ПідтриматиРусский

Чернігівська апеляція: як одні прізвища стали маркером проблем у правосудді

За три роки Верховний Суд скасував 51 рішення Чернігівської апеляції. У 48 з них фігурують одні й ті самі судді: Заболотний, Оседач і Антипець

Ксенія Маєвська
Ксенія Маєвська

Редактор-аналітик

Ті самі судді у 48 із 51 скасованого вироку: чому система мовчить

У період з 2023 по 2025 роки Верховний Суд скасував 51 рішення Чернігівського апеляційного суду. З них 48 стосувалися справ, у яких фігурували судді Заболотний, Оседач або Антипець. У частині випадків усі троє були в складі колегії. Але ні система, ні органи контролю на це не реагують.

Детальніше – у розслідуванні Анастасії Василенко для СтопКору.

Чернігівський апеляційний суд розглядає щороку близько 7–8 тисяч справ. Середнє навантаження — 300 справ на одного суддю. Та лише троє суддів стабільно опиняються в переліку тих, чиї вироки Верховний Суд визнає такими, що не відповідають закону.

Це не оцінка рішень — це статистичний факт. За даними Касаційного кримінального суду, у 2023 році 33% рішень апеляції з Чернігова було скасовано. У 2024 — 41%, а у першій половині 2025 — майже 65%.

Щоразу в скасованих вироках знову й знову з’являються одні й ті самі прізвища. Це — прямий сигнал для будь-якої системи оцінки ризиків. Але в українській судовій системі такої аналітики просто не ведуть.

У відповідях на журналістські запити Апеляційний суд зазначає, що не аналізує причини скасування. А Вища рада правосуддя взагалі не відкрила жодної дисциплінарної справи щодо суддів Заболотного, Оседача чи Антипець.

Немає скарги — немає порушення. Навіть коли на рівні Верховного Суду системно визнають їхні рішення такими, що суперечать закону. Навіть коли це — десятки справ.

Це не лише про якість правосуддя. Це — про наслідки для людей, які роками проходять через судову тяганину, витрачаючи кошти, сили та нерви. Це також — про довіру до судової системи, яка дедалі частіше дає збій.

Журналісти зібрали відкриті дані, які свідчать: частина скасованих рішень містила грубі процесуальні порушення. Серед них — упереджені висловлювання суддів на засіданнях, ігнорування прав сторін, незаконна зміна рішень попередніх інстанцій.

Водночас ні Апеляційний суд, ні Вища рада правосуддя, ні відповідні комісії не мають інструментів для автоматичного виявлення суддів, чиї рішення найчастіше скасовуються. Вся аналітика — на совісті журналістів і громадських організацій.

Поки система не почне реагувати на такі закономірності, рівень довіри до суду залишатиметься критично низьким. І що більше рішень скасовує касація, то більше запитань виникає до тих, хто мав би ці помилки попереджати.

Нагадаємо,

Ще більше гарячих та ексклюзивних новин – у наших Telegram-каналі та Facebook!

Допоможи зламати корупційні схеми – надішли сигнал у чат-бот.

Інші новини

Український бізнес відкриває міжнародний судовий фронт проти фінансових корпорацій - Багнет

Український бізнес відкриває міжнародний судовий фронт проти фінансових корпорацій - Багнет

Справа київських компаній проти Райффайзен Банку може стати прецедентом для нової хвилі міжнародних позовів

'Тил' за хабарі та фіктивна служба: СБУ викрила нові схеми ухилення від мобілізації

"Тил" за хабарі та фіктивна служба: СБУ викрила нові схеми ухилення від мобілізації

Схеми діяли у Чернігівській, Житомирській, Хмельницькій та Львівській областях і охоплювали посадовців різних рівнів

Українцям заборонили вхід до військового музею Бундесверу в Німеччині: що сталося та кого ще торкнулися обмеження

Українцям заборонили вхід до військового музею Бундесверу в Німеччині: що сталося та кого ще торкнулися обмеження

Німеччина пояснює заборону вимогами контррозвідки та захистом військових технологій