Лише за поточний рік територіальні центри комплектування та соціальної підтримки передали Національній поліції понад півтора мільйона звернень щодо розшуку громадян, які ухиляються від мобілізації. Про це в інтерв'ю виданню "Цензор.НЕТ" розповів тимчасово виконуючий обов'язки голови Національної поліції Максим Цуцкірідзе.
За його словами, одночасно з розшуковою роботою правоохоронці ведуть кілька масштабних напрямків розслідувань, пов'язаних із корупцією у сфері мобілізації: зловживання керівників ТЦК і СП, схеми фіктивного бронювання та фальсифікація висновків військово-лікарських комісій. Загалом за час дії воєнного стану слідчі розслідували понад 20 тисяч кримінальних проваджень за фактами ухилення від призову — і ця цифра, за словами очільника поліції, стосується не окремих регіонів, а фактично всієї країни. Найбільше таких проваджень зафіксовано на Дніпропетровщині (понад 1,9 тисячі), Закарпатті (близько 1,5 тисячі), а також на Волині, Миколаївщині та Одещині — по понад тисячі проваджень у кожній з областей. Значна кількість справ є також у Львівській, Вінницькій, Харківській та Сумській областях.
Окремим блоком у розмові стало питання відповідальності самих посадовців: наразі про підозру повідомлено 76 керівникам ТЦК різного рівня, і, за словами Цуцкірідзе, близько 80% з них — це керівники районної ланки. Слідчі також перевіряють обставини можливого незаконного бронювання майже 2,5 тисячі військовозобов'язаних, а за час повномасштабного вторгнення Центральна ВЛК уже скасувала 6,5 тисячі рішень місцевих комісій про непридатність до служби. У матеріалі — детально про те, які схеми виявляє поліція, хто в них бере участь, за якими статтями Кримінального кодексу відкривають провадження і що чекає на тих, чиє бронювання чи медичний висновок визнають незаконними.
Хабарі, вплив на посадовців і фіктивні документи
За словами Цуцкірідзе, схеми, до яких причетні керівники ТЦК, доволі різноманітні: неправомірна вигода за потрібне рішення, вплив на інших посадовців, незаконне оформлення військово-облікових документів, внесення змін до реєстру "Оберіг", оформлення фіктивної непридатності чи сприяння виїзду за кордон. Найчастіше дії кваліфікують за статтями 368 (одержання неправомірної вигоди) та 369-2 (зловживання впливом) Кримінального кодексу, в окремих провадженнях фігурує і стаття 332 (незаконне переправлення осіб через державний кордон). Залежно від кваліфікації покарання може сягати 12 років позбавлення волі, а в окремих випадках — із конфіскацією майна та забороною обіймати певні посади. Очільник поліції наголосив: відповідальність не повинна обмежуватися лише військовозобов'язаним, який скористався схемою, — якщо рішення забезпечували посадовці чи посередники, їхні дії так само підлягають правовій оцінці.
Серед прикладів організованих схем — справа на Рівненщині, де посадовець районного ТЦК очолював групу, до якої входили й цивільні особи: за гроші вони мали домогтися оформлення документа про непридатність до служби та виключення з військового обліку. На Херсонщині поліція задокументувала іншу схему: за 7 тисяч доларів з кожного військовозобов'язаного до військово-облікових документів, а згодом і до реєстру "Оберіг", вносили недостовірні відомості. До цієї схеми, за даними слідства, були причетні службова особа ТЦК, старший офіцер, оператор ТЦК та працівник ЦНАП.
"Декларант": обшуки та перевірка активів
Минулої п'ятниці в межах операції "Декларант" поліція спільно з ДБР та Спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони провела понад сто обшуків за фактами можливого незаконного збагачення та недостовірного декларування. Серед фігурантів — посадовці закладів вищої освіти, ТЦК та СП, ВЛК, а також представники експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи. Один із наведених прикладів: начальник районного ТЦК на Буковині у 2023 році взагалі не декларував грошових заощаджень, а вже за 2024–2025 роки вказав відповідно 115 і 120 тисяч доларів готівкою; під час обшуку в нього вилучили понад 100 тисяч доларів. Вилучені матеріали передають до НАЗК, після чого вирішуватиметься питання про повідомлення про підозру та подальшу долю необґрунтованих активів.
Фіктивне бронювання: майже 2,5 тисячі перевірок
Найчастіше у справах про незаконне бронювання фігурують комунальні підприємства стратегічного значення та об'єкти критичної інфраструктури паливно-енергетичного комплексу — саме їхній статус може бути законною підставою для бронювання працівників. Поширена схема, яку описав Цуцкірідзе, — фіктивне працевлаштування: людину оформлюють на підприємстві, яке має право бронювати кадри, хоча фактично вона там не працює; іноді це організовують за гроші посередники або до реєстрів вносять недостовірні дані. Якщо законних підстав для бронювання не виявлено, відстрочку анулюють, але це не означає автоматичну мобілізацію наступного дня — людину надалі можуть призвати за встановленою законом процедурою. Питання адміністративної чи кримінальної відповідальності вирішується окремо для кожного випадку, залежно від того, чи брала особа свідому участь у схемі.
ВЛК: які діагнози фальсифікували найчастіше
За даними Центральної ВЛК, з початку повномасштабного вторгнення скасовано 6,5 тисячі рішень місцевих комісій, тоді як понад 25,6 тисячі постанов залишено чинними, а ще щодо 1,6 тисячі ухвалено рішення про повторний огляд без скасування. Найчастіше маніпуляції стосувалися захворювань опорно-рухового апарату, серцево-судинної системи та неврологічних діагнозів, траплялися також випадки з психічними розладами й захворюваннями органів зору, слуху та внутрішніх органів. Схеми відрізнялися: в одних випадках до медичної документації вносили завідомо неправдиві відомості, в інших — за гроші виготовляли фіктивні медичні документи із залученням членів ВЛК, працівників ТЦК, а подекуди й цивільних посередників. Для перевірки слідчі вилучають медичну документацію, зіставляють її з даними електронної системи охорони здоров'я, а за рішенням суду можуть отримати інформацію операторів мобільного зв'язку, щоб встановити, де фактично перебувала людина в період, коли за документами вона мала проходити обстеження чи лікування.
Звернення омбудсмена і справа на Закарпатті
Національна поліція також опрацьовує звернення омбудсмена Дмитра Лубінця щодо порушень під час мобілізаційних заходів. Так, минулого четверга слідчі поліції Закарпаття за його зверненням відкрили два кримінальні провадження щодо службових осіб Берегівського РТЦК та СП — за можливе несанкціоноване втручання в роботу інформаційно-комунікаційних систем та зловживання службовим становищем (частина 5 статті 361 та частина 1 статті 364 КК України). Серед типових проваджень щодо працівників ТЦК — можливе незаконне позбавлення волі чи викрадення людини, а також справи про спричинення тілесних ушкоджень під час мобілізаційних заходів.
Раніше СтопКор писав, що наявність малолітньої дитини поруч із військовозобов’язаним чоловіком не забороняє автоматично його доставлення до ТЦК, однак правоохоронці мають забезпечити дитині належний догляд і безпеку. Водночас батько, який самостійно виховує дитину, може мати право на відстрочку, але сам факт проживання дитини з ним не є достатнім — це необхідно підтвердити відповідними документами.
Приєднуйтесь до нашої армії антикорупційних активістів! Підпишіться на нас у Telegram,WhatsApp,Facebook, Youtube, Twitter, Instagram та TikTok!
