29 червня стало відомо, що Україна та ще три країни, чиї громадяни загинули в результаті збиття цивільного літака "МАУ" в небі над Тегераном у січні 2020 року, подають позов проти Ірану до Міжнародного суду ООН. Які фактори матиме взяти до уваги суд, чому версія іранців не відповідає дійсності і чому ця трагедія зіграла на руку Кремлю? Роз'яснив військовий аналітик Дмитро Снєгирьов.
Члени Міжнародної групи з координації допомоги жертвам рейсу PS752, що представляють Канаду, Швецію, Україну та Сполучене Королівство, повідомили про намір продовжувати колективні зусилля, щоб забезпечити притягнення Ірану до відповідальності за незаконне збиття рейсу PS752 авіакомпанії "Міжнародні авіалінії України" шляхом якнайшвидшого передання спору до Міжнародного Суду ООН.
Нагадаємо обставини трагедії.
У ніч на 8 січня 2020 року після вильоту з аеропорту Тегерану зазнав катастрофи літак Boeing 737-800 NG української авіакомпанії "Міжнародні авіалінії України", що прямував до Києва. На борту перебували 176 пасажирів з семи країн світу,11 з них були громадянами України. Усі вони загинули.
11 січня 2020 року Генеральний штаб Збройних сил Ірану визнав, що український літак був збитий ракетою "земля-повітря". Лайнер помилково було прийнято за ворожий об’єкт після його різкого повороту у бік військового центру Корпусу вартових Ісламської революції.
"Показово, що відповідальність за збиття українського лайнеру взяв на себе не офіційний Тегеран, а військовополітичне формування Корпус вартових Ісламської революції (КВІР), яке по-суті є "державою в державі". Це залишало офіційному Ірану поле для дипломатичного маневру, переклавши відповідальність на КВІР, одночасно просуваючи версію про наявність внутрішніх суперечок між світською й теократичною (духовною) владою країни", – коментує Снєгирьов.
Утім, відразу виникнуло багато запитань щодо офіційної версії КВІРу про те, що літак "МАУ" було збито через людський фактор, і що це сталося ненавмисно.
По-перше, заява КВІР про те, що оператор ЗРК "Тор -М1" переплутав цивільний літак з крилатою ракетою чи американським винищувачем, свідчила про умисну дезінформацію світової спільноти.
"Справа в тому, що крилаті ракети "Томагавк", які використовувалися в численних військових конфліктах після їхнього прийняття на озброєння, летять на максимально низькій висоті (5 м над поверхнею моря) завдяки розвиненій системі позиціювання (GPS), контролю (DSMACN, TOA), тривимірної системи корекції траєкторії відповідно до рельєфу місцевості (TERCOM). В той час як український літак на момент ураження, набрав висоту 2400 метрів", – пояснює експерт.
По-друге, характер польоту крилатої ракети істотно відрізняється від характеру польоту літака. Крилата ракета летить огинаючи рельєф місцевості. Це забезпечує високу скритність ракети і складність її знищення засобами ППО.
Водночас цивільний літак мав чітку траєкторію польоту – так званий "повітряний коридор". До того ж, швидкість літака на момент ураження, за оцінками спеціалістів, становила приблизно 220 кілометрів на годину. Тобто, оператор ЗРК чітко усвідомлював, на який борт націлена система і куди буде випущена ракета.
Варто звернути увагу і на технічні характеристики українського літака та крилатої ракети. Довжина літака Boeing 737 – 39,5 метра, розмах крил – 34,3 метрів. В той час, як крилата ракета має довжину 6.25 метра і діаметром – 0.53 м. За оцінками спеціалістів, сплутати літак з Томогавком не можливо.
Третім фактором, що спростовував версію про випадкове збиття авіалайнера пов’язана із технічними характеристиками російського зенітно-ракетного комплексу "Тор-М1". Нагадаю, що це зброя близького радіусу дії, максимальна дальність ураження якої становить 12 кілометрів, тому оператор ЗРК чудово усвідомлював, яку ціль він захопив, супроводжував і по якій працював.
Крім того, ЗРК "Тор-М1" має дві радіолокаційні станції – оглядовий локатор і радіолокатор наведення. Оглядовий локатор дає повну картину того, що відбувається у повітряному просторі за 3 секунди, оцінюючи ступінь небезпеки об’єкту, його швидкість і висоту, а далі усе це виводиться на монітор оператора, і він чітко усвідомлює, яка перед ним ціль.
"У ТОР радіолокаційна система з дуже високою роздільною здатністю. Оператор не міг переплутати Boeing 737 з БПЛА. До того ж, за інформацією російських військових експертів, ЗРК "Тор-М1" провів декілька десятків успішних військових стрільб в Сирії, саме по БПЛА. Варто зазначити, що зі стовідсотковою результативністю", – наголошує аналітик.
Він також нагадав, що український Boeing перебував у повітрі декілька хвилин, тож заяви іранської сторони про те, що оператор мав 10 секунд для ухвалення рішення, не відповідали дійсності.
"Також зазначу, що версія військових КВІР про те, що "ТорМ1" зафіксував американський безпілотник (БПЛА), але тут на шляху виник цивільний літак і ракети переключилися на іншу, більшу за розміром ціль,не відповідали дійсності. Зазначу, що ЗРК "Тор-М1" може працювати одночасно по двох цілях – по дві ракети на кожну. Тобто, навіть якщо припустити теоретично, що в цьому районі одночасно був безпілотник і літак "МАУ", ЗРК вразив би усі два об’єкти", – підсумовує Снєгирьов.
Примітно, що відразу після трагедії в українські ЗМІ потрапила інформація (її, зокрема, озвучив експерт Інституту Майбутнього Ігор Тишкевич), що причиною катастрофи могло бути зіткнення з американським безпілотником MQ-1 Predator.
На думку експерта Інституту Майбутнього, "розслідування трагедії передбачало розгляд усіх версій: збиття іранськими силами, або зіткнення з американським безпілотником, яких у повітряному просторі Ірану (особливо після ракетних ударів по базах США в Іраку) могло бути достатньо".
На думку Дмитра Снєгирьова, ця версія фактично дублювала російські наративи й не відповідала дійсності.
"Подібні тези, мають на меті відволікти увагу від основної версії і мають назву "відволікання уваги на негідний об'єкт", – стверджує аналітик.
Передусім, за оцінками спеціалістів, Predator RQ-1 – розвідувальний може діяти на відстані майже 750 кілометрів. Але ударний Predator МQ-1 значно важчий і відстань від оператора у нього менша майже на третину. Аеропорт Тегерана, розташовано у самому центрі країни.
Найближча точка до кордону з Іраком (звідки американці теоретично могли б запустити БПЛА) розташована на відстані понад 520 кілометрів. До Перської затоки ще далі – понад 730 кілометрів. Для безпілотників класу Predator МQ-1 такі відстані понад граничні, і американці в таких випадках застосували б інше озброєння для виконання подібних завдань.
Тобто, існування безпілотника і можливість його появи на радарі,більше того, зіткнення з літаком, або його збиття, була виключена.
"Крім того, зверну увагу на ще одну важливу деталь, що спростовував версію про неумисне збиття лайнера. Цивільний літак оснащений ретранслятором, який працює на міжнародних частотах і передає інформацію про швидкість, висоту і тип літака. Військові мають коди цього ретранслятору, а ЗРК "Тор -М1" оснащений системою "свій – чужий". У цій версії іранці припустилися однієї важливої помилки – якби вони заявили, що ЗРК випустила ракету в автоматичному режимі, то ще можна було б повірити у стороннє втручання", – підкреслює оглядач.
Примітно, що напередодні трагедії в небі над Тегераном, у ЗМІ активно розповсюджувалася інформація про хакерську атаку на ППО Ірану. Це давало підстави говорити про реалізацію так званої операції "прикриття", за якою збиття українського літака будуть пояснювати зовнішнім втручанням у системи наведення і комунікацій. Цю версію підтверджували і заяви КВІРу про те, що оператор "Тор-М1" не зміг з’єднатися зі своїм командиром.
Варто зауважити, що росія відразу спробувала використати цю трагедію для того, аби виправдати збиття російськими військовими Boeing рейсу МН17 над Донбасом у липні 2014 року.
9 січня 2020 року – за три дні до того, як Тегеран офіційно визнав факт збиття Boeing через людську помилку, – колишній конструктор КБ "Сухой", авіа експерт Вадим Лукашевич у інтерв’ю газеті Правда.ру заявив, що в трагедії з українським літаком винен т.зв. "мимовільний запуск". Тобто, росія вже тоді відпрацьовувала сценарій "хотіли збити одну ціль, а влучили в іншу".
"Таким чином, росіяни намагалися створити так званий "юридичний прецедент" на момент розгляду справи про катастрофу МН17 над Донбасом. Визнання факту збиття через "людський фактор", на їх думку, мало скасувати глобальну відповідальність, держави вибачаються, і на цьому все закінчується. Росіянами, у даному випадку, вкрай важливо було показати прецедент – що не лише вони збили пасажирський лайнер, а їх збивають й інші країни, зокрема, Іран", – вважає Снєгирьов.
Нагадаємо, 17 березня 2021 року Іран представив остаточний звіт щодо розслідування катастрофи літака авіакомпанії МАУ. У документі йшлося, що літак знищили через помилку оператора протиповітряної оборони, який визначив його як "ворожу ціль. В МЗС України назвали тоді цю заяву іранської сторони "цинічною спробою приховати істинні причини збиття літака".
28 травня 2023 року Президент України Володимир Зеленський вніс на розгляд до Верховної Ради проєкт постанови, яким попонується запровадити санкцій проти Ірану на 50 років.
Ще більше гарячих та ексклюзивних новин – у нашому телеграм-каналі та Facebook!
