Попри війну та загрозу енергетичній безпеці, стратегічні об’єкти можуть опинитися у власності компанії, пов’язаної з особами, які мають активи в російській федерації. Йдеться про справу ПрАТ "Енергетичний завод "Енергетик", яке судом повернуло собі частину енергетичної інфраструктури. Її раніше було придбано на відкритому аукціоні під час ліквідації державного заводу "Київське радіо".
Вирішальну роль в цій історії відіграв суддя господарського суду Києва Леонід Омельченко. Саме він розглядав справу та виніс рішення на користь "Енергетика". Пізніше журналісти з’ясували: Омельченко мав спільний бізнес з двома фігурантами цієї справи: Михайлом Євсєєвим та Дмитром Ткаченком.
Але найгучніші деталі стали відомі згодом. Журналісти отримали офіційні документи з відкритих реєстрів рф. Вони підтверджують: Євсєєв, Ткаченко, а також людина з такими ж даними, як у судді Омельченка, досі мають частки в російських компаніях.
Михайло Євсєєв володіє акціями АТ "Ангстрем" на суму 630 тисяч рублів. За даними української розвідки, ця компанія виготовляє компоненти для ракет Х-101, якими росія обстрілює українські міста. Зокрема, саме таку ракету використали під час удару по лікарні "Охматдит".
Інший учасник — Дмитро Ткаченко — має понад дві тисячі акцій компанії "Роснєфть", яка перебуває під санкціями США. Окрім того, в російських реєстрах виявлено, що Ткаченко працював у структурах, пов’язаних з депутатами держдуми рф.
Але й це не все. Згідно з російськими реєстрами, людина з іменем і датою народження судді Омельченка володіє 689 акціями Митищенського машинобудівного заводу — одного з провідних підприємств у галузі транспорту в рф.
У такій ситуації постає низка питань. Чому особи, пов’язані з державою-агресоркою, не лише ведуть бізнес в Україні, а й через суд отримують доступ до стратегічних енергооб’єктів? І чому суддя, який мав з ними спільний бізнес, продовжує розглядати справу без жодного покарання?
Наразі проти судді подано 18 дисциплінарних скарг. Шість з них перебувають на попередній перевірці у Вищій раді правосуддя. Проте, як зазначає експерт Денис Шинкаренко, система зазвичай не реагує без публічного розголосу:
"Я не чув таких випадків, коли Вища рада правосуддя самостійно моніторила ситуацію. Вона реагує лише тоді, коли є публічний резонанс або звернення".
Рішення суду, яке передає частину енергетичної інфраструктури компанії з російськими зв’язками, вже ухвалено. Але воно ще може бути оскаржене у Верховному суді. Питання тільки в тому, чи буде цей розгляд дійсно неупередженим.
Читати також: зв’язки судді та енергетичний завод: що стоїть за поверненням підстанцій "Енергетику".
Ще більше гарячих та ексклюзивних новин – у наших Telegram-каналі та Facebook!
Допоможи зламати корупційні схеми – надішли сигнал у чат-бот.