупанти не досягнули.
У напрямок Ізюму перекидається 18-та мотострілецька дивізія, яка була створена буквально за рік до початку активної фази війни. Це – кадрована дивізія, оснащена новітніми видами озброєння, але наразі жодних успіхів вона не має.
Хотів би привернути увагу розвідтовариства: за даними місцевих джерел аналітичного відділу ГІ "Права Справа", в місті Куп’янськ наразі відбуваються ремонтні роботи поблизу мосту з метою покращення логістики. Відповідно на летовищі біля Куп’янську наразі розміщуються до 12 гелікоптерів Ка-52, які забезпечують вогневу підтримку колон росіян, наносять удари по позиціям ЗСУ.
Уся ця картина свідчить про наступне: заяви рф про те, що вони повністю виконали перший етап плану "спецоперації" є абсолютним блефом.
Єдиний обласний центр, який вони контролюють, – це Херсон. Їм не вдалося взяти під свій контроль жоден інший обласний центр – ані Харків, ані Суми, ані Маріуполь, який де-факто є адміністративним центром вільної Донеччини, ані Сєвєродонецьк у Луганській області. Встояли Київ та Чернігів.
Наразі повністю звільнені від окупантів Київська, Чернігівська і Сумська області. Причому заяви про те, що росіяни начебто просто відводять війська і передислокують їх на схід, і що власне лише з цим пов’язано звільнення цих територій, абсолютно не відповідають дійсності.
Звільнення територій відбулося завдяки ударам ЗСУ й сил територіальної оборони, які витримали наступ росіян і перейшли до рішучого контрнаступу. Що й обумовило ганебну втечу окупантів із цих територій.
