Із суттєвим падінням обсягів виробництва та високим рівнем невизначеності, але без ознак дефолту. Економіка України у 2022 році зазнала великих потрясінь через війну, проте завдяки допомозі західних донорів, стабілізаційним заходам і "зерновому коридору" найгірші прогнози не справдились. Із чим країна завершує поточний фінансовий рік і входить у новий?
Команда "СтопКору" проаналізувала щотижневі огляди ексміністра економіки, професора, академіка НАН Богдана Данилишина, звіти Мінекономіки й Нацбанку та обрала головні тези, що ілюструють останні тенденції у фінансово-економічній сфері країни.
Економічна ситуація: ВВП знизився на понад третину, однак насправді могло бути гірше
За підсумками року падіння реального ВВП в Україні найімовірніше не перевищить 35%. Падіння могло б бути більшим, якби не функціонування зернового коридору. Оскільки понад 2/3 українського аграрного експорту здійснюється через порти (морським та річковим транспортом), це значно підтримало економіку.
Загалом за 10 місяців від початку повномасштабної війни з України відвантажено понад 36 млн тонн агропродукції, а при подальшому функціонуванні "зернового коридору" у 2022/23 маркетинговому році експортний потенціал зернових оцінюється в 40,3 млн тонн, що на 23% менше, ніж у 2021/22 маркетинговому році.
Водночас, завдяки зовнішній підтримці та виваженій економічній політиці уряду та НБУ, вдалося зберегти керованість економіки в надзвичайно складних умовах:
- критичні видатки бюджету (оборона, соцзахист, заробітні плати тощо) профінансовано в повному обсязі;
- інфляція залишилась контрольованою, а інфляційні очікування демонструють ознаки стабілізації;
- забезпечено фінансування дефіциту Державного бюджету за рахунок змішаних джерел, а не лише через емісію;
- банківська система (в т.ч. платіжна система) продовжила безперебійне функціонування навіть в перші дні повномасштабного вторгнення.
Перспективи зростання в наступному році невизначені в умовах повномасштабної війни. Як зазначалось раніше, постійні атаки рф на енергетичну інфраструктуру призвели до поступового погіршення прогнозів зростання як за підсумками цього року, так і на 2023 рік. Це актуалізує потребу успішного проходження Моніторингової програми за участю ради директорів для України (PMB), яку остаточно затвердив МВФ 19 грудня. Успішне завершення програми дозволить забезпечити надійну макроекономічну рамку для отримання необхідного фінансування від інших донорів та поступового переходу до процесу післявоєнного відновлення.
Бюджетна сфера: основні джерела фінансування – військові облігації, кредити та гранти від міжнародних партнерів
Шляхом продажу ОВДП на аукціонах з їх розміщення Міністерством фінансів упродовж січня-листопада 2022 року було залучено до Державного бюджету України 140,8 млрд гривень (з яких 95,2 млрд гривень на строк до 1 року), 1,6 млрд доларів США та 0,9 млрд євро. Середньозважена доходність гривневих запозичень за 11 місяців 2022 року становила 11,96%, запозичень в дол. США – 3,89%, в євро – 2,70%. При цьому вартість державних запозичень упродовж року зростала.
Водночас сальдо внутрішніх боргових операцій уряду з початку повномасштабної війни було від’ємним, зокрема з 1 по 26 грудня – на понад 15 млрд гривень.
Основними джерелами фінансування Державного бюджету за період з 24 лютого до 21 грудня 2022 року виступали військові облігації, кредити від Міжнародних фінансових організацій, а також двосторонні кредити та гранти.
В основному завдяки придбанню Національним банком державних цінних паперів на суму 400 млрд гривень, обсяг державних цінних паперів в обігу з початку повномасштабної війни збільшився на 328,6 млрд гривень. Фізичні особи збільшили свій портфель ОВДП з початку війни на 5 млрд грн. Натомість банки скоротили свої вкладення у державні цінні папери на 51 млрд грн, юридичні особи – на 4,6 млрд грн, нерезиденти – на 16,4 млрд грн.
Валютний ринок: попит на іноземну валюту переважає, баланс підтримується завдяки міжнародній фінансовій допомозі
На міжбанківському валютному ринку продовжує домінувати попит на іноземну валюту з боку клієнтів банків, що обумовлює потребу у проведенні Національним банком валютних інтервенцій для збалансування ринку.
Збільшенню попиту на іноземну валюту "сприяє" розширення дефіциту зовнішньої торгівлі. Так, незважаючи на "плюсовий" поточний рахунок платіжного балансу, який за десять місяців 2022 року становив майже 8 млрд доларів США, дефіцит зовнішньої торгівлі як товарами, так і послугами у жовтні продовжував зростати, перевищивши за січень-жовтень 2022 року 10 млрд доларів США за торгівлею товарами та 7 млрд доларів США – за торгівлею послугами.
Натомість суттєву підтримку платіжному балансу продовжують забезпечувати стійкі надходження з оплати праці українців за кордоном (11,8 млрд доларів США за 10 місяців 2022 року) та надходження міжнародної допомоги до сектору загальнодержавного управління (11,7 млрд доларів США за 10 місяців 2022 року).
Надходження прямих іноземних інвестицій у січні-жовтні 2022 року становили 488 млн доларів США та забезпечувалися, головним чином, реінвестованими доходами іноземних інвесторів (896 млн доларів США) та новими прямими інвестиціями в українські підприємства (318 млн доларів США).
Важливим фактором підтримки збалансованості валютного ринку є надходження міжнародної фінансової допомоги. Так, у грудні до Державного бюджету України надійшли грантові кошти у розмірі 2 млрд дол. США від Сполучених Штатів Америки, надані через Цільовий фонд Світового банку у рамках проекта "Підтримка державних видатків для забезпечення стійкого державного управління в Україні".
Україна також отримала від Канади 500 млн канадських доларів (еквівалент 367 млн доларів США) відповідно до кредитного договору між Україною та Канадою.
Минулого тижня було підписано Угоду про надання Україні четвертого додаткового фінансування у рамках реалізації проекта "Підтримка державних видатків для забезпечення стійкого державного управління в Україні". Кредитні кошти на суму 500 млн доларів США будуть надані на пільгових умовах під гарантії Великобританії.
Фінансовий сектор: банківська система України демонструє достатньо високу витривалість та створює можливості для розвитку кредитування агровиробництва й воєнних програм
За оперативними даними Національного банку, обсяг гривневих кредитів, наданих банками корпоративному сектору, з початку року збільшився на 5,2% (у листопаді – зменшився на 0,9%), тоді як кредитування підприємств в іноземній валюті скоротилося понад як на чверть з початку року через більш високі кредитні та валютні ризики та ускладнення експортної діяльності. Підвищення кредитних ризиків через погіршення платоспроможності позичальників-фізичних осіб обумовлювало згортання банківського кредитування у цьому сегменті – на 8,4% з початку року та на 0,8% у листопаді.
Водночас гривневе фондування банків у листопаді продовжувало зростати через значні видатки уряду на оборону та соціальні цілі: гривневі депозити корпорацій за місяць зросли на 3,0%, відновившись до рівня початку року. Водночас залишки на депозитних рахунках фізичних осіб з початку року збільшились на 22,7% (у тому числі, у листопаді – на 2,4%). Це дозволяло банкам досить мляво підвищувати ставки за депозитами домогосподарств, які з початку року зросли лише на 5,5 в. п. (до рівня близько 10%), залишаючись суттєво нижчими від темпів зростання споживчих цін.
В результаті у січні-листопаді 2022 року чистий прибуток банківської системи становив 19,4 млрд гривень (+8,5 млрд гривень у жовтні). Покращення фінансового результату банків, починаючи з ІІІ кварталу 2022 року, мало місце через переоцінку вартості цінних паперів в портфелях банків (в іноземній валюті та/або індексованих) після зміни обмінного курсу гривні.
Позитивні фінансові результати діяльності дозволяють банківській системі України демонструвати високі показники адекватності капіталу, які за результатами листопада залишалися на рівні, близькому до попереднього місяця: 19,2% для регулятивного та 13,1% – для основного капіталу банків. Відповідні значення майже удвічі перевищують мінімальні нормативні вимоги (10% та 7% відповідно) та створюють запобіжний простір від негативного впливу воєнних дій на платоспроможність банківської системи.
Обсяг ліквідності банківського сектору (у формі залишків на коррахунках та у депозитних сертифікатах НБУ) наприкінці року перевищив 500 млрд гривень, тоді як на його початку становив менше 150 млрд гривень.
Достатність капіталу банків та високий рівень ліквідності створюють можливості для розвитку банківського кредитування, яке в умовах воєнних ризиків підтримується державною програмою "Доступні кредити 5-7-9%", на умовах якої з початку широкомасштабних воєнних дій на території України банками було видано понад 17 тисяч на загальну суму понад 72 млрд гривень. З огляду на пріоритетність цілей воєнного часу, левову частку (понад 80%) кредитів видано банками на підтримку агровиробництва та антивоєнні цілі.
Нагадаємо, продовження російської агресії суттєво впливає на рівень невизначеності вітчизняної економіки. З початку вторгнення наша держава втратила 35% ВВП і суттєво залежить від зовнішньої підтримки, а ключовими внутрішніми драйверами розвитку стали "зерновий коридор" та заробітки українських переселенців за кордоном.
Протистояння ЗСУ з ворогом, взяття окупантів у полон, захоплення цінних трофеїв та гарячі розслідування – підписуйтесь на канал "Стоп корупції" та дивіться ще більше вражаючих та яскравих відео!
