Війна триває… З 2014 року росія веде проти України жорстоку та неспровоковану війну, метою якої є знищення нашої держави та цінностей. Анексія Криму та розпалювання конфлікту на Донбасі були лише прелюдією до повномасштабного вторгнення у лютому 2022 року. Війна триває… і те, що здавалося неможливим, іноді просто фантастичним у перші місяці, сьогодні стало дійсністю.
Безумство російського керівництва очевидно, воно не відступиться, поки повністю не зазнає поразки. Крім того, очікувані нами народні бунти всередині росії так і не почалися. Жадібні, отруєні пропагандою, жителі величезної країни сповнені ненависті до всього світу, і передусім до своїх сусідів – України, яка вирішила жити інакше, не під їхню диктовку.
Безприкладний подвиг українського народу вражає. Люди стали на захист своєї землі, багато хто з них уже полег смертю хоробрих, захищаючи світле майбутнє України.
Допомога від країн Європи та США йде, але якось мляво і невиразно. Проте все ж таки підтримка є, зокрема і від Азербайджану, який з перших днів цієї ненаситної війни підтримав волелюбний український народ. Ця війна ще раз показала, хто насправді є прихильником миру та демократії, а хто зупинився і поринув у вир безправ'я та брехні.
Як не дивно, у росії з'явилися союзники. Це насамперед – Іран та Північна Корея, яскраві представники авторитарних режимів, низка країн Азії та Африки. Китай та Індія займають нібито нейтральну позицію, але продовжують надавати допомогу росії, закуповуючи у неї, звичайно ж на дуже вигідних для себе умовах, нафту та газ.
А що ж Україна? Її територія зазнає щоденних бомбардувань: снарядами, крилатими бомбами, дронами, ракетами різних типів. Люди, які живуть в Україні, певною мірою звикли до постійних повітряних тривог. Але хіба можна звикнути до смертей та поранень? Звичайно ж – ні!
Однак українці вже навчилися уражати склади боєприпасів і палива противника, що розташовані на великих відстанях. Один за одним знищуються аеродроми, на яких базуються бойові літаки росії. Горять логістичні центри зосередження ворожих сил та техніки. В українців з'явилися перші літаки F-16, які значно ускладнили до цього очевидну перевагу росіян у повітрі. Хвалений Чорноморський флот рф фактично залишив акваторію Чорного моря, програвши битву на воді України. І це при тому, що остання не має свого флоту.
Розум та винахідливість, віра у свою місію та безмежна любов до своєї Вітчизни – ось, що рухає захисниками України. Стан економіки росії, міжнародні санкції у цій сфері ведуть її до повного краху. Коли він станеться – важко сказати. Можливо, повне зубожіння росії стане головним каталізатором для припинення воєнних дій з боку дикої, яка збожеволіла від постійної крові орди.
Але поки що, за тридцять один місяць цієї нещадної війни, на голови українців летять бомби і ракети, ллється кров і гинуть невинні люди!
Віра в Перемогу українського народу Непохитна! Як сказав наш великий поет Тарас Шевченко: "Не вмирає душа, не вмирає воля, не вмирає народ". Україна надихає весь світ своєю стійкістю. І ми віримо, що перемога буде за нами! Ця перемога належатиме всім нам – тим, хто сьогодні на фронті, тим, хто допомагає у тилу, і тим, хто підтримує Україну в усьому світі. Наближаймо разом цей день, підтримуючи Україну всіма можливими способами! Слава Україні! Слава ЗСУ!
Нагадаємо, майже рік тому президент Азербайджану Ільгам Алієв підняв прапор країни у місті Ханкенді (Степанакерті – колишній столиці сепаратистського регіону Нагірного Карабаху).
Ще більше гарячих та ексклюзивних новин – у наших Telegram- канали та Facebook!
