Правосуддя і захист підприємців, як розповів Богдан Данилишин, голова Комітету з питань фінансової та банківської діяльності Федерації роботодавців України, останнім часом все частіше стають темою звернень від роботодавців та бізнесменів. Їх цікавлять рекомендації щодо правового захисту економічних інтересів у складних умовах сучасного кримінального правозастосування. Звичайно, немає універсальних рецептів, адже кожна справа індивідуальна, але загальні тенденції дають змогу окреслити головні проблеми системи.
Звичайно, немає однакових справ і унікальних способів вирішення тих чи інших проблем. Якщо почати розбиратись – можна зрозуміти наступне:
Кримінальне право – найменш реформована частина правової системи України. Тобто з пережитками радянського минулого. У цьому Україна не надто відрізняється від інших пострадянських країн.
Ще з часів проголошення незалежності так вийшло, що кримінальне право стало інструментом вирішення політичних та економічних проблем. З його допомогою також зручно перерозподіляти власність. Змінювались Президенти, Уряди, склади парламентів, але проблема не вирішувалась. Новій черговій владі було вигідно просто очолити процес.
Адвокатська спільнота, вчені-правознавці давно б'ють на сполох щодо деградації системи кримінального права України. Найбільш повно така деградація проявляється у сфері кримінального процесу. Так, кримінальну справу легко порушити, але вона може тривати все життя, оскільки нещодавно терміни попереднього розслідування скасували.
При цьому, як зазначає київський адвокат Денис Ненов, ускладнює цю проблему закон, який вимагає відкривати кримінальне провадження та здійснювати розслідування за будь-якою заявою, навіть якщо вона не містить об'єктивних даних про злочин. Тобто слідчий має провести повноцінне розслідування не для доказу злочину, а його відсутності. Як результат – слідчі органи перевантажені і в таких умовах неможливо якісно та ефективно розкривати злочини. Це посилює корупційні ризики, оскільки потерпілі змушені шукати шляхи для мотивації слідчого займатися їхньою справою.
Це суперечить базовим настановам європейської правозастосовчої практики: сам факт знаходження людини під слідством вже передбачає обмеження її прав та полегшує вжиття примусових заходів проти бізнесу. У 2023 році український Форбс зазначав, що в Україні 77% кримінальних справ проти бізнесу порушуються правоохоронцями без подальшої передачі до суду з обвинувальним актом.
Відомий київський адвокат Максим Шевердін відзначає ще одну тривожну тенденцію: випадки кримінального переслідування адвокатів, що почастішали, у зв'язку з виконанням своїх професійних обов'язків. Він наголошує, що це сприяє встановленню правової невизначеності, підриву довіри до права як інструменту захисту громадян, втратою інвестиційної привабливості України.
Він зазначає, що така ситуація стала можливою через відповідне ставлення всіх гілок влади України.
Траєкторію кримінальної справи в Україні часто порівнюють із потягом, який їде в одному напрямку – до засудження за будь-яку ціну. Перша зупинка поїзда – автоматичне вжиття забезпечувальних заходів. Як тільки порушується кримінальна справа, а порушується вона легко та практично безконтрольно, автоматично слідує звернення за забезпечувальними заходами. Насправді це або руйнація бізнесу, або його передача своїм людям.
Як повідомляв Форбс, у 2023 році Concorde Capital Ігор Мазепи анонсував створення антирейтингу правоохоронців та суддів, які використовують повноваження з незаконною метою. На підтримку ініціативи Мазепи виступили 42 підприємці, які опублікували Маніфест на захист 42 статті Конституції. Серед них – власниця фармкомпанії "Фармак" Філя Жебровська, гендиректор "Агромат" Сергій Войтенко, засновник "Текстиль-Контакт" Олександр Соколовський, фаундер компаній FinStream та Cronvest, голова Асоціації підприємців-ветеранів Сергій Позняк та інші.
"Поліцейське свавілля набридло бізнесу, правоохоронці приходять та ім'ям закону шиють голі статті, кримінальні справи і тероризують бізнес, – емоційно пояснив ідею створення нової платформи Мазепа у коментарі Forbes, – Якщо влада не може покласти цьому край, то об'єднаний бізнес готовий це зробити".
Незаконне кримінальне переслідування бізнесу охоплює необґрунтовані обшуки, арешт активів, допити без доказів. Насправді часто ігнорують документи, які підтверджують законність дій.
Особливий інструмент тиску – запровадження внутрішніх санкцій проти бізнесу та його власників, часто безпідставно та з прозорою метою вилучення такого бізнесу.
Яскравий приклад – історія з Костянтином Жеваго та компанією Ferrexpo AG. Не дивно, що Ferrexpo направила позов до інвестиційного арбітражу, як і інші компанії, які постраждали від довільного втручання влади, такі як Сенс-банк та люксембурзький власник компанії Моршинська.
Інвестиційний арбітраж – дієвий інструмент із протидії неправомірному вилученню власності. Українські великі підприємства активно ним користувалися, подаючи позови до Росії у зв'язку з експропріацією українських активів у Криму. Зараз сама Україна найчастіше виступає відповідачем. Можна з упевненістю сказати, що шанси позивачів у таких справах є кращими, тим більше, що Україна свого часу підписувала напевно найсприятливіші для інвесторів у міжнародній практиці договори про захист інвестицій. Передбачалося, що це ще один фактор для нашого входження до цивілізованої Європи.
Інвестиційні арбітражі мають достатній досвід і кваліфікацію для того, щоб кваліфікувати дії влади як незаконні, у тому числі і з погляду базових постулатів кримінального права. Результатом передбачувано буде присудження величезних компенсацій коштом України.
Передбачуваним результатом буде присудження величезних компенсацій коштом українського бюджету. І тут таїться найбільша несправедливість. Ті люди, які під виглядом кримінального переслідування та внутрішніх санкцій відбирають на свою користь бізнес, отримують всю вигоду, а всі витрати у вигляді компенсаційних виплат перекладають на пенсіонерів та бюджетників.
Ще більше гарячих та ексклюзивних новин – у нашому телеграм-каналі та Facebook !
