Через ворожі ракетні обстріли критичної інфраструктури минулої зими столиця втратила дві третини обладнання, необхідного для забезпечення міста теплом і світлом. До підготовки до прийдешньої зими з бюджету міста виділили вже понад 1 мільярда гривень. Куди вони підуть і що чекає киян цієї зими?
Чи раціонально витратять мільярд гривень на підготовку до зими? Після спроб забезпечити сховища такими “важливими" під час війни барабанами та овочерізками за мільйони бюджетних гривень, у киян - великі сумніви.
"Столицю та Україну чекає ще одна складна зима. Тому що ворог знову спробує зруйнувати критичну інфраструктуру та залишити нас без світла, тепла та води. Місто готується. І готові мають бути жителі. Як і минулої зими, у кожному будинку має бути запас їжі, води, прилади електроживлення, теплий одяг. Комунальні служби столиці працюватимуть у посиленому режимі та робитимуть усе можливе, щоб забезпечити мешканців міста необхідними сервісами", – наголосив Віталій Кличко. Про це повідомляє сайт КМДА.
В мерії рапортують: 2,5 тисяч пошкоджень трубопроводів вже залатали і “вжили заходів щодо підвищення надійності роботи обладнання – технічну діагностику котлів, заміну окремого обладнання".
Та кияни добре знають: стан тепломереж критичний, стан електричного обладнання також потребує оновлення. Тобто вічними ремонтами і замінами однієї деталі ситуацію не виправити.
Київська влада закуповує пересувні котельні, генератори для забезпечення тепла та електроенергії.
"Місто формує арсенал альтернативних джерел живлення на тих об'єктах, де дозволяє потужність. Наприклад, понад дві третини котелень "Київтеплоенерго" забезпечено генераторами, тому у разі відключення світла вони продовжуватимуть працювати і давати тепло будинкам, які до них підключені", – наголосив Кличко.
Утім навчені минулорічним блекаутом кияни розуміють, що забезпеченими залишаються лікарні, шпиталі, дитячі установи, хлібзаводи. Але чи забезпечена безперебійна робота всіх державних та адміністративних установ на випадок блекауту не повідомляється. Не те що житлові будинки.
Тому елітні багатоповерхівки запасаються генераторами самотужки, збираючи з кожної квартири по кілька тисяч гривень на альтернативне джерело живлення. А “хрущовки", де живуть переважно пенсіонери, у разі блекауту вже виживатимуть без електрики.
Щодо пошкодженого житла. Нажаль, досі не працює програма оперативної допомоги по відселенню мешканців аварійних чи вражених ракетами будинків, немає запасу ні волонтерського ні міського житла. І це - серйозна проблема, якщо ми знову чекаємо обстрілів. Адже кількість руйнувань збільшиться.
В період війни до критичної інфраструктури міст додались пункти незламності, де люди можуть зігрітися і зарядити гаджети, ці приміщення мають бути забезпечені генераторами. Позначені на картах центри незламності минулоріч - це школи чи садочки, які самі потребували додаткових генераторів та акумуляторів.
Також під час війни особливо критично забезпечити киян надійними сховищами. Досі залишається багато питань по бомбосховищах, які ганебно "забезпечували" барабанами та овочерізками. Перебування дітей у погановентильованих приміщеннях підвалів призвело до захворювань дітлахів. Чимало киян скаржились на респіраторні та алергічні захворювання у дітей після тривалого перебування у сховищах.
Замість брущатки та ямкового ремонту доріг чи розв'язок кошти повинні були бути перерозподілені на ремонт систем вентиляції сховищ.
Отже, кияни сподіваються, що уроки минулої зими столичною владою вивчені і враховані. Зима покаже...
Раніше у Міністерстві енергетики України розвіяли фейки про застосування графіків відключень світла вже з 1 жовтня.
Як повідомлялось раніше, в Україні досить складно проходить компенсація за пошкоджене і зруйноване житло українців. Адже на практиці процес стикається із чималими проблемами.
Ця публікація створена за підтримки "Black Sea Trust", що є проєктом "German Marshall Fund of the United States". "Black Sea Trust" або його партнери не обов’язково поділяють думку, висловлену у цій публікації.