У рамках розслідування для СтопКору журналістка Галина Капустинська поспілкувалася з колишнім працівником шахрайського кол-центру, пов’язаного з Коч Сердем. Анонімно він розповів, як потрапив у схему, що насправді відбувалося за закритими дверима, і чому після втечі довго озирався — боячись, що за ним стежать.
Детальніше – у розслідуванні Галини Капустинської для СтопКору.
Це була його перша робота. Молодий хлопець, імені якого журналісти не розголошують з міркувань безпеки, просто розмістив своє резюме на одному з українських сайтів пошуку роботи. Дуже швидко йому зателефонували. Обіцяли стабільну зарплату, міжнародну компанію і нібито легальну діяльність.
"Мене запросили на співбесіду та сказали, що я буду пропонувати людям дистанційну роботу. На початку все дійсно виглядало нормально", — згадує він.
Хлопець почав телефонувати клієнтам, переважно з Туреччини. Розповідав їм про можливість працювати віддалено. Але вже за кілька тижнів усе змінилося.
Спочатку йому дали інше завдання — витягувати особисті дані. Згодом перевели в інший відділ, де операції стали ще більш сумнівними.
"Ми телефонували і казали, що ми — юридична компанія"
У новому підрозділі схема вже не приховувалася. Дзвінки клієнтам мали чітку мету — доступ до їхніх криптовалютних рахунків. Оператори представлялися співробітниками юридичної фірми, яка нібито допомагає розблокувати криптогаманці. Насправді — це була класична схема видурювання грошей.
"У нас був скрипт. Ми казали, що допомагаємо з інвестиціями. Але насправді нам потрібно було отримати дані для входу", — пояснює анонім.
Працівники мали доступ до конфіденційної інформації, включно з банківськими реквізитами. Часто ці дзвінки закінчувались втратою коштів для людей, які повірили.
"Ми по суті крали гроші. Спочатку я цього не розумів. Потім стало страшно", — додає він.
Коли захотів піти — почався тиск
На роботі панувала дисципліна. Але не формальна — психологічна. Тим, хто хотів звільнитися, чинили тиск, змушували залишатись, морально принижували.
"Я сказав, що хочу піти. А мені кажуть — сто раз відтискайся. Це було знущання. Але ще гірше — те, що тебе могли переслідувати", — розповідає хлопець.
Йому не дали просто піти. Після втечі з офісу він довго озирався. Боявся, що його знайдуть. Адже перед початком роботи змусили підписати папір — договір про нерозголошення.
"Я ні з ким не міг поговорити. Боявся звертатися в поліцію, бо все виглядало як змова. А я сам уже був її частиною", — зізнається він.
За даними журналістів, організаторкою схеми була Коч Сердем — громадянка Туреччини, яка перебралася до України кілька років тому. Вона створила кілька фіктивних компаній, орендувала офіси в Києві й Чернівцях, писала тексти для дзвінків і контролювала фінансові потоки. Її партнером був чоловік, який представився як Чагри Остюрк — ім’я, що збігається з турецьким актором.
Обох підозрюють у використанні фейкових імен. Сердем, за оперативними даними, особисто відповідала за найм персоналу, підготовку скриптів, розподіл зарплат та переведення коштів у готівку.
Після спецоперації СБУ жінку депортували до Туреччини. Проте багато свідчень, зокрема й з боку інсайдерів, вказують на те, що офіси продовжують працювати.
Шлях в аферу — через оголошення
Шахраї активно шукають нових працівників. У соцмережах та на сайтах із вакансіями досі з’являються оголошення. Основні вимоги — знання турецької або англійської, базова комунікабельність. Обіцяють хорошу зарплату, гнучкий графік, міжнародну команду.
Хлопець, із яким спілкувалися журналісти, визнає — йому пощастило вчасно піти. Але не всі встигають вирватися. Дехто, зрозумівши, у що втягнувся, продовжує працювати. Бо не знає, як вийти.
Від фальшивих назв — до фальшивих компаній
Ще один інсайдер, з яким поспілкувалися журналісти, розповів, що під час співбесіди йому казали: компанія має стосунок до Webby Lab. Але офіційна відповідь IT-компанії все спростувала:
"Ми жодним чином не пов’язані з Roar com. Не надавали жодним особам право представляти нас у питаннях працевлаштування чи інвестицій", — йдеться в повідомленні компанії.
Це лише підтверджує — під прикриттям брендів та фейкових імен шахраї створюють картинку легального бізнесу. І багато хто потрапляє в цю пастку.
Що загрожує працівникам таких кол-центрів
Якщо спочатку працівники можуть не знати, що стають частиною схеми — то після перших тижнів усе стає очевидно. І продовження участі — це вже свідомий вибір.
А отже — кримінальна відповідальність. За статтею 190 ККУ (шахрайство) передбачено від 5 до 12 років позбавлення волі у разі організованої діяльності або великого збитку.
Читати також: Коч Сердем і десятки мільйонів доларів: як шахрайські кол-центри обкрадають людей у Європі та Туреччині.
Ще більше гарячих та ексклюзивних новин – у наших телеграм-каналі та Facebook! Допоможи зламати корупційні схеми — надішли сигнал у чат-бот.
