У Києві триває підготовка до опалювального сезону 2026–2027 років. Міська влада очікує складної зими через ризик нових російських ударів по енергетичній та тепловій інфраструктурі. Одним із головних завдань столиці є створення дублюючої системи теплопостачання, яка має дозволити подавати тепло, воду та електроенергію навіть у разі пошкодження великих генеруючих об’єктів.
Про це заявив мер Києва Віталій Кличко в ефірі телеканалу "Київ".
За його словами, наразі виконано майже 50% запланованих робіт із підготовки столиці до нового опалювального сезону. Водночас цей показник є середнім значенням для десятків різних проєктів, які відрізняються за масштабом і складністю.
"Враховуючи, що ключовою ціллю ворога є зруйнувати систему теплопостачання, ми готуємося до дуже складної зими. Минулої зими, в сильні морози, агресор цілеспрямовано бив по енерго- та теплогенеруючих об’єктах. І, готуючись до опалювального сезону, наше головне завдання – підготувати дублюючу систему", – зазначив Кличко.
Мер наголосив, що київська система теплопостачання є однією з найбільших у Європі. Її створювали десятиліттями, тому повністю змінити її за кілька місяців неможливо.
Водночас міська влада працює над тим, щоб у разі руйнування великих генеруючих підприємств мешканці столиці не залишилися без базових комунальних послуг.
"У випадку руйнування великих генеруючих підприємств містяни мають отримувати тепло, світло та воду", – підкреслив Кличко.
Які роботи вже виконують
За інформацією міської влади, паралельно з підготовкою теплових мереж триває відновлення пошкоджених енергетичних об’єктів та нарощування резервних потужностей.
Зокрема, серед запланованих заходів – відновлення пошкоджених енергоблоків ТЕЦ, збільшення резервної теплової генерації та встановлення додаткових автономних джерел тепла й електроенергії.
Йдеться, зокрема, про створення понад 1000 МВт резервної теплової генерації. Також у столиці планують запустити когенераційні установки загальною потужністю до 200 МВт.
Когенераційні установки дозволяють одночасно виробляти тепло та електроенергію. Їх використання має посилити автономність окремих районів і критичної інфраструктури у випадку перебоїв із централізованим енергопостачанням.
Крім того, Київ має отримати 12 мобільних котелень та 10 потужних генераторів. У столиці також планують облаштувати близько 100 автономних пунктів обігріву на базі закладів освіти.
За даними, які наводить міська влада, близько 65% робіт із відновлення пошкоджених енергооб’єктів уже виконано. До початку опалювального сезону планують завершити основну частину відновлення та збільшити доступні резервні потужності.
Водночас Кличко зазначив, що швидкість виконання різних проєктів відрізняється.
"Частина проєктів виконана на 90% і більше, інші – об’єктивно неможливо виконати за квартал чи пів року", – пояснив мер.
За його словами, основні заходи з підготовки Києва до зими планують завершити до початку опалювального сезону. Водночас фундаментальні проєкти, які потребують виготовлення спеціального обладнання, розраховують завершити до кінця 2026 року.
Коли в Києві увімкнуть опалення
Офіційної дати початку опалювального сезону 2026–2027 років у Києві наразі не оголошували.
Традиційно рішення про початок подачі тепла залежить насамперед від погодних умов та середньодобової температури, а також від готовності теплової інфраструктури. Попередньо запуск опалення може відбутися в середині або наприкінці жовтня, однак конкретна дата поки не затверджена.
Таким чином, міська влада готує інфраструктуру до сценарію, за якого опалювальний сезон може проходити в умовах нових атак на енергетичні об’єкти.
Експерти попереджають про ризики
Окремо експерти звертають увагу на ризики для Києва у разі нових масованих ударів по теплогенеруючих об’єктах.
Енергетичний експерт Юрій Корольчук оцінює стан системи як складніший, ніж напередодні минулого опалювального сезону. За його оцінкою, у разі масштабних пошкоджень ТЕЦ-4, ТЕЦ-5 та ТЕЦ-6 температура в окремих квартирах за несприятливого сценарію може опускатися до 12–15 °C.
Водночас це саме експертний прогноз, а не офіційний прогноз міської влади чи встановлений температурний режим для житлових будинків.
Ще одним ризиком залишаються перебої з електропостачанням. Узимку навантаження на енергосистему традиційно зростає, тоді як частина енергетичної та теплогенеруючої інфраструктури залишається вразливою після російських атак.
Саме тому столиця намагається збільшити кількість автономних джерел живлення та тепла. Їх планують використовувати, зокрема, для підтримки роботи лікарень, систем водопостачання, теплових мереж та іншої критичної інфраструктури.
Кличко визнав, що підготовка відбувається в умовах дефіциту часу, коштів і фахівців. Водночас, за його словами, місто продовжує працювати над тим, щоб максимально зменшити наслідки можливих атак рф під час опалювального сезону.
Нагадаємо, уряд критикував темпи підготовки Києва до опалювального сезону та наголошував на необхідності термінових рішень. На заходи захисту теплопостачання вже спрямовано майже 4 млрд грн.
Приєднуйся до нашої армії антикорупціонерів! Підписуйся на нас у Telegram, WhatsApp, Facebook, Youtube, Twitter, Instagram і TikTok!