У ніч на 17 червня росія завдала комбінованого масованого удару по столиці України. Загинули десятки людей, сотні постраждали. Київ — у жалобі. Але місто не зламалось. На тлі розбитих будинків, вибитих вікон, попелищ і крові — волонтери передають антидронові сітки на фронт, десятки киян стають донорами крові, діти допомагають з розбором завалів, а мешканці продовжують жити і чинити спротив.
Цей матеріал — хроніка того, як Київ прожив 18 червня: день жалоби, день сили, день боротьби.
"Раз-два — дев’ять. Дев’ять поверхів просто знищено": Київ після удару
"Я таке бачив у Бородянці у 2022-му. Тоді рашисти намагалися взяти Київ за три дні й розбили будинок у центрі міста. Здавалося — нічого страшнішого не побачиш. Але, друзі, бачу ще гірше просто зараз, у столиці європейської держави", —військовий оглядач Роман Бочкала.
На відео — зруйновані багатоповерхівки, чорні уламки ракет, пробиті стелі, вибиті вікна, обгорілі меблі. Один зі шматків ракети застряг у квартирі, не долетівши до середини лише кілька сантиметрів — якби не це, були б нові жертви.
Після обстрілу більше ніж 15 будинків у Солом’янському районі лишились без вікон, дахів, частина квартир — повністю знищена.
"Те, що ми тут бачимо — це має побачити весь світ. Інакше це буде продовжуватись. Якщо світ не скаже "путін, стоп", ця біда прийде ще в сотні міст", — каже Роман Бочкала.
"Павутиння": 6 фур антидронових сіток на фронт
Попри жахливі наслідки обстрілу, українці не втратили головного — здатності діяти. У день жалоби волонтери передали чергову партію антидронових сіток на фронт. Проєкт має назву "Павутиння". Його реалізують три ініціативи: "Кіноспілка", "Течія" та "Батальйон Волонтер".
"Передали цілих шість фур сіток. Вони рятують наших захисників — зупиняють FPV-дрони, інші БПЛА. Ми не зупиняємося. Путінська росія чекає, коли українці опустять руки. Але ми не дамо їм цього задоволення. Ми битимемось — до перемоги", — наголошує Роман Бочкала.
"Треба здавати кров. Сьогодні — бо завтра може бути пізно"
Ще один фронт — медичний. 18 червня у Міністерстві юстиції спільно з Червоним Хрестом працював мобільний пункт здачі крові.
"Я сам здав сьогодні 450 мл. Це стандартна доза. Кожна здорова людина може це зробити — безпечно й необхідно. Кров потрібна вже. Завтра буде ще один удар, і знову комусь доведеться боротися за життя", — говорить Бочкала.
У Державній кримінально-виконавчій службі організовано ще один пункт збору крові — спеціально для поранених унаслідок обстрілу та для військових.
Об'єднані під завалами: від дітей до волонтерів
Після ударів на місцях трагедій працюють не лише рятувальники. У дворах багатоповерхівок — десятки волонтерів. Хтось демонтує пошкоджені вікна, хтось виносить меблі, хтось — прибирає уламки. Є навіть діти — 14-річні підлітки, які носять воду, змітають пил, допомагають чим можуть.
"Хлопці й дівчата самі приходять і кажуть: "Ми хочемо допомогти". І це вражає. Бо це не чиясь організація, не наказ згори. Це — щира людська підтримка. Це те, що формує націю", — зазначають волонтери.
Київ показує приклад: той, хто не постраждав, допомагає тим, хто втратив дім.
День жалоби без розваг — але з діями
18 червня у Києві не було концертів, свят чи гучних заходів. Але це не був день мовчання. Це був день відповіді на зло. День згуртованості.
"Ми розуміємо — росія не зупиниться. Ця кремлівська влада несе тільки смерть. Тому ми маємо бути єдині. Маємо працювати. Маємо жити — попри все. Бо це і є наша відповідь", — говорить Бочкала.
Це не просто день жалоби. Це день, коли Київ вибрав силу
Попри втрати, Київ вистояв. Не зламався. І вийшов на вулиці — прибирати, допомагати, здавати кров, плести сітки, ремонтувати. І показав: навіть у найчорніші дні — світло всередині кожного не згасає.
Нагадаємо, тіло 31-річного Дмитра, який опинився під завалами багатоповерхівки в Києві, рятувальники дістали після кількагодинних пошуків.
Ще більше гарячих та ексклюзивних новин – у наших Telegram та Facebook !
