Реформа чи монополізація? Новації в лісовій галузі, проти яких рішуче виступила більшість лісівників, науковців та освітян України, передбачають ліквідацію держлісгоспів як юросіб та створення державного унітарного комерційного підприємства "Ліси України" з передачею йому усіх прав і обов’язків. Хто встав біля керма цього держпідприємства та як саме вони виконують свої обов’язки? Розбиралась команда аналітиків "СтопКору".
7 вересня 2022 року Кабінет Міністрів України ухвалив постанову "Про деякі питання управління об'єктами державної власності у сфері лісового господарства". У документів, зокрема, йдеться про ліквідацію державних лісогосподарських підприємств як юридичних осіб та створення державного унітарного комерційного підприємства "Ліси України", з передачею йому усіх прав і обов’язків нині існуючих держлісгоспів шляхом їхнього злиття.
Цю "реформу" під час воєнного стану категорично не підтримала лісова спільнота. На думку Громадської ради при Державному агентстві лісових ресурсів України, вона негативно вплине на роботу всього лісопромислового комплексу України, оскільки рішення про ліквідацію держлісгоспів на тлі війни прямо загрожує зниженням обороноздатності країни, унеможливленням забезпечення потреб оборони і населення лісоматеріалами та іншими послугами.
Крім того, такий крок протирічить принципу децентралізації влади й створює сприятливий фон для подальшої тінізації лісового сектору в Україні. Особливо – з огляду на персональний склад "реформаторів" та їхній бекграунд.
Отже, хто саме став на чолі новоствореного ДП "Ліси України"?
Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань України 26 жовтня 2022 року. Його засновником та органом управління є Державне агентство лісових ресурсів України, а керівником призначений Ігор Лицур.
Ігор Лицур – відносно нове обличчя для лісової галузі. За даними інформаційно-аналітичної платформи YouControl раніше він не керував підприємствами і не є засновником чи бенефіціаром будь-яких юридичних осіб. Він – академік, професор, доктор економічних наук (сфера наукових інтересів – економіка природокористування та охорони навколишнього середовища).
Однак куди більш цікавою є постать його першого заступника. Юрій Сотник, призначений Кабміном на цю посаду, – людина з "системи". Раніше він працював гендиректором Державного підприємства "Лісогосподарський інноваційно-аналітичний центр" (ДП "ЛіАЦ") Державного агентства лісових ресурсів України.
А ще до роботи в ДП "ЛіАЦ" Сотник з 2010 по 2013 керував компанією "Укрлісконсалтинг", одним з бенефіціарів якої є Григорій Лісняк, який був занесений у базу "Миротворець" під позивним "Гриша Кременський" і якого вважають неофіційним куратором лісової галузі в багатьох регіонах України.
Ще один цікавий кадровий хід: столичний регіональний офіс ДП "Ліси України" (Київська та Житомирська області) очолив колишній начальник Житомирського ОУЛМГ – одіозний Віктор Сахнюк.
За даними активістів громадської організації "Відкрити ліс", на Житомирщині під дахом ОУЛМГ процвітали тіньові схеми, запроваджені на підконтрольних держпідприємствах. При цьому левова частка "лівих" доходів від продажу лісу сумою понад 1,5 млн доларів щомісяця осідала нібито безпосередньо в кишені пана Сахнюка.
Один з найяскравіших прикладів таких "схематозів" – Овруцький спецлісгосп. За інсайдерською інформацією, щоденний потік необлікованої деревини тут складає до 500 кубометрів, а розробку лісосік у більшості випадків довіряють фірмам-ноунеймам з Івано-Франківська: у 2022 році 80-90% тендерів виграли ФОПи з Прикарпаття (колишьної "вотчини" Сахнюка). Овруцький лісгосп також "відзначився" придбанням столу в кабінет за понад 350 тис. грн під час війни.
Крім того, на пошту редакції "СтопКору" надійшла інформація про можливе російське громадянство скандального посадовця. Утім, сам Сахнюк навяність російського аусвайсу, як і причетність до незаконних рубок, категорично заперечує.
За інформацією активістів і ЗМІ, Сахнюку нібито покровительствує особисто директор Держлісагентства – Юрій Болоховець. Останньому, окрім сумнівних кадрових рішень у структурі Агентства, закидають "кришування" сумнівних схем із деревиною на Закарпатті. Як стверджують інсайдери, на місцях "відкати" від продажу лісу курують призначені Болоховцем на керівні посади у лісгоспи та управління довірені особи. Саме вони безпосередньо дурять державу, реалізовуючи деревину не на аукціонах, а через оформлення прямих договорів із підприємцями.
І "вишенька" на корупційному торті: що або хто пов’язує усіх цих "діячів" лісової галузі?
Виявляється, як Юрій Болоховець, так і його тезка Сотник були призначені на керівні посади в лісовому секторі за часів каденції Януковича та керування у Держлісагентстві такого собі Віктора Сівця.
Колишній спортсмен водно-спортивної команди Центрального спортивного клуба (ЦСК) ВМФ, Сівець у 1998 році закінчив Московський державний інститут міжнародних відносин (МГІМО), за спеціальністю "зовнішньоекономічна діяльність", отримавши кваліфікацію "економіста-міжнародника".
Після цього сім років він працював у комерційних структурах, а 2005 року Указом Президента України раптово був призначений заступником голови Державного комітету лісового господарства України. У 2008-2011 роках встиг побути заступником голови КМДА Леоніда Черновецького. А з 2011-го очолив Держлісагентство України.
Свого часу саме Сівець подарував Януковичу вирізьбленого з дерева зубра з написом на табличці: "Найкращому Прем'єр-міністру України Януковичу В.Ф. від голови Комітету лісового господарства Сівця В.М."
Після Революції Гідності, 1 березня 2014 року розпорядженням Кабінету Міністрів України підлабузник був звільнений з керівної посади у Держлісагентстві.
А вже 26 травня 2016 року Генпрокуратура України повідомила про підозру Віктору Сівцю та його дружині у відмиванні грошей і кількаразовому одержанні неправомірних вигод. Зокрема, їм інкриміновано скоєння злочинів за ч. 3 ст. 209 (легалізація доходів, що отримані злочинним шляхом), ч. 4 ст. 368 (прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди посадовою особою) Кримінального кодексу України.
Крім того, за даними ЗМІ, саме Сівець, очолюючи Держлісагентство, санкціонував фактичну приватизацію (передання у тимчасове користування строком на 49 років) майже 64 га першосортного смерекового лісу на Закарпатті Віктором Медведчуком. Ба більше, оздоблювальні роботи на закарпатській дачі кума путіна виконувала компанія "Дім паркету", яким на початку "нульових" керував Віктор Сівець.
За дивним збігом обставин, наразі Сівець переховується від українського правосуддя в країні-агресорці та "реформує" лісову галузь вже у російській федерації.
Що ж вимальовується у "сухому підсумку"?
За ідеєю, лісова реформа покликана зробити галузь однією із найбільш бюджетоутворюючих для країни. Проте, з огляду на кадрову політику, вона, вочевидь, продовжить поповнювати лише особисті та сімейні бюджети конкретних "зашкварних" персонажів.
Визначивши, що ключовою умовою реформи є збереження робочих місць, Уряд фактично знехтував кадровим питанням та залишив відкритим шлях до "нових можливостей" для старих корупціонерів, афілійованих з проросійськими діячами.
Ми продовжимо стежити за кадровими призначеннями в системі новоствореного ДП "Ліси України" та інформувати про ймовірні зловживання у галузі.
Нагадаємо, Представники Житомирського обласного управління лісового та мисливського господарства практично за годину обгородили будівлю дерев'яним парканом. Зробили це в той час, коли журналісти очікували на можливість поспілкуватися з тодішнім керівником структури – Віктором Сахнюком, який вже кілька разів поспіль ухилявся від розмов з медійниками.
Ще більше гарячих та ексклюзивних новин – у нашому телеграм-каналі та Facebook!
