День Незалежності 28 травня – день, коли наші серця сповнюються гордістю та любов'ю до нашої батьківщини. Цього дня ми згадуємо та цінуємо працю та самовідданість наших предків, які проклали шлях до сучасної Азербайджанської Республіки.
105 років тому в залі Палацу намісника російського імператора на Кавказі у місті Тифлісі було підписано Декларацію незалежності Азербайджану. Саме в цей день, 28 травня 1918 року, була створена перша демократична держава на Сході – Азербайджанська Демократична Республіка. Вона проіснувала недовго - всього 23 місяці, і впала від рук російсько-більшовицької Червоної армії. Піднятий у 1918 році прапор у 1920 році був спущений.
Справді, пророчими стали слова першого голови Національної ради нової держави Мехмета Еміна Расулзаде: "Свобода і незалежність – це щастя. Тому Національна рада підняла цей триколірний прапор, який символізує тюркську незалежність, ісламську культуру та вільнодумство сучасної Європи. Одного разу піднятий прапор ніколи не впаде!"
Біля джерел створення першої демократичної держави Азербайджан стояли такі видатні політичні діячі:
- вже згаданий, ідеолог і державник Мехмет Емін Расулзаде, який очолив Національну Раду,
- перший прем'єр-міністр молодої республіки Фаталі хан Хойський
- міністр закордонних справ, а згодом голова парламенту Алімардан бек Топчібашев,
- людина блискучого розуму та невичерпної енергії, що займала в уряді АДР у різний час пости міністра фінансів, міністра народної освіти та питань віросповідань, міністра внутрішніх справ Насіб бек Юсіфбейлі
- та інші.
Незважаючи на складну зовнішню та внутрішню політичну обстановку, молодій республіці вдалося багато чого: було прийнято прапор та герб Азербайджану, засновано громадянство Азербайджану, сформовано національну армію, створено Бакинський державний університет. У всіх навчальних закладах була введена рідна азербайджанська мова. Жінка в Азербайджані набула вільного виборчого права.
Загалом за короткий час було прийнято понад 200 прогресивних законів, що свідчило про те, що Азербайджанська Демократична Республіка рішуче взялася за будівництво сильної повноправної держави.
За словами Мехмета Емін Расулзаде: "Оприлюднивши Декларацію від 28 травня 1918 року, Національна Рада Азербайджану підтвердила існування азербайджанської нації в політичному сенсі, тим самим перетворивши саме поняття "Азербайджан" з географічного та лінгвістичного на політичне визначення".
Цього дня необхідно особливу увагу звернути на схожість доль двох, здавалося б, таких несхожих одна на одну держав, як Азербайджан та Україна. Дивно, однак, вражає те, що обидві країни на ранньому етапі становлення своєї державності мали однакову долю.
Україна першою серед країн, що входять на момент Першої світової війни до складу Російської імперії, розпочала боротьбу за становлення незалежної держави. Виступаючи як лідер боротьби за національний суверенітет, Центральна Рада України у вересні 1917 року скликала перший в історії з'їзд народів колишньої імперії. Він проходив під головуванням видатного діяча українського національного руху – Михайла Грушевського. Серед 94 делегатів були й азербайджанці.
У документі, створеному на цих зборах, було сказано, що всі учасники з'їзду "прагнуть звільнення своєї нації від гнітючого їх, при світлі свободи, великоросійського централізму".
У листопаді 1918 року уряд АДР призначив диппредставника в Україні, а у квітні 1920 року парламент ухвалив про відкриття посольства в Києві. У свою чергу Директорія УНР відправила свого уповноваженого в Азербайджан у лютому 1919 року. У січні 1919 року рада української громади отримала представництво у парламенті Азербайджану. У березні-жовтні 1919 року обидві молоді держави тісно взаємодіяли в Паризькій мирній конференції.
Українці та азербайджанці разом зверталися до США, Великої Британії та Франції з проханням про визнання їхньої незалежності та допомоги проти боротьби російського імперіалізму. І в азербайджанців, і в українців перша спроба становлення національної державності зазнала поразки 1920 року.
Що стало причиною? Швидше за все, недосвідченість у питаннях будівництва держави, як особливої інституції, поспішність у прийнятті рішень, деякі з яких призвели до поразки, і безумовно недооцінка підступності та підлої сутності росії. Зараз, більш ніж через століття, можна оцінити гіркоту випитої сповна обома народами чаші горя і страждань, які несе росія.
Та імперія, яка начебто розпалася на початку ХХ століття, насправді просто причаїлася, і тепер знову намагається вдосталь напитися людської крові. Інакше не назвеш те, що відбувається вже п'ятнадцять місяців в Україні. Але ми – і азербайджанці, і українці – віримо, що незабаром на власні очі побачимо остаточну загибель російської імперії. Чекати лишилося недовго.
І як тут не згадати слова великого Мехмета Емін Расулзаде: "Коли ми боротимемося за свободу, ми повинні пам'ятати, що ми боремося не лише за себе, а й за майбутні покоління".
Ми, які сьогодні живемо, насправді і є тими майбутніми поколіннями і нам необхідно завершити справу боротьби за нашу незалежність, розпочату нашими батьками, дідами, прадідами.
У цей особливий день я хочу побажати всім нам миру, добра та єдності. Нехай кожен крок, який ми робимо, буде спрямований на зближення сердець та зміцнення зв'язків між нами. Ми – велика сім'я, і разом ми зможемо подолати будь-які труднощі та досягти нових висот.
З Днем Незалежності! Із Днем Республіки, дорогі співвітчизники!
Нагадаємо, в Україні почали знімати серію фільмів про відомих азербайджанців, тісно пов'язаних з Україною або живуть тут. Ініціатори зйомок хочуть розповісти українцям історію дружби між двома народами.
Ще більше гарячих та ексклюзивних новин – у нашому телеграм-каналі та Facebook !
