В Україні діють 11 центрів допомоги врятованим, які безплатно та конфіденційно надають соціальну, психологічну та правову підтримку постраждалим від від сексуального насильства під час війни.
Про це заявив консультант Апарату Урядового Уповноваженого з питань гендерної політики Анатолій Досич під час тренінгу для представників медіа на тему "Інтерв’ю з постраждалими від сексуального насильства. Як не порушити норми права чи закону".
Як розповів Анатолій Досич, після деокупації перших українських територій від військ рф, урядовці зіштовхнулися з таким жахливим злочином, як сексуальне насильство пов’язане з конфліктом (СНПК).
"У нас одразу не було розуміння, як з цим працювати. Зокрема постало питання як спілкуватися з постраждалими, щоби правильно документувати ці злочини. А в майбутньому - звернутися до судів та отримати репарації", – розповів він.
За його словами, у травні до України приїхала представниця генсека ООН з питань допомоги постраждалим в конфліктах Праміла Паттен. Під час візиту було підписано рамкову угоду про співпрацю між Урядом та ООН щодо надання допомоги постраждалим саме від СНПК. На виконання угоди з ООН була створена Міжвідомча робоча група з питань протидії сексуальному насильству, пов’язаному зі збройною агресією рф проти України, та надання допомоги постраждалим. Група була створена для координації зусиль ООН, міжнародних правозахисних організацій, українських громадських організацій. Станом на вересень 2023 року до групи входило 55 організацій.
Головою групи є Урядова уповноважена з питань гендерної політики Катерина Левченко.
"Щоби правильно спланувати роботи ми розробили міжнародний імплементаційний план з переліком завдань, який включає як внутрішніх державних виконавців, громадських організацій та міжнародних груп", – додав він.
Урядовці чітко прописали завдання по 5 напрямках, за якими були створені 5 підгруп:
- протидія торгівлі людьми з метою сексуальної експлуатації;
- надання допомоги постраждалим від СНПК;
- доступ до правосуддя та притягення до відповідальності;
- посилення спроможності сектору безпеки та оборони;
- репарації та компенсації.
Також було створено підгрупу, яка займається організацією тренінгів. До роботи також залучені постраждалі, наприклад Людмила Гусейнова.
Ключові досягнення:
- імплементаційний план;
- розроблена державна програма протидії торгівлі людьми;
- розроблено 2 законопроєкти репарацій та компенсацій;
- створена платформа "Аврора" для допомоги постраждалим;
- за ініціативи віце-прем’єр-міністерки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольги Стефанішиної в Україні створено 11 центрів допомоги для людей, які постраждали від СНПК.
Досич також додав, що планується створення мобільних центрів в районах прифронтових територій.
Виступ Надії Алексіної
Крім того, на заході виступила і практикуюча сексологиня, емоційно емоційно фокусована сімейна та парна терапевтка та схема-терапевтка в процесі акредитації, соціальна та економічна психологиня, випускниця курсу ізраїльської школи сексуальної реабілітації військових, ветеранів та їхніх родин Надія Алексіна.
Жінка зазначила, що теж постраждала від сексуального насильства. Вона розповіла, чого категорично не можна питати у постраждаліх. За її словами, поки людина не розкрилася, краще ставити більш відкриті питання, не варто поринати в подробиці та просити деталізувати як це сталося – це може повторно травматизувати.Алексіна порадила висловити співчуття постраждалій людині.
"Також, важливо стежити за власноюю реакцією - не бути розгубленим, не показувати, що тобі тяжко. У нас в соціумі є проблема з проговорюванням таких складних питань. Основа травматичного ядра особливо сексуального насильства: це сором та провина. І коли людина, яка бере інтерв'ю поводить себе розгублено, постраждала відчуває себе в цей момент так, що "я погана, брудна", – наголосила експертка.
Вона запропонувала два методи, які використовують психологи.
"Було би чудово, щоб їх в принципі використовували люди - це віддзеркалення та валідація. Перше зазвичай виглядає як проговорювання та вербалізація тих емоцій, які ви бачите або які власне відчуваєте - цілком ймовірно, це щось дуже схоже на емоції, які відчуває постраждала (напр. "це дуже боляче"). Таким чином відбувається нормалізація та певне "знеболення" від відчуття сорому та провини. А от валідація може бути допомогою ще більше стабілізувати стан людини, сказати: "Абсолютно нормально, що ви зараз плачете, я б на вашому місці не знала, як би себе почувала", – заявила вона.
За словами психологині, такі навички можна тренувати самостійно. Також працюючи з такою людиною вона радить пропонувати зробити перерву, якщо в тому буде потреба.
Алексіна також дала поради, як реагувати на агресію: показувати, що ти це толеруєш та бачиш, дати вилити агресію, сказати "я бачу у вас багато накопичилось". Дати можливість виговоритись, при цьому не даючи приводу на журналіста розізлитися. Умовно сидіти на березі річки та спостерігати. За її словами, такі емоції не існують без спостерігача.
Як повідомлялось раніше, 30 листопада в пресцентрі "СтопКор" відбулася зустріч зі студентами Державного податкового університету та Ірпінського фахового коледжу економіки та права на тему: "Актуальні питання викриття та профілактики корупційних проявів в реаліях сьогодення".
Ще більше гарячих та ексклюзивних новин – у нашому телеграм-каналі та Facebook!
