Вже майже рік в Україні діють посилені правила мобілізації: за неоновлення облікових даних і неявку за повісткою передбачений штраф від 17 до 25 тисяч для фізосіб. Для юридичних – розміри штрафів ще вищі. Якщо їх не сплатити, загрожують інші санкції: від арешту рахунків до позбавлення прав керувати автомобілем. Це має вирішити суд.
Про це повідомляється у матеріалі РБК-Україна.
Втім, багато українців не поспішають платити штрафи за такі порушення. З початку року по несплачених штрафах відкрили майже стільки ж проваджень, як за весь минулий рік. А ось суди в більшості стають на бік громадян і скасовують штрафи. Деяких штрафів можна уникнути і взагалі без звернень до суду.
Скільки українців не сплачують штрафи від ТЦК
Кабмін торік виділив гроші на друк повісток, які почали надсилати військовозобов'язаним Укрпоштою. Восени оголосили про плани надрукувати 900 тисяч повісток. На друк і відправку з резервного фонду держбюджету було виділено 71,82 млн грн.
Раніше врученою вважалася тільки та повістка, яку давали особисто під підпис. Тепер навіть якщо людина не прийшла за повісткою на пошту, а лист повернувся назад, документ все одно вважають врученим. Якщо чоловік не приходить за повісткою в найближчі дні, запускається механізм штрафів.
За законами, штраф за несвоєчасне оновлення даних або неявку до ТЦК та СП треба сплатити не пізніше ніж за 15 днів після отримання постанови. Якщо прострочити термін, сума подвоюється. Скільки повісток надсилати Укрпоштою – такого обмеження немає, і якщо їх ігнорувати, штрафи можуть накопичуватися. У тих, хто "назбирав" штрафів більш як на 160 тисяч гривень, майно можуть виставити на державні торги.
Але частина тих, хто ці штрафи вже отримали, сплачувати їх все ж не поспішають. Кількість протермінованих і несплачених штрафів за порушення правил військового обліку в Україні різко зростає, кажуть в Опендатабот.
"З початку року відкрито вже близько 10 тисяч виконавчих проваджень через протерміновані штрафи – це майже дорівнює показнику за весь минулий рік. Водночас українці не поспішають розраховуватися зі штрафами. Серед торішніх боргів за штрафи ТЦК не сплачено 52%", – йдеться в публікації компанії станом на 10 березня.
Найбільш активно цього року штрафують українців на Дніпропетровщині (1 053 провадження), в Києві (1 003) і на Полтавщині (916).
Для багатьох українців такі штрафи – це суттєві суми, каже РБК-Україна один з адвокатів, який веде справи військовозобов'язаних.
"Нерідко чоловік отримує штраф і вирішує просто сидіти вдома. Хтось чекає якоїсь "амністії", інші просто дивляться, як все буде складатись далі. Звісно, затягувати це питання не треба, його треба вирішувати. Але, прогнозую, частина цих людей сплатить штраф, коли запрацює можливість оплатити його із 50% знижкою, як передбачає закон, який недавно прийняла Рада. Зараз чекаємо, щоб його підписав президент", – розповідає він.
Які рішення ухвалюють суди
Зараз в Україні немало тих, хто з подивом дізнався про штраф, а сам повістки не отримував. Випадково виявляють в "Дії" повідомлення, що у них є штраф або навіть що арештували рахунки.
Частина військовозобов'язаних вирішує йти до суду і доводити, що їх оштрафували неправомірно. Хоча доведеться сплатити судові збори і досить довго чекати саме рішення суду, в більшості випадків суд все ж стає на їх бік, каже РБК-Україна Максим Боярчуков, керуючий партнер юридичної компанії "Максим Боярчуков та Партнери".
Він дослідив судову практику за певними параметрами за період з травня 2024 року до березня 2025 року по справах, де розглядали питання про скасування постанови в справі про адміправопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП України, тобто за порушення законодавства про мобілізацію. Юрист виявив такі результати розгляду справ: 2 954 позовів задоволено повністю або частково і ще 835 позовів залишено без задоволення.
"Якщо виходити із таких простих розрахунків, то можна орієнтовно визначити, що суди скасовують штрафи приблизно у 78% випадків. Це високий відсоток", – каже він.
На практиці суди скасовують штрафи з різних причин, і кожен випадок є індивідуальним, пояснює Боярчуков.
"В деяких випадках суди скасовували штрафи, бо в повістці неправильно прописано ім'я позивача. В деяких випадках з тих причин, що до позивача застосували редакцію ст. 210-1 КУпАП, якої ще не було в момент вчинення правопорушення. А в деяких з підстав неналежного направлення повістки позивачу або з підстав неналежного повідомлення про розгляд справи про адміністративне правопорушення", – пояснює співрозмовник.
Більшість судових рішень, якими скасовані штрафи, мотивовані неналежним направленням повістки позивачу або неналежним повідомленням про розгляд справи про адмінправопорушення.
Розглядаючи такі справи, суди почали перевіряти трекери Укрпошти. І виявили, що деякі повістки надсилають з порушеннями алгоритму.
Наприклад, Восьмий апеляційний адміністративний суд встановив, що повістка повернулася до ТЦК 15 жовтня 2024 року, хоча саму явку людині призначили на 14 жовтня. Виходить, чоловік фактично не міг отримати повістку вчасно, і суд визнав, що його належним чином не оповістили.
Схожа ситуація була і в справі, яку розглядав Третій апеляційний адміністративний суд. Там повістку повернули через "відсутність адресата", але доказів того, що чоловік знав про її надходження, не було. Крім того, в день прибуття повістки поштове відділення не працювало, в суботу працювало лише 4 години, в неділю і понеділок було закрите, а у вівторок повістку повернули назад до ТЦК.
Врешті в обох випадках суди скасували штрафи. Обидва чоловіки, до речі, не підлягали мобілізації: у одного вже була відстрочка, у іншого ще з 2014 року була інвалідність.
Але юристи звертають увагу: в ситуаціях, коли суди скасовують штрафи, мовиться про випадки, коли дійсно було якесь порушення алгоритму інформування людини чи інші помилки. А в більшості випадків штрафують законно – тобто за те, що людина справді не оновила дані, проігнорувала повістку і не йде в ТЦК. Та й порушників насправді набагато більше. За різними оцінками, облікові дані за 2024 рік так і не оновили понад 6 мільйонів українців.
Чи можна скасувати штраф без суду
Є багато тих, у кого додаток Резерв+ "світиться" червоним і є підпис "зафіксовано порушення військового обліку". В більшості це означає, що справу передали поліції, яка подає людину в розшук. І будь-яка перевірка на найближчому блокпосту – це потенційна ситуація, коли порушника можуть доправити до ТЦК, щоб з’ясувати деталі ситуації.
Іноді буває, що людям і без звернення до суду вдається знятися з розшуку, якщо доведуть в самому військкоматі, що повістку не отримували.
В Бучанському ТЦК на Київщині – велика черга з тих, кому треба знятися з розшуку. Тут це питання вирішують в єдиному кабінеті, де співробітник працює всього кілька годин на день з перервою на обід. За цей час встигає прийняти 2-3 людей. Все розтягується на тижні, і чоловіки навіть створили чат тих, хто очікує в черзі. Приходять, коли вже доходить черга безпосередньо до них. Паралельно під кабінетом – окрема жива черга. Поза чергою приймають тільки тих, кого ловить і привозить поліція.
В черзі як ті, в кого є бронь чи відстрочка, так і ті, хто броні не має, отримав повістку і вчасно по ній не прийшов.
"Процес такий. Якщо ви приходите і кажете, що не згодні зі штрафом, вам кажуть, щоб ви йшли в міськраду або на Укрпошту, залежно хто надсилав повістку. Берете там документ про те, що повістку від них ви не отримували. На це може піти більше тижня. Далі приносите цей документ в ТЦК. Випадки різні, але таким чином є шанси, що з розшуку вас знімуть без сплати штрафу", – каже один з чоловіків з черги.
Те, що в розшук іноді потрапляють "автоматично", самих працівників ТЦК не дивує.
"Побратим виявив себе "в розшуку", коли вже рік служив на передовій і брав участь в боях під Покровськом. Буває й таке, що "в розшуку" людина з відстрочкою", – визнає один з працівників військкомату. Але каже, що це не від бажання штрафувати всіх підряд і створювати перепони, бо ТЦК й без того завантажені роботою.
Причини, каже він, бувають справді різні: десь в Резерв+ з інших реєстрів вчасно не підтягнулися дані про те, що у чоловіка троє дітей, і це вже справа ДРАДЦів, бо це їхні реєстри. Або коли людина щойно оформила відстрочку, а це збіглося в часі з тим, що повістку їй вже відправили буквально за кілька днів до того. Чоловік по тій повістці не прийшов і тому потрапив в "розшук".
"Якщо людина надасть документальні докази, що повістку не отримувала, юридичний відділ військкомату зазвичай йде назустріч", – розповідає він.
Нагадаємо, командира підрозділу оштрафували на 17 тисяч гривень через те, що він заборонив військовому звернутися по медичну допомогу, внаслідок чого боєць помер.
Ще більше гарячих та ексклюзивних новин – у наших Telegram-каналі та Facebook!
