В Україні триває призов до армії: Верховна Рада прийняла подані президентом законопроєкти, відповідно до яких термін дії воєнного стану продовжено ще на 90 діб, починаючи з 20 травня. Відповідно, загальна мобілізація триватиме до 18 серпня 2023 року. Хто під неї підпадає і який насправді граничний вік для чоловіків?
Судячи з коментарів у соцмережах, питання граничного віку мобілізації хвилює багатьох українців, утім, трактують його досі по-різному: підписники розділися на два "табори". Так, одні стверджують, що граничний вік призову військовозобов'язаних до лав ЗСУ – до 45 років, інші – до 60. Розділенню думок посприяло і безліч суперечливої інформації. Тож хто правий? Роз'яснив адвокат Роман Сімутін.
За його словами, ключовим у цьому питанні є закон "Про військовий обов’язок та військову службу". Саме цей документ визначає граничний вік під час мобілізації: 60 років, а для вищих офіцерів – 65 років.
Отже, що говорить закон з приводу віку мобілізованих?
"Відповідно до ч. 1 п. 7 ст. 22 ЗУ "Про військовий обов’язок та військову службу" під час особливого періоду (а у нас зараз саме особливий період, під час якого оголошена мобілізація та воєнний стан), граничний вік перебування на військовій службі, від рядового до старшого офіцера – 60 років, вищого офіцера – 65 років", – пояснює юрист.
Натомість трактування пунктів 1-6 ч. 1 статті 22 даного закону, де зазначено про граничний вік перебування на військовій службі до 45 років, стосується виключно проходження служби в ЗСУ у мирний час. А отже, ці пункти не стосуються мобілізації-2023.
"Немає значення, чи проходили ви службу та досягли граничного віку, бо ми всі підпадаємо під дію пункту 7, який обумовлений особливим періодом", – наголошує Сімутін.
Варто зазначити, що зміни до закону про мобілізацію – а саме все той же доданий пункт 7 – були внесені Верховною Радою у грудні 2020 року. Тож постає питання щодо тих військовозобов’язаних, які були виключені з обліку за досягненням граничного віку до грудня 2020 року, але були мобілізовані у 2022 році.
Чи має закон зворотну дію? Адвокат запевняє: ні.
"Чому я про це говорю. Якщо до людини був застосований закон, який діяв на той період, то дія нового закону на неї не може поширюватися. Іншими словами: якщо ви вчинили правопорушення, за яке не було відповідальності на момент його вчинення, а новий закон прийняли наступного дня, то вас не можуть притягнути до відповідальності, адже закон не має зворотної дії у часі. А значить, виключених з обліку до грудня 2020 року не мали права мобілізувати", – резюмує правник.
Як поінформували у Міноборони, для якісної комунікації та реагування на звернення громадян з питань мобілізації у відомстві функціонує "гаряча лінія" – 0 800 500 442. За цим номером можна повідомити про ймовірні порушення та проконсультуватись стосовно можливих шляхів вирішення проблемних питань.
Нагадаємо, українське законодавство розмежовує статті непридатності до військової служби у мирний та воєнний час. Журналісти ретельно дослідили, які статті непридатності до військової служби є чинними у період бойових дій та хто з "білобілетників" не підлягає мобілізації у жодну з її хвиль.
Ще більше гарячих та ексклюзивних новин – у нашому телеграм-каналі та Facebook!