За тиждень, 21 травня, в Україні стартує незалежне зовнішнє оцінювання випускників шкіл. Хто та як складає завдання для тестів? Чому першим іспитом цього року замість української мови стане математика? Як складатимуть іспит з української представники національних меншин. Про це та про інші нововведення й аспекти зовнішнього тестування у директора Українського центру оцінювання якості освіти Валерія Бойка дізнавався журналіст “СтопКору” Кирило Вольний.
https://youtu.be/z5JZCCF4VrI
- Валерію Івановичу, які особливості цьогорічного ЗНО? Чи є якісь нововведення, про які потрібно знати?
- Є нововведення, але вони не стосуються всього загалу тих 300 тисяч випускників, які прийдуть цього року на ЗНО. Першочергово це стосується випускників, які цього року здобувають повну середню загальну освіту, але не в закладах загальної середньої освіти. Це учні, студенти, слухачі закладів професійно-технічної освіти, професійної освіти і закладів вищої освіти 1-2 рівня акредитації. Для них вперше буде проведено ЗНО з математики та історії України на вибір з метою отримання ними оцінки як результату державної підсумкової атестації.
До цього минулого року ми проводили для цієї категорії учасників тестування з української мови і літератури. Наразі в цьому році прийнято політичне рішення, що цю практику потрібно поширювати й на інші предмети ДПА, тому ця категорія абітурієнтів буде нашими клієнтами, якщо можна так сказати, поточного року.
Інша новація, яка стосується людей з особливими освітніми потребами, це випускники, які належать до категорії національних меншин, але здобували свою повну загальну середню освіту у закладах, де мовою навчання є не слов’янська мова. Це угорська національна меншина, румунська і молдавська. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України, ми запроваджуємо так званий адаптивний поріг. Він буде стосуватись саме цієї категорії абітурієнтів і буде стосуватись лише одного предмета – української мова і літератури.
Наразі всім відомо, що на сьогодні рівень володіння українською мовою представників національних меншин викликає занепокоєння.
І отой галас непотрібний, який підняли в ЗМІ окремі представники національних меншин, змусив і Уряд України, і міністерство як центральний орган виконавчої влади, і нас як людей, які дотичні до прийняття рішень, які впливають на подальшу долю абітурієнтів, шукати шляхи порозуміння з представниками національних меншин в тому плані, щоб дати їм можливість вступу до закладу вищої освіти, не втрачати рік лише тільки через те, що вони не на належному рівні володіють українською мовою, запровадити так званий адаптивний поріг.
Він буде стосуватись лише тільки національних меншин, лише одного предмета і лише буде вимірюватись по тих областях де ці національні меншини, в основному, й проживають. Це Одеська область – румуни, молдавани, це Чернівецька область – румуни і Закарпатська область – угорці. Результати складання української мови і літератури україномовними абітурієнтами в цих областях будуть підґрунтям для визначення адаптивного порогу для національних меншин.
Грубо кажучи, якщо експертна комісія встановить поріг з української мови і літератури в 23 бали, і в межах всієї України відсоток тих, хто не подолає, буде десь 10% приблизно, а серед національних меншин він буде аж 25%, а на території названих мною областей українці не складуть, не подолають поріг 18%, то тоді адаптивний поріг буде знаходитись на рівні оцих 18% і, можливо, він буде становити 20-21 тестовий бал.
Наступна новація. Це продовження практики задоволення потреби в доступу до вищої освіти для абітурієнтів з глибокими порушеннями зору. В минулому році ми провели адаптаційне тестування для незрячих абітурієнтів, які використовували в процесі навчання шрифт Брайля. Це було три предмети – українська мова і література, математика і історія України. Вдалий досвід минулого року і напрацювання процедур дає можливість нам впевнено дивитись у 2019 рік і дає нам можливість запровадити ЗНО з біології також з використанням зошитів з рельєфно-картковим шрифтом Брайля, які в нас будуть друкуватися.
Таких дітей небагато, але вони є і вони також мають право вступати до закладів вищої освіти, і ми таке право їм гарантуємо, тим паче, що набір предметів дозволяє їм вибирати не тільки, скажімо так, медичне спрямування, а комбінувати в залежності біологія-історія, математика-біологія для того, щоб вступати на медичні напрями підготовки, на лікаря-масажера тощо.
В цілому, все інше у нас відбувається в штатному режимі. Нормативна база стосовно змісту ЗНО не змінилася, програми залишаються чинними, вони оприлюднені ще минулого року.
- Якщо можна зазирнути трішечки за лаштунки ЗНО, розкажіть, хто і як придумує завдання для тестів? Що це за люди і як це відбувається?
- Завдання не придумують, їх створюють. Створюють з дотриманням відповідних вимог до формування завдання і фактично з дотриманням цілої низки процедур проходження цього завдання від стану напівфабрикату до того стану, поки це завдання не потрапить в тестовий зошит.
Фактично, Ви ж знаєте, що всі знають алфавіт, всі знають літери, але не кожен може писати вірші на рівні Тараса Шевченка. Як правило, для цього необхідно мати відповідну освіту, володіти певними навичками і мати певний хист до цього. Так само і з тестовими завданнями, сісти і написати тестове завдання – це на така проста справа, де тільки потрібні аркуш паперу, олівець або ручка і власні знання з того чи іншого предмету.
Є наука, тестологія, яка ставить вимоги до того чи іншого завдання. Завдячуючи Національній школі суддів, ми з минулого року запровадили онлайн-курс навчання розробників тестових завдань і рецензентів. Тобто людина має пройти обов’язково такий курс навчання, отримати відповідний сертифікат Українського центру і потім вже мати право на отримання замовлення на розроблення тестового завдання.
Завдячуючи оцій онлайн-платформі, нам вдалося розширити коло осіб, які працюють на нас, на Український центр, на державу, на майбутній тест.
Пройшовши навчання, кожен наш розробник, відповідно до програми ЗНО, отримує замовлення, де чітко визначено, якої форми завдання, якого рівня складності, на перевірку яких знань, умінь і навичок має бути спрямоване завдання. От він отримує таке замовлення. Воно може бути на 10, 15, 20, 50, 70 завдань залежно від того, наскільки людина здатна фактично витрачати свій власний вільний час для того, щоб працювати.
Але згода людини писати завдання ще не є запорукою успіху майбутнього тестового завдання. Після того, як людина створила за нашою вимогою, за нашою специфікацією завдання, ми його надсилаємо трьом незалежним експертам. І от фактично три особи, незалежно один від одного, дивляться на одне й те саме завдання, оцінюючи його за певним набором запитань і алгоритмом. Виходячи з того набору запитань і сформульованих відповідей, рецензент виносить свій вирок завданню: або він його рекомендує для використання на ЗНО, або рекомендує з зауваженнями, або ж не рекомендує.
Після того, як завдання пройшли рецензування, їх передають безпосередньо у відкриту частину банку тестових завдань і поступово вони стають у чергу на апробацію. Ми щороку проводимо кілька потужних сесій апробації тестових завдань на фокус-групі, на вибірці, де представлені різні типи навчальних закладів, село/місто, хлопчики/дівчатка, гімназії, школи, ліцеї, різні типи навчальних закладів. Це дає можливість нам побачити завдання з різних боків і зрозуміти, наскільки воно буде виконувати свою функцію розрізняти тих, хто добре знає предмет і тих, хто не дуже добре знає предмет.
Лише після апробації такі завдання мають право потрапити до тестового зошита.
- Стосовно безпекового моменту: якою є ймовірність витоку інформації змісту тестових завдань ще до того, як розпочнеться ЗНО? І чи траплялися такі ситуації?
- Ми щороку стикаємося з ситуацією, коли в групах в соціальних мережах формуються такі напівшахрайські схеми, де за 100-200-400-600 гривень можна купити тестовий зошит, який от-от начебто ледь не вийшов з типографії, вони готові його продати. Досвід минулого року показує, що це дійсно шахрайство. Люди йдуть на такі креативні кроки для того, щоб продемонструвати, що майбутній зошит, тобто той зошит, який вони продають – це зошит реального ЗНО.
Вони, наприклад, беруть тестовий зошит пробного ЗНО, замість слова «Пробне ЗНО» на титулі в Paint чи Photoshop пишуть «Зовнішнє незалежне оцінювання», загальний вигляд зберігається з логотипом Українського центру і так далі. Трапляються такі випадки, і непоодинокі, коли люди купують такі зошити, а потім піднімають галас або просто мовчать, що попали на таку, вибачте мене, розводку.
За весь час існування Українського центру жодного витоку інформації щодо змісту тестів у нас не було. Оскільки створена комплексна система захисту інформації – так звана КСЗІ. Ми маємо всі сертифікати відповідності державних служб, які відповідають в державі за інформаційну безпеку. Все, що стосується роботи з інформацією з обмеженим доступом, з конфіденційною інформацією, перебуває під пильним контролем відділу захисту інформації.
Фактично у нас людина, яка відповідає за створення та формування остаточного варіанту тесту, жодного кроку ступити без підтвердженої дії з боку адміністратора безпеки відділу захисту інформації не може. Вона нічого не може переписати зі свого комп’ютера. Вона не може нічого роздрукувати зі своєї машини. Вона не може винести нічого за межі закритої зони, де здійснюється відеонагляд. Люди в нас працюють під камерами відеоспостереження.
Але людина – така істота, яка звикає до всього. І тому робота під відеокамерами стає буденним явищем. На це вже ніхто не звертає уваги, але всі прекрасно розуміють, що кожен крок контролюється, кожен вихід-захід в закриту зону відстежується, бо він здійснюється за допомогою електромагнітної картки.
- Хотілося б доторкнутися аспекту перевірки робіт, як він проходить? Розкажіть про цей процес.
- У нас, на відміну від багатьох країн, паперове тестування. Тобто є тестовий зошит і бланк відповідей. Одне не є віддільним від іншого: бланк відповідей – це результат роботи абітурієнта, який спеціальним штрих-кодом кодується, знеособлюється фактично, деперсоналізується. Але для того, щоб ми могли в разі чого ідентифікувати абітурієнта в тому випадку, якщо він каже: це не мій бланк, – на звороті бланка людина власноруч пише невеличку фразу з 2-3 речень – з правилами проходження ЗНО ознайомлений. І ставить свій підпис.
Тобто це документ, який підтверджує те, що цей бланк заповнила саме ця людина. Бланки зберігаються впродовж усього календарного року, з одного тестування до іншого, потім вони утилізуються. І фактично бланки перевіряє комп’ютер. Тобто всі поставлені позначки в бланку є результатом роботи.
На жаль, у нас були непоодинокі випадки, коли на Апеляційну комісію приходили цілі делегації – тато, мама, дитина, всі в передінфарктному стані, бо дитина майже ідеально виконала тест в зошиті, але забула перенести свої відповіді в бланк.
Або траплялися випадки, коли під час перенесення в бланк дитина змістила свої відповіді на один рядок, і та відповідь, що має бути відповіддю для третього завдання, стала відповіддю для четвертого, і все поїхало вниз. Відповідно, результат мінімальний або, можливо, навіть і взагалі немає результату, тест ЗНО не склав, а в зошиті все виконано ідеально.
Але, на жаль, процедури для всіх однакові, всі на однакових умовах, тому робити виключення для когось ми не можемо. Тим більше, що зошит дитина після тестування забирає з собою, вона має можливість вдома ще перевірити, як вона відповідала, і тому природа походження відповідей в зошиті достеменно нам невідома. Чи це зроблено в аудиторії, чи це вже з репетитором або з власним вчителем в домашніх умовах. Тому до уваги береться лише бланк.
В мовних тестах – українська мова і література, всі іноземні мови і математика – є ще бланк відповідей Б, де учасники мають продемонструвати свої навички писемного мовлення, дати відповідь на відкрите завдання з розгорнутою відповіддю. Як правило це власне висловлення, дається якась дискусійна тема і абітурієнт має висловити свою думку, сформулювавши тезу, навівши декілька аргументів на підтвердження тези, підібравши приклади для ілюстрації власних аргументів, зробити висновок. З математики – це відкриті завдання, де треба, наприклад, побудувати графік, переріз піраміди, довести якесь рівняння тощо. Такі роботи перевіряють екзаменатори.
Тобто тут вплив людського фактора є, але ми його мінімізуємо.
Рівень апеляцій щороку в нас незначний. Кількість тих абітурієнтів, які незадоволені своїми результатами, у межах загальносвітової норми. Тобто не більше 5-7% апеляцій щорічно. Це процес повторної перевірки, коли абітурієнт не згоден із своїм результатом. Але в цілому, мушу сказати, що за весь час ми не загубили жодного бланку. Тобто кожен абітурієнт, який прийшов у пункт тестування, виконав свою роботу, здав бланк інструктору, отримує свою оцінку.
Апеляції у нас можуть бути двох видів, вірніше, так це прописано в наших нормативних документах: апеляція на процедуру та апеляція на результат.
Перший випадок – це якщо абітурієнт вважає, що, наприклад, інструктор не дотримувався вимог або допомагав комусь іншому, або поводився так, що це заважало йому виконувати тестове завдання. Тобто якщо відбуваються певні порушення процедури, тоді прямо в пункті проведення ЗНО абітурієнт пише апеляційну заяву на процедуру проведення.
Такі апеляційні заяви розглядаються регламентними комісіями регіонального центру, їх у нас 9, в зоні обслуговування яких є декілька областей. І вже тоді регламентна комісія регіонального центру розглядає ці звернення, аналізуючи детально кожну описану ситуацію, беручи пояснення з відповідального за пункт проведення ЗНО, з інструктора або, наприклад, з чергового тощо. Тобто намагається докопатися до істини і зрозуміти: якщо вже так сталося, що за вини інструктора, тобто за вини нашої, організаторів, було порушення процедури, такому абітурієнту надається право повторного проходження ЗНО під час додаткової сесії, тому що стосовно нього було порушено його права.
Інший вид апеляції – це вже апеляція на результат. Тобто я вчив усе, але так зійшлися зорі, що з запланованих 100 балів я набрав 30. Але я вважаю, що я там все правильно виконав. Тоді я пишу апеляцію на результат: я не згоден, прошу повторно перевірити мою роботу. Тоді створюються ще додаткові предметні комісії з кожного предмета, у нас з усіх предметів є такі фахові групи. Ці фахові групи повторно перевіряють ще раз роботу і приймають остаточне рішення щодо того, наскільки об’єктивно було оцінено такі роботи.
Як і будь-яка апеляція, вона передбачає фактично три статуси: два статуси зміни результату – збільшення або зменшення, і статус підтвердження результату, тобто доведення абітурієнта до відома, що його робота оцінена об’єктивно.
- І на завершення: можливо, Ви б щось хотіли додати, звернутися до батьків, до учнів?
- У мене є два меседжі до майбутніх учасників тестування. По-перше, не забудьте взяти з собою паспорт і сертифікат, бо без цих документів ви просто не потрапите до пункту проведення ЗНО, вас не пустять.
Другий: якщо ви є шанувальником прослуховування музики за допомогою навушників, вийміть їх заздалегідь. Хай цей день пройде для вас в тиші, а не з навушниками у вухах. Тому що під час технічної перевірки із застосуванням спеціальних засобів, інколи їх називають металошукачами, може виявитись так, що ви просто забули навушники в кишені, і це стане вироком для вас у цей день, вас просто позбавлять права проходження тестування.
Також якщо ви з собою взяли мобільний телефон для того, щоб повідомити, де ви перебуваєте, щоб порадувати батьків, що все добре, що ви все виконали, що чудово ви підготувалися, залиште мобільний телефон на тому визначеному місці, на яке вкаже інструктор. Чітко дотримуйтесь вимог інструктора, не розмовляйте, поважайте інших й інші будуть поважати вас. Якщо вже так трапилося, що ви зайшли в аудиторію, а у вашій в кишені залишився мобільний телефон, проте вже почалося тестування, не соромтеся, скажіть про це інструктору, не чекайте, поки мобільний у вас вилучать.
Не користуйтеся шпаргалками. Хочете писати – пишіть їх, це допомагає в підготовці, але не користуйтеся, бо якщо зловлять – позбавлять тестування. І взагалі, дотримання вимог та інструкцій є запорукою успіху.
Крім того, раджу відпочити в останній день перед тестуванням, наберіться душевної рівноваги, психічного і фізичного спокою. Просто-напросто погуляйте вашим містом, селом, відпочиньте, забудьте на хвилину про математику на один день і ви побачите, що психологічно вам буде значно комфортніше працювати в аудиторії.
