ПідтриматиРусский

Стадіон, якого більше немає: як частина дитячого майданчика в Томилівці стала приватною ділянкою з ангаром

Частину єдиного стадіону в селі Томилівка на Київщині відрізали під приватний ангар — і слідство вважає, що це стало можливим завдяки несанкціонованим змінам у закритих реєстрах Держгеокадастру

Ксенія Маєвська
Ксенія Маєвська

Редактор-аналітик

Від дитячого стадіону в Томилівці відрізали чверть площі — тепер там приватний ангар

У селі Томилівка Білоцерківського району є єдиний стадіон. Точніше, був. Бігова доріжка ще читається, але впирається у високий паркан, який буквально розрізає простір навпіл. За парканом стоїть масивний металевий ангар для сільськогосподарської техніки. Всередині — комбайн. Не муніципальний, не громадський. Приватний.

Детальніше – у розслідуванні Галини Капустинської для "Стоп Корупції ТБ".

Від стадіону відрізали 1 600 квадратних метрів — майже чверть загальної площі. І це не результат рішення ради, не наслідок законного відведення землі. Білоцерківська районна державна адміністрація підтвердила офіційно: за понад двадцять років — з 2004 по 2025 рік — "розпорядчих документів щодо передачі земельної ділянки у комунальну власність або зміни її цільового призначення та інших дозвільних документів на будівництво Адміністрація не приймала". Рішення Томилівської сільської ради 2018 року зафіксувало чітко: ділянка офіційно обліковувалась як земля для обслуговування сільського стадіону.

Тож виникає просте питання: на підставі чого тоді з'явився ангар?

Кілька кліків — і земля "переїхала"

За версією слідства, відповідь — у закритих серверах Державного земельного кадастру. Хтось із доступом до реєстрів скоригував координати меж земельної ділянки. Кілька точних змін — і 1 600 квадратних метрів громадської землі юридично опинилися у приватній власності. В базі все виглядало "красиво". Технічно непомітно. І дуже вчасно — бо невдовзі на звільненому місці виріс бетонно-металевий ангар.

Стадіон під ангар: як чиновниця Держгеокадастру Оксана Ястреб ''переписала'' дитячий майданчик у Томилівці

Головне управління Держгеокадастру пояснило принцип роботи системи лаконічно: "Відомості з Державного земельного кадастру є актуальними на дату та час формування документів". Тобто система показує не те, як було, а те, як є зараз — навіть якщо зміни внесені вчора і без жодної правової підстави.

Підозру у вчиненні цих дій отримали двоє: Оксана Ястреб, заступниця начальника міськрайонного управління Держгеокадастру у Білоцерківському районі, та її підлеглий Олександр Озадовський. За матеріалами розслідування HAB Media, обом інкримінують привласнення майна у великих розмірах і несанкціоновану зміну даних в автоматизованій інформаційній системі. Озадовський відсторонений від посади рішенням суду. Ястреб — також відсторонена, але досі не звільнена.

Комбайн за шість тисяч

Журналістам вдалося зафіксувати на огородженій ділянці комбайн CLAAS LEXION 450 1997 року випуску. У декларації Оксани Ястреб він фігурує з вартістю 6 000 гривень. Моніторинг оголошень на OLX показує: аналогічна техніка 1999 року пропонується приблизно за мільйон гривень. Різниця — у понад 160 разів.

Поруч з ангаром стоїть двоповерховий будинок. Він належить Оксані Ястреб. У декларації вона зазначає його площу як 124 квадратні метри. Вимірювання за супутниковим знімком Google Maps з урахуванням двох поверхів дають приблизно 580 квадратних метрів — більш ніж учетверо більше. Земля під будинком у кадастрі оформлена на доньку.

Хто і як

Оксана Ястреб прийшла в систему у 2010 році: спеціаліст Білоцерківської районної ради, потім секретар тієї самої Томилівської сільської ради. У 2015-му балотувалася до районної ради від "Батьківщини". Справжній кар'єрний злет — у Держгеокадастрі: завідувачка юридичного сектору, заступниця начальника управління, начальниця міськрайонного управління. Саме в цих кабінетах є те, чого не мають звичайні громадяни: доступ до закритих баз, до координат, до реєстрів, до інструментів, якими можна змінити межі ділянки або тихо переписати стару.

У грудні 2021 року постійна комісія Білоцерківської міської ради з питань земельних відносин підготувала проєкт рішення № 2948/02-11 про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення ділянки у власність. Набувач — Ястреб Анатолій Григорович. Батько Оксани.

Мовчання як відповідь

Журналісти тричі намагалися отримати коментар від Оксани Ястреб — в районному управлінні Держгеокадастру, біля будинку в Томилівці та на судових засіданнях. В управлінні повідомили лише: "Вона не ходить на роботу". На пряме запитання після одного із засідань: "Можете прокоментувати підозру, яку вам вручили?" — відповіді не прозвучало. Адвокат Ястреб пояснила відмову посиланням на статтю 129 КПК України, яка забороняє розголошення відомостей досудового розслідування.

Прокурор після одного із засідань лише стисло підтвердив: клопотання задоволено.

Два провадження, один фігурант

Кримінальне провадження про стадіон триває. Паралельно — окрема справа про декларацію: обвинувальний акт надійшов до суду в червні 2025 року. Вона стосується 300 000 гривень готівкового подарунку від батька в жовтні 2023 року, про який Ястреб вчасно не повідомила НАЗК. Захист намагався закрити справу через строки давності — суд у березні 2026 року відмовив.

Стадіон у Томилівці стоїть напівпорожній. Ангар нікуди не зник. А діти більше не ганяють тут м'яча.

Читати також: "Земельна королева Білої Церкви": як чиновниця Держгеокадастру переписувала кадастр на родину.

Приєднуйся до нашої армії антикорупціонерів! Підписуйся на нас у Telegram, WhatsApp, Facebook, Youtube, Twitter, Instagram і TikTok!

Інші новини

Інвестори ЖК 'Патріарх-Хол' у Києві заявляють про рейдерське захоплення квартир

Інвестори ЖК "Патріарх-Хол" у Києві заявляють про рейдерське захоплення квартир

Попри введення будинку в експлуатацію, власники не отримали права на житло, яке перепродали через низку компаній

'Hovory' підкорив Чехію: аудіосеріал із телефонних розмов українців отримав дві головні нагороди 2025 року

"Hovory" підкорив Чехію: аудіосеріал із телефонних розмов українців отримав дві головні нагороди 2025 року

Документальні голоси війни: як телефонні розмови українців перетворилися на відзначений у Чехії аудіосеріал