ПідтриматиРусский

Побоюються стати "людьми п’ятого ґатунку": Лібанова — про майбутнє українців у ЄС

Частина українців за кордоном може замислюватися про повернення через побоювання посилення позицій правих партій у країнах ЄС

Анастасія Діхтяр
Анастасія Діхтяр

Редактор стрічки новин

Побоюються стати 'людьми п’ятого ґатунку': Лібанова — про майбутнє українців у ЄС

Частина українських біженців може планувати повернення додому не лише через бажання возз’єднатися з Україною, а й через побоювання можливого посилення правих партій у Європі. Про це в інтерв’ю "Телеграфу" заявила директорка Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Елла Лібанова. Вона також пояснила, чому вважає недоцільною ідею платити українцям за повернення та наголосила на економічній зацікавленості європейських країн у наших громадянах.

Чому українці можуть повертатися

За словами Елли Лібанової, серед українців за кордоном є ті, хто замислюється про повернення через страх перед можливими змінами політичної ситуації в Європі.

Соціологиня зазначила, що частина біженців побоюється приходу до влади правих політичних сил, які виступають проти міграції. На її думку, такі побоювання можуть впливати на рішення українців щодо подальшого проживання за кордоном.

Водночас Лібанова наголосила, що українці не обов’язково мають повертатися негайно. Важливо, щоб вони зберігали зв’язок із Україною, підтримували українську ідентичність та розглядали можливість повернення у майбутньому.

Лібанова виступила проти виплат за повернення

Коментуючи пропозиції фінансово стимулювати українців повертатися додому, Лібанова порівняла становище біженців за кордоном із внутрішньо переміщеними особами в Україні.

Вона зазначила, що якщо держава виплачуватиме гроші за повернення громадянам з-за кордону, аналогічна підтримка мала б стосуватися і ВПО, які також втратили житло та звичні умови життя.

За словами соціологині, наразі українські програми повернення громадян здебільшого мають інформаційний та комунікаційний характер. Вона вважає, що завданням держави є підтримувати зв’язок із громадянами за кордоном і створювати умови, за яких вони відчуватимуть свою потрібність Україні.

Що буде з тимчасовим захистом

Окремо Лібанова згадала про чоловіків призовного віку. За її словами, нові заявники без відповідних підстав не отримуватимуть статус тимчасового захисту в ЄС, однак це не означає автоматичного позбавлення статусу тих українців, які вже його отримали.

Вона зазначила, що скасування тимчасового захисту для вже зареєстрованих категорій потребувало б складної юридичної процедури.

Європейському бізнесу потрібні працівники

Водночас, за словами Лібанової, європейські роботодавці зацікавлені в українцях через дефіцит робочої сили та старіння населення.

Як приклад вона навела Польщу, де, за її словами, українці створюють помітну частину економічної доданої вартості. Зароблені кошти українці витрачають у країні проживання, тим самим підтримуючи місцеву економіку.

Скільки українців у Польщі планують повернення

Серед українських біженців у Польщі43% планують повернутися в Україну після завершення війни, а ще 8% — найближчим часом.

Найвищою частка тих, хто планує повернення, була серед людей віком від 51 року — 58%. Серед молоді від 18 до 35 років цей показник становив 36%.

Водночас щодо країни постійного проживання 40% опитаних обрали Польщу, 17% — іншу країну Європи, а 6% — державу за межами Європи. Ще 37% респондентів не визначилися зі своїм вибором.

Раніше СтопКор писав, що на початок 2026 року за кордоном перебуває близько 5,6 млн українців, які виїхали через повномасштабну війну, причому найбільше громадян проживає в Німеччині та Польщі. За даними Центру економічної стратегії, 43% біженців планують повернутися в Україну, однак майже 80% із них готові зробити це лише після завершення війни. За різними сценаріями, після її закінчення додому можуть повернутися від 1,3 до 2,2 млн українців.

Приєднуйся до нашої армії антикорупціонерів! Підписуйся на нас у Telegram, WhatsApp, Facebook, Youtube, Twitter, Instagram і TikTok

Інші новини

Землю під АТБ арештували: як тепер мережа користуватиметься майном у Старокостянтинові?

Землю під АТБ арештували: як тепер мережа користуватиметься майном у Старокостянтинові?

Арешт має унеможливити відчуження або інші дії із землею на час досудового розслідування