До волонтерських центрів приходять не тільки нужденні. Є ті, які просто полюбляють безкоштовно поїсти і взяти речі – і це не тільки переселенці, а й львівяни. Є безхатьки. Є люди, які одразу пред’являють претензії волонтерам, мовляв "ви нам винні". Але ці явища не системні.
Про це повідомив засновник волонтерського центру "Захистимо Україну разом" і представник ВГО "Стоп корупції" у Львові активіст Віктор Палас в ефірі програми "Переселенці і біженці". проєкту "Тимчасова адміністрація". Він став гостем другого випуску проєкту.
"Ми зосередились не на поселенні людей, а на наданні допомоги їм… Я пам’ятаю. Це були цифри 10-20 людей на день. І останні дні – це 139 людей до обіду тільки. Тобто від 50 до 140 людям наш волонтерський центр надає допомогу на день", - зазначив він.
Ведучих цікавило, чи не було намагань користуватися послугами центру з боку тих, хто не є переселенцями.
Віктор каже: так, такі випадки були. Утім команда волонтерів колегіально прийняла рішення: нікому не відмовлятимуть у допомозі. Адже львівяни, які опинились у скрутному становище – нічим не гірші. Віктор вважає, що відмовити у допомозі навіть таким людям волонтери не мають права. Хіба що – обмежити кількість відвідувань.
Таким чином, в центрі жодному не відмовили у допомозі.
Також іноді переселенці приходять з претензіями, а чого немає кави або цукерок? Натомість, у центрі є водичка "з присмаком перемоги" - жартує волонтер.
Волонтери виокремлюють "шопенгарів", які ходять по різних волонтерських центрах, збирають допомогу. Іноді беруть трошки олії, трошки їжи. Відкривають сумку – а там дорогуща ковбаса. Був випадок – прийшла жіночка, взяла – і побігла. Волонтери пили заспокійливе.
Однак волонтери вже відчувають таких людей, які не є нужденними.
"Сама манера поведінки виказує, хто є хто" - розповідає Віктор
"Хтось приходить, гарно вдягнений, бере речі, і мовчки йде. Хтось з претензіями "ви нам должни". Були і сльози наших волонтерів, і образи, все було. Це було після, як пішли додому. Але ми тримаємо себе в руках. Намагаємось балансувати… Ми на самому початку домовились з колективом. Це люди, які потребують допомоги. І ми маємо бути їм психологічним бар’єром. Саме ми їх зустрічаємо", - каже Палас.
Він розповів про випадки, після яких у волонтерів опускаються руки. Якось його дружина купила пральний порошок, вони його розсипали по пакетах по 200 г, щоб забезпечити якомога більше людей. А наступного дня отримали претензію від молодої переселенки: "Ето нормально?". Причому жінка швирнула пакетик з порошком перед волонтеркою…
"Після таких випадків буває образа і відчай. Все, кину, досить, більше не прийду! Навіщо? Але тут приходять жіночки з грудничками, переселенки. Беруть, дякують, і йдуть з позитивом. І тут ти хочеш жити. Бо як по Біблії – давати. Ти даєш, воно не твоє, але ти передаєш з рук в руки, ти бачиш позитив, подяку…", - каже Віктор Палас.
Він каже, що його однодумці-волонтери, серед яких є і професори, і інженери, педагоги, біологи, люди з двома-трьома вищими освітами – постійно вчаться на практиці волонтерській місії, спокійно реагувати на різні прояви людської натури. Бо цьому ніде не навчають.
"Я, як засновник центру, збирав усіх і казав: хлопці, дівчата, ми тут до чого? Місія волонтеру в чому? Ми як посередники. Отримав – віддав… Тому максимально не говоримо. Тому що люди приїхали, я вибачаюсь, травмовані вже в психологічному плані. Немає дому. Немає житла. Хтось, може, трагічно загинув. І тут ми як бар’єр. Тримайтеся", - закликає Палас.
Однак, на переконання Віктора, випадки людської невдячності трапляються нечасто – в середньому 1 раз на тиждень.
"Ці речі є поодинокими. Не треба ставити пляму на всіх. Вони не є системними. В середньому 1 раз на тиждень. Ці випадки не системні", - каже Палас
У Львівському центрі "Захистимо Україну разом" працюють близька півтора десятки волонтерів. Зрештою, до волонтерства стали залучати самих переселенців. Насьогодні 80% волонтерів центру – саме внутрішньо переміщені особи.
Однак далеко не всі переселенці готові діяти. За спостереженнями команди волонтерського центру, тільки один з п’яти переселенців хоче шукати роботу і налагоджувати життя на новому місці.
"Люди хочуть додому. Але є ті, в кого вже немає дома. Вони адекватно починають шукати житло і роботу тут. Це приблизно 20 % від усіх переселенців. Інші – чекають допомогу і шукають по всіх волонтерських центрах", - каже Віктор.
Також Палас повідомив, що недержавний волонтерський центр "Захистимо Україну разом" живе виключно на донатах простих людей, львів’ян. Переважно, це жителі вулиць Личаківської, Майорівкі, Пасічної,
"Ми не мали ні машин, ні вагонів, ні Польщі – нічого. Це прості люди, які приносили майже останнє… Ще перший-другий-третій місяць у людей було натхнення. Зараз надходжень по продуктам харчування, по предметах гігієни все менше і менше", - каже Віктор.
Тому закликає допомогати будь-кого будь-чим. Адже центр надає допомогу не тільки переселенцям, а й військовим. До волонтерів звертаються військові частини з офіційними листами.
Нагадаємо, як повідомлялось раніше, представник ВГО "Стоп корупції" Віктор Палас у Львові реалізує одразу 7 різних проектів допомоги нужденним. Серед них – волонтерський центр у Львові за адресою вул.. Пасічна, 49 а. Приміщення автошколи, 2 поверх.
