Торік в інтерв’ю одному з вітчизняних ЗМІ акціонер "Катіон Інвест" Ігор Герей попереджав: дії інших акціонерів – родини Кондратьєвих – паралізують роботу Тереблянського родовища солі й можуть призвести до техногенної катастрофи. Тоді йшлося передусім про фінансові схеми, блокування доступу інвесторів до документації та ігнорування вимог безпеки на об’єкті, який має третій рівень небезпеки.
За рік ситуація не стала простішою. У свіжому інтерв’ю СтопКору т.в.о. директора "Катіон Інвест" Олександр Прозур розповів, що попри зміну менеджменту, компанія досі фактично не контролює родовище: на шахту не пускають законного керівника, на об’єкті постійно перебувають озброєні люди в балаклавах, а поліція, замість того щоб розібратися, явно підтримує іншу сторону конфлікту. Він також згадав про тиск поліції на одного з акціонерів компанії — Ігоря Герея. Щоб почути цю історію з перших уст і зрозуміти, що відбувається насправді, ми звернулися безпосередньо до пана Герея.
Далі у межах інтерв'ю наводимо його пряму мову.
– Пане Ігорю, в інтерв’ю СтопКору т.в.о. директора "Катіон Інвест" Олександр Прозур розповів, що компанія юридично змінила менеджмент, але фактично контроль над підприємством і родовищем досі заблокований. Як це виглядає з точки зору акціонера: чи справді ви повернули контроль над компанією – і що саме вам досі не передали?
– На папері — так, ми керуємо підприємством. Але сімейство Кондратьєвих, яких вдалося відсторонити законним шляхом, фактично не передало нам нічого: ні установчих документів, ні технічної документації по родовищу, ні будь-якої бухгалтерської інформації, без якої неможливо розпочати законний видобуток. Тому зараз ми шукаємо всі можливі шляхи отримати документацію й повернути підприємство до роботи.
– Кондратьєв звинувачує вас у сприянні АТ "ЮКОН" в незаконній зміні директора ТОВ "Катіон Інвест", про що Валентин Кондратьєв звернувся в поліцію, яка, своєю чергою, відкрила кримінальне провадження про нібито завдання тим самим йому особисто істотних збитків?
– Кондратьєв нехай спочатку розповість, куди втік його син після кримінальних оборудок свого батька на ТОВ "Катіон Інвест".
Уявіть самі, стратегічне підприємство, на якому майже 2 роки нічого не відбувається, раптом директор з липня 2024 року ховається за кордоном завдяки бронюванню, порушуючи закон та терміни перебування за кордоном. Батько директора і одночасно учасник підприємства блокує проведення зборів для унеможливлення звільнення директора. Інвестор АТ "ЮКОН", яким на 100% сформовано інвестиційний портфель проєкту, фактично відсторонений від управління та контролю за проєктом, втрачає величезні кошти.
Тому було прийнято рішення звернутися до Наглядової ради Товариства, яка вивчивши питання, прийняла рішення про відсторонення директора Сергія Кондратьєва від управління Товариством та призначити тимчасово виконуючим обов'язки директора з метою проведення аудиту компанії.
3 листопада 2025 року Наглядова рада прийняла рішення, яким відсторонила директора Кондратьєва Сергія від виконання своїх обовязків та призначила тимчасово виконуючим обовязки директора Прозура О.В., на підставі якого була проведена законна реєстрація т.в.о. директора в єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (ЄДР).
Поліції треба замислитись над законністю відкриття кримінальної справи. Шкода нікому не нанесена, порушення закону нема, всі учасники Товариства законне рішення Наглядової ради сприйняли позитивно, звісно крім Кондратьєва, сина якого нарешті відсторонили.
Кондратьєву добре відомо, що все законно, бо всі документи (Статут, положення про Наглядову раду, рішення про її створення та інше) в нього є в оригіналах. А якщо він сподівається ці документи приховати або знищити, то його це не врятує, бо у нас є копії цих документів.
На мою думку, Валентин Кондратьєв, розуміючи всю ситуацію та наявні кримінальні провадження відносно своїх незаконних оборудок в ТОВ "Катіон Інвест", спробує втекти за кордон до свого сина Сергія або мобілізується до Збройних Сил України, щоб уникнути кримінальної відповідальності за всі свої незаконні дії на ТОВ "Катіон Інвест".
– Олександр Прозур уже описував ситуацію, коли його як законного керівника не пустили на шахту, а на території були озброєні люди в балаклавах. Ви були разом із ним? Якщо так, розкажіть, будь ласка, як усе відбувалося з вашого боку – хто вас зустрів на родовищі і що саме вам перешкодило зайти на підприємство?
– Коли ми разом з Олександром приїхали на об’єкт, нас зустріли невідомі озброєні люди в чорній формі, дуже схожій на поліцейську: шоломи, маски, зброя. Вони не представилися, просто всіх посилали й категорично заборонили заходити на територію.
Не пустили навіть начальника охорони підприємства, він отримав відповідь: "Кондратьєв наказав нікого не пускати".
Питання: хто ці люди, чому вони зі зброєю, які мають повноваження – залишаються відкритими.
– Як на це відреагувала поліція, коли ви викликали її на місце?
– Оце найцікавіше. Поліцейські, які мали би розібратися, привіталися… з озброєними людьми. А до нас — агресія.
Коли ми показали документи, витяг із реєстру, що директор — Олександр, відповідь була: "Ми нічого не знаємо, нічого не можемо".
Олександр подав заяву з вимогою перевірити озброєних осіб та їхні дозволи на зброю. Поліція відмовилася. Сказали буквально: "Ми це зробимо зранку. Зараз темно". У нас це все зафіксовано на відео.
При цьому на місці був заступник начальника тячівської поліції. Він так само відмовився перевіряти людей зі зброєю.
– Як ви це пояснюєте?
– Це виглядає як їхня пряма зацікавленість. Інакше реакцію поліції просто неможливо зрозуміти.
– Ви говорили, що Кондратьєв заявив у пресі, ніби видобуток уже триває. Це відповідає дійсності?
– Ми спеціально звернулися до Держпраці. Щоб почати видобуток, щороку потрібно подавати план розвитку гірничих робіт на родовищі, мати відповідні дозволи на на роботи підвищеної небезпеки та пройти відповідні навчання з охорони праці.
Держпраці нам офіційно відповіла, що жодного плану розвитку їм не подавали, дозволів не видавали, навчання працівників не проводилось, ніяких допусків немає.
Тобто, якщо там дійсно видобувають сіль, це підпадає під 240 статтю Кримінального кодексу України — незаконне видобування корисних копалин.
Таким чином, ми фіксуємо, що Кондратьєви видобувають сіль незаконно.
– У своєму інтерв’ю пан Прозур також згадав, що поліція чинить тиск на вашу сім’ю та бізнес. В чому це проявляється?
– Так. І це вже виходить за межі конфлікту навколо солі. Декілька днів біля мого будинку чергували підозрілі автомобілі.
По компанії, де я паралельно є директором, 11 вересня відкрили кримінальну справу за "розкрадання надр". Формальний привід – нібито "невідповідність координат" родовища. Але така технічна проблема є приблизно у п’ятої частини всіх спецдозволів в Україні, тому що старі ліцензії оформлялися в системі координат "Пулково-42". Це питання техніки, яке зазвичай вирішується виправленням документації, а не кримінальними провадженнями. Тому я це сприймаю як штучну справу, відкриту спеціально для того, щоб створити на мене додатковий тиск як на акціонера й учасника конфлікту навколо Тереблянського родовища.
У той самий день поліція зупинила мого племінника на вулиці. Під’їхав джип. Четверо людей у масках забрали його й відвезли в Ужгород, у ТЦК. Він був мобілізований у той же день. Центр комплектування в Ужгороді – це взагалі окрема історія, почитайте в інтернеті: вони працюють у зв’язці з бандитами та силовиками.
Через тиждень забрали мого брата, у якого була офіційна бронь в автошколі "АвтоАС" (м.Мукачево), де він працював. Але керівник автошколи через погрози поліції зняв бронь з Герея Р.В., йому зателефонували, попросили звільнити мого брата, зняти бронь і "не ставити зайвих питань".
Брат сказав: "На мене немає жодних кримінальних справ", на що йому відповіли: "Пиши заяву, мені так сказали". Через тиждень його мобілізували.
Того ж таки 11 вересня з мене самого знямають офіційну відстрочку і я одразу опиняюся в розшуку. Хоча в менепожиттєва друга група інвалідності, про що є всі медичні документи.
Таким чином, 11 вересня відбувається одразу декілька узгоджених між собою подій: відкривають кримінальну справу по моїй компанії, де я працюю директором, створюють проблеми моїм близьким родичам та знімають з мене відстрочку по мобілізації.
20 листопада мене затримують на кордоні. Прикордонники самі дивуються: "У вас і відстрочка, і інвалідність. Що відбувається?". Приїжджає поліція — і вмикається зовсім інший тон: крики, погрози, хамство. Коли я беру камеру — стають ввічливими. Як тільки перестаю знімати, знову агресія.
Після цього я сам поїхав у Берегівське ТЦК, щоб з’ясувати ситуацію. Там, побачивши мої документи, військові відкрито сказали при поліцейських: "Кого ви привезли? Людині 59 років. У нього є відстрочка і ще й інвалідність. Ви що, з розуму зійшли?". Там підтвердили, що підстав для затримання чи розшуку немає.
І неофіційно мені пояснили прямо: це зроблено "за вказівкою поліції", за розпорядженням керівництва Мукачівського ТЦК.
Тобто ТЦК мене з розшуку знімає, визнає документи чинними, а поліція буквально наступного дня знову ініціює розшук.
Для мене пояснення таких дій є очевидним: розшук використовується як елемент тиску на замовлення Кондратьєвих в конфлікті навколо родовища солі.
– Тобто ви вважаєте, що ці дії пов’язані саме з конфліктом навколо солі?
– Без сумніву. Всі події 11 вересня наклалися разом: відкриття кримінальної справи, викрадення племінника, тиск на брата, зняття моєї відстрочки.
Це була цілеспрямована масована атака на мене й мою родину за замовленням Валентина Кондратьєва.
Ми будемо рухатись в публічному просторі і виключно законним шляхом. По всіх незаконних діях поліції та ТЦК відносно мене та моєї родини буде повідомлено в ДБР та СБУ. Всі факти зафіксовані на відео. Я впевнений, що ми знайдемо всіх хто чинив тиск і вони будуть відповідати згідно закону.
– Що ви бачите далі? Які кроки зараз для вас ключові?
– Перший — завершити юридичний процес і повернути фактичний контроль над родовищем. Другий — домогтися реакції держави на тиск поліції та незаконні дії на підприємстві. І третій – запустити законний видобуток відповідно до всіх вимог. Закон у цій історії на нашому боці – тепер важливо, щоб на його бік стали й ті, хто має стояти на сторожі закону.
Нагадаємо, видобуток солі в Тереблянському родовищі на Закарпатті розпочали ще у 2022 році. У листопаді 2023 року фури з видобутою технічною сіллю вже відправлялись до Одеської області, де вирувала негода. Проте зараз доступ до єдиної в Україні соляної шахти заблокований, що провокує загрозу виникнення техногенної катастрофи.
Ще більше гарячих та ексклюзивних новин у наших Telegram-каналі та Facebook!
Допоможи зламати корупційні схеми – надішли сигнал у чат-бот.
