Об’єднаний конгрес азербайджанців України – одне з найпотужніших об’єднань діаспори, яке охоплює всі регіони України та до складу якого входять депутати обласних і міських рад, учені, спортсмени, представники органів виконавчої влади тощо. Основними задачами організації є консолідація співвітчизників та розвиток українсько-азербайджанських відносин. Проте нещодавно один з лідерів азербайджанської діаспори в Україні опинився під прицілом медіатроллінгу. Хто стоїть замовною кампанією проти Ровшана Тагієва? Та які цілі вони переслідують?
Зокрема, у цих статтях очільника ОКАУ бездоказово називають «представником криміналітету» та «аферистом», а також звинувачують у тому, що він нібито «підриває довіру діаспори». Крім того, автори одного з матеріалів заявили, що Ровшана Тагієва начебто вигнали з Ради азербайджанців України, хоча це – неправда. Оскільки два роки тому пан Ровшан сам заявив, що подальше перебування у лавах однієї організації з такими деструктивними елементами як Хікмет Джавадов для нього категорично неприйнятне.
Особливо надуманим виглядає закид анонімних авторів про те що, Тагієв нібито «фінансує бойовиків ЛДНР». І це – при тому, що пан Ровшан з перших днів війни на сході України підтримував національний рух опору агресії Росії та брав участь та фінансував створення перших добровольчих батальйонів та медичного госпіталю імені Пірогова.
Кому вигідно очорнити репутацію впливового громадського діяча Ровшана Тагієва?
Одне з онлайн-видань, яке першим розмістило «викривальну» статтю про лідера азербайджанської діаспори – портал «Антикор», який у 2020 році потрапив до «чорного списку» української Вікіпедії як нерекомендоване джерело, поруч із низкою кремлівсько-пропагандистських ресурсів. Медіаексперти також зазначають, що це видання входить до переліку сайтів, які займаються поширенням маніпуляцій, тобто є типовим «інфосмітником».
Понад те, за адресою, на яку зареєстрований цей засіб масової інформації, немає жодної редакції чи офісу. А самі статті підписані вигаданими прізвищами неіснуючих журналістів. Усе це свідчить про заздалегідь сплановану провокацію, до якої могли докласти руку опоненти Ровшана Тагієва.
Про кого йдеться? На думку самого пана Ровшана, йому та очолюваному ним Конгресу азербайджанців України ймовірно не можуть пробачити їхню незаангажованість і незалежність від азербайджанських чиновників. Однак, перш за все, йдеться про особисту помсту з боку спійманих за руку та виключених з ОКАУ ділків.
«Ми підтримуємо українсько-азербайджанські відносини, ми безумовно підтримуємо президента Азербайджану та його прагнення вирішувати питання територіальної цілісності й побудови цивілізованої держави. І, звичайно, ми підтримуємо і любимо Україну, ми є громадянами цієї держави. Однак моя чітка позиція: жодна з діаспор не має контролюватись ззовні. Ми маємо служити Україні та інтегруватись у її суспільне й політичне життя, чим і займаємось. Але брудні технології, на мій превеликий жаль, походять саме з боку деяких моїх земляків-азербайджанців», – коментує пан Тагієв.
Зокрема, йдеться щонайменше про двох вигнанців з Конгресу – це Октай Ефендієв та Хікмет Джавадов. Що про них відомо?
Октай Ефендієв – бізнесмен-забудовник. У 90-тих роках він заснував будівельно-ріелтерську компанію «Поділ Реставрація», що займалась реконструкцією історичного центру Києва.
Компанія неодноразово ставала фігурантом корупційних скандалів. Один із найгучніших був пов'язаний із будівництвом на самовільно захопленій ділянці на Подолі офісної будівлі. Стверджують, що влітку 2016-го забудовник зібрав біля будинку на вул. Оболонська, цілий загін «тітушок», аби залякати власників житла, яке Ефендієв збирався зносити. Очевидці інциденту зазначають, що пан Октай навіть особисто погрожував мешканцям фізичною розправою.
Ефендієва називають одним із спонсорів кампанії Міхеїла Саакашвілі у 2017 році. Нібито саме за кошти магната були встановлені намети протестувальників під будівлею Верховної Ради.
Його також пов’язують зі скандально громадською організацією «Пора», представники якої у 2005 році вилетіли з України на парламентські вибори в Азербайджані та були депортовані. За наявною інформацією, поїздку так званих «активістів» фінансово підтримував у тому числі Ефендієв. Якого після цієї історії виключили з Об’єднаного конгресу азербайджанців України.
У 2019-му Октай Ефендієв втрапив у черговий конфлікт з бійкою – цього разу у Білогородці на Київщині. Там підприємець огородин парканом 4 га землі, де зібрався будувати великий фермерський комплекс. Попри те, що ділянка мала цільове призначення для індивідуального садівництва. Місцевих мешканців обурило те, що відходи від ферми її власник зливав просто у канал, що впадає в річку Ірпінь.
Крім того, селяни повідомили журналістам, що їх залякували люди Октая.
Аналогічна ситуація сталась і в селі Бузова Києво-Святошинського району. У 2018 році на землях, що були придбані через низку земельних аукціонів компаніями, фактичним власником яких є Октай Ефендієв («БудЛюкс», «Поліна Віардо», «Техартбуд» та ін.) всупереч усім санітарним нормам та будівельним умовам та без жодних дозвільних документів було збудовано птахоферму, яка створила нестерпні умови для проживання громадян. Селяни звернутись до Бузівської сільської ради з колективним листом з вимогою припинити незаконну діяльність цієї ферми.
Після того як підприємство було змушене припинити дану незаконну діяльність, Ефендієв розпочав медіакампанію з переслідуванням активістів – що цікаво, за допомогою все того ж «Антикору».
За даними реєстрів, Октай Ефендієв має нерухомість у Чехії. Також є інсайдерська інформація про його можливі бізнес-зв’язки з росіянами.
Та найгучніший скандал стосується приміщення площею 413,8 кв. м за адресою Нижній Вал, 9, яке 7 лютого 2002 року за сприяння Посольства Азербайджанської Республіки в Україні було виділено КМДА Об’єднаному конгресу азербайджанців для створення культурного центру. Це місце мало стати своєрідною «меккою азербайджаністики» в Києві. Якби не тодішній в.о. керівника Конгресу Октай Ефендієв. Він успішно перереєстрував нерухомість, яку планували відреставрувати, на іншу юридичну особу, а потім – продав за велику суму. Ходили розмови, що за 1,5 млн доларів.
За такі махінації Октай зрештою був виключений з ОКАУ.
Так само як і другий фігурант – Хікмет Джавадов, який у 2012 році намагався шляхом маніпуляцій незаконно очолити Конгрес. Зрештою лист про зловживання Джавадова підписали представники 18 регіональних організацій діаспори, а сам Хікмет був з ганьбою вигнаний з лав Конгресу. Після цього створив ГО «Об'єднана діаспора азербайджанців України».
Окрім громадської діяльності, також має відношення до низки підприємств у Києві, зокрема у сфері ресторанного бізнесу та роздрібної торгівлі. Йдеться, наприклад, про ПП «Каспій», яке займалось реалізацією алкогольних напоїв без відповідної ліцензії.
А також ТОВ «Прем’єр Фуд Груп», що має ознаки фіктивності (статутний капітал – 1000 грн, велика кількість видів діяльності) та податковий борг перед державним та місцевим бюджетами. До речі, податковий борг має і ФОП Джавадов Хікмет, діяльність якого наразі припинено. Понад те, свого часу пану Хікмету загрожувала депортація з України, від якої його врятував, в тому числі, Об’єднаний конгрес азербайджанців та 16 регіональних організацій, що підписали відповідне звернення.
Цікаво, що у газеті «Слово Азербайджана», шеф-редактором якої був Джавадов, у 2008 році вийшла стаття про незаконний продаж будівлі майбутнього азербайджанського культурного центру Октаєм Ефендієвим. Але буквально наступного дня після публікації Хікмет повністю ліквідував тираж. І в подальшому висвітлював цю історію вже з позиції Ефендієва. Що може свідчити про змову цих двох персонажів. Що можна відслідкувати й сьогодні за їхніми брудними замовними статтями.
У ЗМІ Джавадова також пов’язують із прокремлівським колишнім генпрокурором Азербайджану Ельдаром Гасановим.
У серпні 2020 року Гасанов був затриманий Службою держбезпеки Республіки Азербайджан за підозрою у використанні не за призначенням великих сум грошей. У січні 2022 року його засудили до 10 років позбавлення волі.
Зауважимо, пан Джавадов нині є одним з очільників Громадської спілки «Рада азербайджанців України» (РАУ), яка була створена у квітні 2019 року шляхом об’єднання трьох найбільших азербайджанських діаспорських організацій України: ГО «Конгрес Київських Азербайджанців» (ККА), ВГО «Об’єднана діаспора азербайджанців України» (ОДАУ) та Об’єднаного конгресу азербайджанців України (ОКАУ).
Співголовами РАУ стали голова ОКАУ, голова Асамблеї національностей України Ровшан Тагієв, голова ККА, підприємець і меценат Олег Крапівін та голова ОДАУ Хікмет Джавадов.
За словами пана Тагієва, РАУ була створена, у тому числі, за ініціативи Держкомітету з роботи з діаспорою Азербайджанської Республіки.
На цьому тлі відвертим фейком виглядає поширена кишеньковими ЗМІ Джавадова та Ефендієва інформація про нібито погані відносини між Конгресом та Посольством Республіки Азербайджан в Україні. Адже всі публічні заходи, зокрема нещодавні (наприклад, міжнародна конференція «Територіальна цілісність – основа безпеки і стабільності» у Києві 14 грудня 2021 року та заходи в Ірпені і КНУ ім. Шевченка у лютому 2022 року) проводилися Конгресом за спільної участі Ровшана Тагієва та представників Посольства.
Відтак, прослідковується, що за сумнівною медіаактивністю Ефендієва та Джавадова явно проглядається спроба дискредитувати Конгрес та його керівника Ровшана Тагієва.
Звертаємо увагу, що 13 січня ОКАУ спрямував на ім’я президента Азербайджану Ільхама Алієва лист-звернення від імені керівників 25 регіональних і міських організацій, де зачепили питання, пов’язані з розбіжностями поглядів на співпрацю між азербайджанською громадою в Україні і Держкомітетом з роботи з діаспорами. А вже починаючи з 21 січня, почали з’являтись брудні публікації.
Імовірно, нечисті на руку Ефендієв і Джавадов вирішили нанести удар у відповідь, організувавши за допомогою «жовтих» медіа цькування лідера Конгресу. Про це свідчить і листування у соцмережах та інших джерелах інформації безпосередніх співробітників Ефендієва та Джавадова.
Адже нещодавні публічні виступи пана Ровшана стосовно ескалації ситуації на російсько-українських кордонах та заклик по усіх партій та сил, незалежно від політичних уподобань та віросповідання, об’єднатись у протидії агресії Кремля, вочевидь, непокоять певних людей, яких можна віднести до представників «п’ятої колони».
Ми продовжимо стежити за цією історією та сподіваємось, що розслідування, про яке йдеться вище, розставить усі крапки над «і». А будь-які інсинуації та провокації не стануть на заваді подальшому розвитку українсько-азербайджанських економічних, політичних, культурних і дружніх відносин.
