Секретний медичний потяг рятує поранених українців з лінії фронту. Зовні ці синьожовті вагони неможливо відрізнити від десятків інших поїздів радянських часів, які перевозять мільйони біженців, що тікають з зруйнованих війною регіонів України.
Але це цілком навмисне, зауважує The Daily Mail. Бо це медичний потяг, який перевозить вантаж, ще більш уразливий для авіаударів рф по залізницях країни.
На борту – цивільні: діти, жінки та пенсіонери, важко поранені від куль і вибухів бомб під час атаки путінських військ на їхні колись мирні міста і села.
Минулого тижня кореспонденти The Daily Mail відвідали потяг, коли він заїхав у таємне місце на околиці Львова, де на пероні на весняному сонці чекали десятки медиків.
Тут панує атмосфера надії й полегшення. Нарешті, після напруженої 24-годинної подорожі, подолавши понад тисячу кілометрів, виснажених пацієнтів із жахливими травмами поспішно витягають із поїзда, завантажують на носилки та інвалідні візки, саджають у машини "швидкої" та доправляють до найближчих лікарень для надання допомоги.
За даними українського уряду, російські військові вже вбили або завдали поранень десяткам тисяч мирних жителів від початку повномасштабного вторгнення 24 лютого.
Кремль заперечує напади на мирних жителів, але лікарні на сході країни щосили намагаються впоратися з величезною кількістю поранених.
Тому благодійна організація "Лікарі без кордонів" запропонувала рішення використовувати медичний потяг, щоб евакуювати їх до відносної безпеки до Львова.
Команди невтомних, відважних медиків цілодобово доглядають за пасажирами в умовах постійної загрози російських авіаударів.
Потяг врятував уже близько 400 людей відтоді, як почав курсувати минулого місяця, причому кожен пасажир звільняв одне ліжко в лікарнях поблизу лінії фронту.
"Ми ніколи раніше не робили нічого подібного", – коментує Крістофер Стоукс, британський керівник бригади аварійної допомоги благодійної організації в Україні. "Я думаю, що медичні потяги не використовувалися з часів Другої світової війни".
Пан Стоукс пояснює, що вісім вагонів були переобладнані всього за три тижні, перероблені на сучасний госпіталь. Встановлено п’ять ліжок у відділенні інтенсивної терапії. Є два вагони на 8 ліжок і ще один для перевезення ходячих поранених та членів сімей.
Благодійній організації довелося розширити двері вагона, щоб ліжка можна було занести й розмістити. Підлоги були укріплені, щоб витримати двотонний дизель-генератор, плюс паливо та ще один 1,9-тонний акумулятор, необхідний для того, щоб працювала медична аптечка.
Один з вагонів оснащений сімома кисневими генераторами, які очищають повітря. Проте, незважаючи на весь цей ультрасучасний комплект, застаріла система опалення старого поїзда все ще живиться деревним вугіллям від кочегара на борту кожного вагона.
Укрзалізниця надає персонал та електровоз, який тягне вагони зі стабільною швидкістю майже 100 км/год.
Душів немає, але ліжок достатньо, щоб 20 співробітників могли поспати кілька годин під час 48-годинної подорожі.
"Ти рухаєшся, пацієнт рухається, все рухається", – розповідає бельгійська медсестра Марго Баро, пояснюючи, як важко вводити внутрішньовенну крапельницю.
Медики виглядають виснаженими, виходячи з потяга у Львові. Вони вивезли 22 поранених з Бахмута на Донбасі з-під нальотів російської авіації.
Після огляду на платформі медики відправляються в готель, щоб провести там ніч і відпочити перед тим, як повторити поїздку наступного дня.
Це виснажливо, як морально, так і фізично – на борту є кваліфікований психіатр. "Для мене свято – прийняти душ", – каже доктор Стіг Вальравенс зі Швеції.
Серед пацієнтів – 15-річний Ігор Білянський, хлопець із Сіверська на Донеччині. Його шия та обличчя вкриті пов’язками – підліток потрапив під удар снаряду у своєму дворі.
"Почався обстріл. Я побіг за будинок. Мене накрило вибуховою хвилею. Я вдарився уламком і втратив свідомість. Прийшов до тями і побачив багато крові. Переді мною була моя бабуся, і я почав кричати", – згадує хлопець.
Ігорю знадобиться пластична операція, але йому пощастило вижити. Єдиною його сім’єю була бабуся – мати ще до війни поїхала в росію, і її не пускають додому.
Найстарша пацієнтка рейсу – 87-річна Ніна Дубовик. Її невістка Валентина, 60 років, розповіла: "Тут постійно стріляють ракетами "Град". Одна влучила в наш будинок, у моєї свекрухи опіки обличчя. Була велика пожежа. Ми ледь не задихнулися".
28-річна Роксолана Павлишин, львівська фельдшерка, зазначає: "Те, що пережили ці люди, – це жахіття. Це зло, яке неможливо передати словами, але я сподіваюся, що зараз вони в безпеці".
Нагадаємо, російські окупанти станом на 16 травня вбили 229 дітей з початку повномасштабного вторгнення в Україну.
