Вирішуємо задачку від ДОТ на майже чотири мільярди. Нагадаю, "Державний оператор тилу" розповів, що з десяти контрактів на бронежилети вартістю понад 3,7 млрд грн за повних сім місяців було виконано лише 27,35%. Хто саме з чотирьох законтрактованих постачальників скільки вже закрив – нам деталізувати не захотіли навіть з другої спроби.
Тому команда СтопКору надіслала запити ТОВ "НВП "ТЕМП-3000", ТОВ "Харківський завод засобів індивідуального захисту", ТОВ "УКРТАК.ЮА" та ТОВ "АК-Інвестпром".
У них ми індивідуально попросили надати інформацію – скільки бронежилетів ДОТ замовив, і скільки вже поставлено? Ну і відповісти на тезу заступника міністра оборони, щодо неспроможності закрити потреби армії у бронежилетах силами вітчизняних виробників. А точніше – чи спроможні ці компанії збільшити обсяги постачання і що може стояти на заваді?
Близько місяця ми чекали на фідбек від виробників. На жаль – майже дарма. З чотирьох згаданих вище компаній на контакт пішли лише дві.
"АК-Інвестпром" відповів, що готовий до комунікації, але даних щодо виконання замовлень не надав. Керівництво пояснило, що вони фактично виконують роль імпортера, тому не вважають себе вітчизняним виробником. А щодо постачань та якості порадили звертатись до замовників і органів контролю.
"ТЕМП-3000" виклав цифри. І відбулось те, що я підозрював раніше. Одна відповідь з показниками ще більше загострила питання. ТЕМП розповів, що на 23.08 "Державний оператор тилу" замовив у них 115 663 комплекти бронежилетів різних класів. На момент відповіді вони відвантажили 100 663 одинці. Тобто – майже 90% від замовленого обсягу.
А тепер питання – скільки у такому разі поставили інші законтрактовані компанії, якщо при майже повному закритті контрактів ТЕМПом, на чотирьох ДОТ записав всього 27,35% загального виконання угод? Логічно припустити, що ще менше ніж ця заявлена цифра.
Може тому ДОТ і не хотів розкривати "сенсетивну інформацію" – хто саме зриває контракти та псує показники?
Ну і найцікавіше. З чотирьох згаданих компаній саме ТЕМП отримав на початку літа замовлення на конкурсних засадах по 26 000 грн. А інші три фірми – отримали прямісінько перед цим тендером прямі угоди за вищими цінами. Це обґрунтовувалось терміновістю. Мовляв, необхідно поставити великий обсяг до кінця липня. Та є нюанс. Коли за прямими договорами контрагенти не впорались... з деякими з них ДОТ просто уклав додаткові угоди, подовживши терміни. Та навіть видав аванс.
Ще раз. Прямі угоди (без конкурсу) відбулись під умовою жорстких строків постачання. Та коли ці строки вичерпались - ДОТ їх просто посунув, ще й накинув грошенят, щоб допомогти. Тоді навіщо вони були потрібні взагалі? Звідки така вибіркова лояльність та "сенсетивність"? Навіщо було так квапитись, якщо буквально через тиждень планувалось провести масштабний конкурентний тендер за нижчою стартовою ціною?
Більш детально з документами цю "лояльність" я продемонструю у наступному пості. Ти паче днями мають вичерпатися вже й нові посунуті терміни. Ну і додам ще трохи цікавої інформації. Поки що публікую відповіді ТЕМПу та АК-Інвестпрому.
А загалом наше розслідування виходить на фініш. Залишилось це все зібрати й провести запланований експеримент. Як воно відбувалось – ви бачили самі крок за кроком. І це лише один епізод із щорічних багатомільярдних закупівель. Причому лише бронежилетів і лише одним замовником. Тож слідкуйте за стрічкою, побачимось вже незабаром.
Нагадаємо, журналісти СтопКору розшукали прямі угоди, за якими ДОТ протягом травня-червня закупив майже 50 тисяч бронежилетів для військових без конкурсу по 30 600 грн. А за тиждень оголосив тендер на понад 100 тисяч комплектів за ціною 26 000 грн, який фактично зірвався. За цими фактами редакція надіслала низку запитів.
Ще більше гарячих та ексклюзивних новин – у нашому телеграм-каналі та Facebook!
