Вкриті "зеленкою" і таємничі. До численних заток і островів у гирлі Дніпра під Херсоном наразі прикута увага багатьох українців, адже саме по ріці пролягає лінія розмежування на півдні. Попри поширену думку, дана місцевість через болотистий ландшафт навряд чи підходить на роль сталого плацдарму для будь-якої зі сторін. Однак контроль цієї "сірої зони" – надзвичайно важливий у контексті зменшення інтенсивності ворожих обстрілів. І ключем для вирішення цього завдання може стати знищення Олешківського мосту через Конку.
За даними DeepState станом на ранок 1 травня, на Таврійському відтинку тривають артилерійські обстріли лівого берега та островів у дельті Дніпра.
Отже, хроніки війни за херсонські острови.
1. Фото 1 – супутниковий знимок російських позицій на безіменному острові, відділеному від материкового лівого берега протокою Кам'яниха і Казначейським лиманом.
На фото 2 – картографічне зображення цих позицій і найближчих цікавинок.
Як бачимо, окупанти серйозно поставились до оборони цього доволі перспективного напрямку для висадки на лівому березі – хоча, перефразуючи Януковича, важко позаздрити тим "русскім зольдатен", що сидітимуть у тих окопах, оборонна функція яких для ближнього бою сумнівна – перед ними "зеленка", що обмежує візуальний контроль русла Дніпра, висота дна окопів над рівнем Дніпра навряд чи є позитивною величиною, тобто вони "мокрі", і найближчими днями через допливання водопілля до Каховського водосховища і неконтрольований викид звідти крізь пошкоджені шандори – помокрішають додатково.
Про вразливість позицій для корегування з високого правого берега годі казати.
2. Вбивство українця Бітика і поранення відомого аж до іменної статті у Вікіпедії італійця Дзуніні снайпером біля Антонівського мосту означає, що ворог ймовірно сидить на Є-97 з протилежного боку, як і сидів раніше – інакше не реагував би на кожен рух з нашого боку переправи, навіть дрони би не почувалися вільно, якщо обидва береги зайняті ЗСУ. Ключом для вигнання звідти росіян є знищення Олешківського мосту.
3. На фото 3, 4 і на посиланні – "кошмарення" з українського дрона російського човна з трьома "асвабадітєлями", які рухалися протокою Нетребка в північно-західному напрямку, розвернулись, недопливши 368 метрів до однієї з трьох груп капітальних споруд на території нацпарку "Нижньодніпровський".
Питання: куди браві російські солдати їхали втрьох човном? Явно не на диверсійне завдання, інакше не кинули б свого напризволяще, і зрештою, мали б протидронові засоби; тобто їхали у якійсь рутинній справі – когось/щось завезти, когось/щось забрати.
На одну з трьох баз – більше там нема куди їхати, острови вкриті навіть не очеретом, а рогозою, і навіть у сухий сезон непридатні для розміщення контингенту в польових умовах.
Якщо їхав на базу №3, то не розвернувся би і не тікав, коли її бачив візуально – значить, ця база не зайнята була росіянами, і там немає ані надійного прихистку від гранат, ані гарнізону з тим таки засобом РЕБ чи "іглою" проти дрона.
Отже, їхали далі – на №1 чи №2, в "палаци". От там напевно є (були) і ангари, і підвали, і гарнізони – проблема для човна тільки в тому, що до них далеко, а дрон – ось він, над головою.
4. Аж ось на фото 5 – один з двох можливих пунктів призначення російського човна. На російському ресурсі показано, як щось велике (як вони кажуть – дві ФАБ-1500) знищує базу № 1.
Одразу уточню, що бази № 1 і № 2 розділяє лише 1 км – надто близько для "мирного співіснування", тобто вони мали бути зайняті кимось одним. І якщо росіяни туди їхали, як до себе додому, відповідно, ними і зайняті. Це логічно – вони достатньо близько до материкового лівого берега, в зоні мінометного вогню, і базуватись там нашим якось надто сміливо, авантюрно і нерозсудливо.
А ось знищити бази, щоб не міг базуватися ворог – саме те. Тим більше, і потужність вибухів не тягне на півторатонні бомби (хоча і завелика для всього, що є на озброєнні ЗСУ і при тому може бути використаним–- ті таки ФАБи теж є, але ризикувати залишками авіації заради точки на болоті наші не стали б).
Відтак припущення: ворог видає бажане за дійсне, це наше влучання в ворожий об'єкт. Або хаймарси, або ЗСУ нарешті отримали і почали застосовувати американські керовані крилаті авіабомби GLSDB, що не вимагають тривалого заходу у закритий ворожим ППО повітряний простір.
5. Також виникає припущення, чому саме Кізомис став жертвою масованого бомбардування: тамтешні браконьєри влаштували були надто жвавий рух плавнями під час нересту, а потім цей рух підсилився завдяки поліції. У ворога виникла ілюзія великого двіжу і мабуть підготовки контрнаступу саме з Кізомису.
Звісно, це абсурд, але для бажаючих відсидитись на дніпровському фронті від вбивчої ротації на схід, вдавання героїчного відбиття українських контрнаступів є життєвою необхідністю. Тому в Щасливцеве, а звідти – в Москву йдуть алярмістські реляції, а наступне знищення села стає побічним ефектом. Треба віддати належне ЗСУ: протидія на тому напрямку підсилюється, і деякі російські "курортники" встигнуть пошкодувати, що не пішли в ротацію на Донецький напрямок.
За матеріалами Facebook.
Нагадаємо, аби мінімізувати здатність ворога тероризувати обстрілами деокуповані території Херсонської та Миколаївської областей, Сили оборони України у контрбатарейному режимі "зачищають" прибережні зони в дельті Дніпра від російських позицій. У цьому контексті ЗСУ мають певні успіхи на Кінбурнській косі та островах у плавнях під Херсоном.
Ще більше гарячих та ексклюзивних новин – у нашому телеграм-каналі та Facebook!
