Журналісти "Стоп корупції ТБ" дослідили роботу Держлікслужби за часів Володимира Короленка, і в межах цього розслідування отримали сертифікати аналізу, що фіксують серйозні невідповідності в окремих серіях ліків індійського виробника. Одна лабораторія ці препарати забракувала, інша запевняє, що жодного разу їх не перевіряла. А питання, хто і за яким принципом розподіляє ліки між лабораторіями, досі лишається без відповіді.
В одній серії антидепресанту "Циклокс" лабораторія не знайшла активної речовини взагалі. Це не припущення, а висновок офіційного документа. Сертифікат аналізу № 1907 від 30 вересня 2024 року, виданий державним підприємством "Центральна лабораторія з аналізу якості лікарських засобів і медичної продукції", фіксує: зразок серії 1004282 таблеток "Циклокс" по 10 мг не пройшов ідентифікацію. Кількісне визначення показало 0,0 мг на таблетку при нормі 9–11 мг. У графі результатів прямо зазначено, що активна речовина есциталопрам відсутня.
Виробником препарату в документі вказано "Кусум Хелтхкер Пвт. Лтд." (Індія), замовником перевірки є Держлікслужба. Зразок відібрали в ТОВ "Гледфарм Лтд", а дослідження проводили за розпорядженням служби.
Ще дві серії з невідповідностями
"Циклокс" не єдиний препарат цього виробника, щодо якого є запитання. Згідно із сертифікатом № 1815 від 24 листопада 2025 року, серія 1007231 "Панкалору" (гранули для орального розчину по 200 мг) не відповідає вимогам за кількісним визначенням. Замість належних 190–210 мг активної речовини в саше виявили 175,19 мг.
Третій документ, сертифікат № 0695 від 22 квітня 2026 року, стосується капсул "Зонік" по 25 мг серії 1008141. Тут проблема з мікробіологічною чистотою: загальна кількість аеробних мікроорганізмів становила 5135 КУО/г при допустимих не більше ніж 1000 КУО/г.
Варто наголосити, що висновки сертифікатів стосуються лише конкретних серій, які пройшли випробування, а не препаратів загалом.
В Інституті Марзєєва цих ліків не бачили
Ці документи журналістам надала саме Центральна лабораторія. Зовсім іншу відповідь отримали від державної лабораторії Інституту громадського здоров'я імені О. М. Марзєєва. Там повідомили, що за останні два роки жодна серія семи препаратів ТОВ "Кусум Фарм" ("Аброл", "Зонік", "Панкалор", "Диклосейф форте", "Фуцис", "Циклокс", "Лофлатіл") не проходила лабораторного контролю в установі. Висновків щодо них у лабораторії немає, як немає й інформації про перевірки цих препаратів в інших уповноважених лабораторіях.
На запитання, хто з посадовців ухвалює рішення про направлення на лабораторний контроль, в інституті відповіли, що розподіл відбувається згідно з внутрішніми документами Держлікслужби, а ця інформація перебуває поза межами компетенції лабораторії.
Працівниця інституту в розмові з журналістами уточнила, що зараз на дослідженні є лише "Фуцис", який ще не встигли перевірити. Решту препаратів тут, за її словами, ніколи не контролювали, а з "Кусум Фарм" до липня цього року не співпрацювали. Підтвердити це документально не вдалося: журнал направлень ведеться в базі даних, і показати його, за словами працівниці, можна лише з дозволу адміністрації, оскільки це конфіденційна інформація.
Показово, що раніше в цій лабораторії скаржилися на втрату державних направлень, хоча майже три десятиліття працювали з Держлікслужбою. Втрату вони пов'язували з появою на ринку приватної лабораторії "Добробут-Лікилаб", яку служба атестувала в липні 2023 року. Нині Інститут Марзєєва знову працює за державними направленнями.
Хто вирішує, куди йдуть ліки
Журналісти не стверджують, що повернення Інституту Марзєєва до державного контролю пов'язане саме з препаратами "Кусум Фарм". Без доступу до журналу направлень перевірити це неможливо. Проте сама ситуація оголює ключову проблему: механізм, за яким Держлікслужба визначає, яка лабораторія перевірятиме конкретну партію ліків, залишається непрозорим навіть для самих лабораторій.
Відповідь на це питання має дати керівництво служби. З січня 2026 року Держлікслужбу очолював Володимир Короленко, який нині є заступником голови ліквідаційної комісії Тараса Проніва: уряд вирішив ліквідувати службу та створити замість неї Українське фармацевтичне агентство. Отримати коментар від Короленка журналістам не вдалося: на запитання він порадив звертатися до пресслужби.
Читати також: новий керівник чи стара система: хто контролюватиме ринок ліків і яка роль Володимира Короленка?
Приєднуйся до нашої армії антикорупціонерів! Підписуйся на нас у Telegram, WhatsApp, Facebook, Youtube, Twitter, Instagram і TikTok!