FPV-дрони стали невід'ємною частиною сучасної війни. Вони допомагають нашим бійцям у розвідці, коригуванні артилерії та виконанні прицільних ударів по ворогу. Їх присутність на передовій — питання не просто тактики, а виживання. Саме тому збої в постачанні, зокрема через відмову компанії "Вирій" виконати великі державні замовлення, мають критичні наслідки. Детальніше – у розслідуванні Кирила Вольного для СтопКору.
Попит на ці апарати шалено високий. Українське військо потребує десятки тисяч таких безпілотників щомісяця. І щоб ця техніка вчасно потрапляла на фронт, важливо не лише її виготовляти, а й оперативно закуповувати.
До початку повномасштабного вторгнення в Україні працювало не більше десяти компаній, які розробляли безпілотники. Після 24 лютого 2022 року ситуація кардинально змінилась — кількість виробників зросла до приблизно 200 підприємств, що нині активно працюють у галузі БПЛА.
Від волонтерських закупівель до державної системи
На початку війни основне навантаження із закупівлі дронів лягало на волонтерів. Але з часом до процесу підключились державні структури. Закупівлі почали проходити через систему Prozorro. Основні повноваження щодо постачання техніки для війська взяла на себе Агенція оборонних закупівель. Саме вона публікує тендери на закупівлю БПЛА та засобів радіоелектронної боротьби.
І обсяги цих закупівель постійно зростають:
- У 2022 році на дрони було витрачено 219 мільйонів гривень.
- У 2023 році ця сума зросла до 2,6 мільярда гривень.
- У 2024 році витрати сягнули 15 мільярдів гривень.
Цифри свідчать про серйозний державний підхід. Але навіть такі великі обсяги фінансування не гарантують результат, якщо система дає збої.
Тендери на мільярди та зрив постачань
У липні 2024 року Агенція оборонних закупівель оголосила тендери на закупівлю FPV-дронів на понад 3 мільярди гривень. Цього разу закупівлі проходили за новими правилами: не по конкретній моделі, а за певними технічними параметрами.
Арсен Жумаділов, директор АОЗ: "Це принципово новий підхід, який відкриває ринок для ширшого кола виробників, дозволяє закуповувати військовим потрібне озброєння, зберігаючи конкуренцію і прозорість. А механізм рамкових угод дозволяє нам проводити закупівлю швидше серед вже кваліфікованих виробників."
Та вже незабаром стало зрозуміло, що велика частина закупівель не була реалізована. Причина — відмова переможця більшості лотів підписати контракти. Через це, за попередніми оцінками, військо не отримало близько 75 тисяч FPV-дронів.
Ключовий гравець — компанія "Вирій"
Один із найбільших тендерів — на суму понад 2 мільярди гривень — передбачав постачання FPV-дронів для Сил оборони. Переможцем 8 із 11 лотів стала компанія "Вирій". Проте вже через кілька днів після оголошення результатів компанія повідомила, що не буде підписувати 7 контрактів.
У компанії пояснили свою відмову від підписання контрактів надмірною завантаженістю виробництва, що зросла під час проведення тендерної процедури в системі Prozorro. Там вважали, що не зможуть виконати умови договорів у визначені строки.
Подібна ситуація склалась і з іншим тендером на 1,3 мільярда гривень. Там йшлося про FPV-дрони на базі 15-дюймової рами. Компанія "Вирій" знову виграла всі 8 лотів, знизивши ціну, але згодом знову відмовилась від виконання замовлень.
Ця закупівля взагалі не відбулася, адже жоден контракт не був підписаний, навіть з іншими учасниками торгів. Загальна кількість апаратів, які мали бути поставлені — 26 тисяч дронів.
Можлива стратегія чи провал системи?
Через відсутність укладених угод армія залишилась без критично важливої техніки. І хоча юридично зірваними такі угоди назвати важко, на практиці результат очевидний — дрони на фронт не потрапили.
Один із представників ринку БПЛА, який побажав залишитись анонімним, вважає, що ситуація може бути частиною продуманої стратегії.
Інкогніто: "В обох цих тендерах така поведінка виглядає як стратегія: демпінгувати ціну, перемагати, а потім відмовитись. Це може бути зроблено з метою, наприклад, прибрати конкурентів з ринку, а потім повернутися з новими умовами. І тут можливо не коректно казати "зрив поставки", бо сам договір так і не було підписано. Чисто юридично в такому випадку переможцем автоматично визнається другий учасник тендеру, але в результаті ці замовлення тоді так і не були ніким виконані."
Позиція компанії "Вирій"
Після того як історія стала публічною, "Вирій" надав офіційний коментар. Компанія пояснила, що справді виграла 16 із 19 лотів, але свідомо відмовилась від частини замовлень ще до підписання контрактів.
Основною причиною назвали нереалістичні терміни виконання — усього 15 днів на постачання 110 тисяч дронів, що, за словами компанії, зробити технічно неможливо без втрати якості.
Водночас, варто зазначити: подаючись на тендер, компанія була ознайомлена з умовами, зокрема — із термінами виконання. Тож виникає питання: навіщо брати участь у тендері, якщо завідомо не зможеш виконати замовлення?
Компанія "Вирій" пояснює свою участь у тендерах боротьбою із завищеними цінами.
"Ми розуміли: інші учасники можуть вирішити, що ми відмовилися від контрактів через надто низьку ціну, тож ухвалили рішення виконати один — найдешевший із виграних, — аби показати, що за такими низькими цінами можна виробляти якісні дрони."
Потрібна відповідальність обох сторін
Ці випадки свідчать про одне: навіть за наявності фінансування, бажання виробників працювати і нових підходів до закупівель, система все ще далека від досконалості.
Інкогніто: "Я думаю, що в таких тендерах варто прописувати більш конкретні умови та відповідальність щодо строків, у випадку відмови переможця — вводити механізм швидкої передачі контракту другому учаснику. Військові закупівлі — це особлива сфера. Тут кожен день важить більше, ніж місяць у цивільній економіці."
Журналісти звернулись до Агенції оборонних закупівель із запитаннями щодо цієї ситуації. У відповідь АОЗ повідомила, що не вбачає порушень у діях компанії "Вирій", і уточнила:
"Наразі Агенція має 7 чинних державних контрактів на поставку безпілотних систем з ТОВ "ВИРІЙ ІНДАСТРІ"."
Ця історія — не про пошук винних, а про необхідність налагодження чіткої і відповідальної системи постачання зброї. У воєнний час держава має забезпечувати армію без збоїв, а виробники, які подаються на тендери — усвідомлювати свою відповідальність.
Жодна процедура не має права на провал. Адже на кону — життя українських військових.
Ще більше гарячих та ексклюзивних новин – у наших телеграм-каналі та Facebook! Допоможи зламати корупційні схеми — надішли сигнал у чат-бот.