"Інтерв’ю не надаю": саме такою була відповідь міського голови Малина Олександра Ситайла журналістам щодо роботи підсанкціної компанії на території очолюваної ним громади. Невже меру є про що мовчати? СтопКор дослідив, що відбувається у місті на Житомирщині і виявив низку фактів, що можуть зацікавити Держаудитслужбу і НАЗК.
Чому у Малині систематично розбивають закупівлі на "допорогові" тендери і хто їх виграє? Яка ситуація у житлово-комунальному секторі міста? І яке відношення до всього цього може мати сам Олександр Ситайло? Докладніше про це розповів журналіст СтопКору Ігор Хмурий у масштабному розслідуванні.
"Загалом знайомство з життєдіяльністю мерії Ситайла вкотре довело тезу, що у провінційних містах "пацани" не дуже мудрують, коли роблять щось із присмаком корупції. Як то кажуть – свій до свого по своє. Почнемо з тендерів. Бо в Малині ігри з так званими допороговими закупівлями відбуваються всюди. Від асфальту та палива до закупівлі домовин для полеглих на війні містян", – зазначає розслідувач.
Отже, хто і як заробляє на трунах?
У Малині діє власне ритуальне комунальне підприємство "Скорбота". І після приходу до влади у місті пана Ситайла взимку 2021 року в ньому з’явився новий директор – Вадим Лось. Ще через чотири місяці пан Лось фактично обрав собі постійного підрядника-трунаря – Михайла Ігнатенка. З того часу саме його ФОПу "Скорбота" та управління з ЖКГ Малинського виконкому віддали замовлень на майже 2,5 мільйони гривень. І все це – без конкурсу завдяки використанню схеми "допорогових" закупівель.
Ідеться про невеликі тендери, які можна здійснювати без проведення відкритих торгів. Восени 2022 року на тлі війни Кабмін дозволив збільшити суми таких закупівель. Нині вони складають 100 тисяч для послуг і товарів, 200 тисяч для поточних ремонтних робіт та півтора мільйони – для капремонтів відповідно.
"При цьому ціну, наприклад, однієї домовини відстежити і порівняти з ринком важко. У тендерах Ігнатенка вони "плавають" від плюс-мінус двох тисяч до 10 за одну штуку. А там, де суми вищі за "допорогові", замовники прикрились опцією "Українська визвольна війна", яка на початку повномасштабного вторгнення дозволяла проводити тендери без конкурсу задля оперативності", – коментує журналіст.
Яскравий приклад – тендер від 26 вересня цього року. "Скорбота" уклала з ФОП Ігнатенко три угоди на закупівлю трун – рівно на 99 тисяч кожна. Фактично комунальне підприємство закупило 96 трун за 300 тис. грн у одного бізнесмена. І цей тендер мав би проходити із конкуренцією, яка ймовірно могла б заощадити бюджетні кошти.
Примітно, що директор "Скорботи" Вадим Лось в липні 2022 року отримав через рішення сесії за підписом самого Ситайла дозвіл на придбання майже 33 соток землі в межах міста всього лише по 96 грн за квадратний метр. Для порівняння – на тій самій сесії мобільному оператору "Лайфсел" продали дві сотки в двух селах Малинської ОТГ землі під розміщення обладнання. І там землю оцінили вже втричі дорожче.
Схожа ситуація і з дорожніми тендерами.
Так, компанія "Райагрошляхбуд" отримала від КП "Малин" та Управління ЖКГ майже 25 мільйонів гривень протягом 2023 року, що складає дві третини всіх тендерних доходів за 6 років, які фірма приймає участь в держзакупівлях.Традиційно і тут тотальна більшість угод була укладена без конкуренції із застосуванням "допорогової" схеми.
Наприклад, 14 серпня уклали дві угоди на капітальний ремонт двох вулиць, розбивши майже 3 млн грн на дві "допорогові" суми. 20 липня так само розбили 400 тисяч поточного ремонту. 18 липня на п'ять угод поточного ремонту розбили мільйон гривень. 21 червня – ще мільйон. І це – лише невеличкий фрагмент загального пазлу.
Звідки така довіра до компанії "Райагрошляхбуд" з боку команди Ситайла? Можливо, відповідь на це питання криється у функціонерах фірми, припускає репортер.
Офіційно власниками компанії наразі є двоє мешканців Малина, прописані в сусідніх квартирах – Володимир Кириченко та Олександр Щуліпенко. Повного тезку першого YouControl знає, як слідчого одного з місцевих відділів поліції. А другий з 2009-го і до моменту ліквідації у 2022-му році очолював держпідприємство "Словечанське лісове господарство" і навіть встиг побувати депутатом Житомирської облради.
Примітно, що одним із замовників ремонтів дорожнього покриття було КП "Малин". При цьому воно саме має потужності для проведення подібних робіт і легко могло закрити частину обсягу самотужки, не просто заощадивши бюджетні кошти, а й збільшивши власний прибуток. Про це нам розповів його керівник, який днями звільнився з посади. За його словами, ця тендерна ситуація стала однією із причин такого рішення.
"Так, можливо ми би не справлялись з об’ємами такими, як планувались. Але все одно максимально треба робити своїми силами. Тут не велика арифметика – це люди, це збільшення. Але є інше питання. На превеликий жаль, завжди у всіх структурах жирні куски віддаються комусь, а комусь залишається…", – зауважив ексдиректор Микола Поліновський.
"Своїм" – усе, а чужим – по закону?
Цей принцип може бути гаслом для команди Ситайла, вважає журналіст. Адже саме про це кажуть місцеві підприємці. Знімальна група СтопКору поспілкувалась із власником хостела на околиці міста Малин.
Саме приміщення Олег викупив ще в 2012 році. Каже, що родині довелось продати всю нерухомість й з’їхатися жити докупи. Вкладене не відбили до сих пір. І от у самий розпал війни мерія Ситайла вирішила несподівано у 5-6 разів підняти вартість оренди землі без аргументації – звідки взялись такі нові цифри. Він неодноразово надсилав запити до Ситайла, але чітких пояснень так і не добився.
"Відповідь я отримав несвоєчасно і з запізненням. І тільки тому, що знову йому нагадав про себе. Були порушені повністю земельний кодекс, Конституція України, податковий кодекс. Спитав, на якій підставі це все було зроблено – чіткої відповіді я так і не отримав досі", – розповідає чоловік.
Варто зауважити, що на початку війни Олег безкоштовно розміщував у себе бійців "Айдару", які на його думку врятували Малин від росіян. Влада компенсувала лише половину комунальних витрат. При цьому перші три тижні вторгнення власник хостелу комунікував із владою лише через деяких депутатів, бо самого мера Ситайла в місті було важко знайти.
Місцеві інсайдери впевнені: бізнесмена просто хочуть вижити з землі, на якій стоїть хостел в інтересах інших осіб. Правда це чи ні – питання відкрите.
Утім, земельна тема у Малині за каденції Ситайла – дійсно болюча.
"Переглядаючи рішення сесій за його головування після вторгнення росіян, я побачив тисячі гектарів земель запасу, які пускали з аукціонів, безліч ділянок в межах міста, яким змінювали цільове призначення і віддавали під торгівлю, гектари для дачного кооперативу, в якому дружина мера отримала два роки тому нерухомість і не тільки", – наголошує Ігор Хмурий.
СтопКор спрямував відповідний запит до міської ради ще на початку листопада. Але в мерії Ситайла нам відповіли, що земельних рішень за його правління було так багато, що на підготовку відповіді знадобиться... цілий місяць.
Позатим, "ігри" з "допороговими" тендерами залишили громаду Малина без можливості заощадити теоретичні мільйони гривень. Хоча в місті вистачає проблемних напрямків, на які можна було б спрямувати зекономлені кошти.
Водночас, як стало відомо СтопКору з власних джерел, виконком Малинської міськради допустив недбальство під час роздачі державної компенсації постраждалим від ракетних обстрілів. До нашої редакції надійшла інформація, що гроші нібито отримали люди, які взагалі не мають права власності на місцеву нерухомість.
"З цього та інших приводів ми вже направили запити до Ситайла, його підлеглих і керівництва. Також ми підготували звернення до Державною аудиторської служби з приводу тендерних "допорогових" ігор. Бо саме туди нам порадили звернутися в НАЗК", – резюмує Ігор Хмурий.
Наприклад, вже багато років тягнеться історія з каналізацією. На теперішній час борг міста складає близько 5 млн грн. Також нещодавно через брак коштів довелось реструктуризувати місцеву лікарню, ледве не "обнуливши" пологове відділення.
Нагадаємо, раніше у Малинській міськраді Житомирщини "засекретили" інформацію про сумнівні закупівлі авто для чиновників і зарплату голови міста Олександра Ситайла. У відповідь на спрямовані запити редакція СтопКору отримала від посадовців лише "відписки", хоча мер обіцяв не перешкоджати журналістській діяльності.
Ще більше гарячих та ексклюзивних новин – у нашому телеграм-каналі та Facebook!
