Європейський суд з прав людини — це інституція, яка захищає основоположні права людини та забезпечує справедливість у справах, де були допущені порушення на національному рівні. Виконання рішень цього суду є обов'язковим для всіх держав-учасниць, зокрема для України.
Однак, попри це, існують численні випадки, коли судові органи України нехтують такими рішеннями або порушують права громадян.
- Некоректне визначення статусу позивача. У постанові, яку ми готуємо для скарги до Вищої ради правосуддя, громадянина України названо "фізичною особою". Це є принциповою помилкою, адже за Кодексом адміністративного судочинства сторони у справі є "громадянами", тоді як "фізична особа" — термін, що використовується в Цивільному кодексі. У рішенні Європейського суду також згадується саме статус "громадянин".
- Невмотивованість судового рішення. Згідно із законодавством України та міжнародними стандартами, кожне судове рішення повинно бути чітко вмотивованим, щоб навіть сторона, яка програла, розуміла підстави такого рішення. У нашому випадку суд у мотиваційній частині зазначив: "Суду невідомо". Це неприпустимо.
- Відмова у розгляді позову щодо дій поліції. Ми подали позов до окружного суду про визнання протиправними дій поліції, які мали місце 1 та 8 числа. Суд відмовив, формально зазначивши, що слід оскаржувати протокол у Печерському суді. Проте ми не оскаржували протокол, адже раніше Печерський суд, розглянувши його, не знайшов складу адміністративного правопорушення й залишив його без розгляду. Таким чином, розгляд справи по суті не відбувся.
- Порушення права на ефективний засіб правового захисту. Звертаючись до Печерського суду, ми отримали вказівку йти до окружного суду. У результаті мене позбавили права на ефективний засіб правового захисту, що є порушенням, встановленим Європейським судом.
Рішення Європейського суду з прав людини є обов’язковим для виконання Україною, що закріплено як в європейському, так і українському законодавстві. Якщо суд визнав дії протиправними, держава зобов’язана відновити порушене право, зокрема шляхом скасування ухвал і направлення справи на новий розгляд.
Суд надмірно затягнув розгляд справ, об'єднавши їх у одну, хоча ми подавали окремі заяви, щоб кожна справа отримала індивідуальну оцінку. Це стосується дій поліції, прокуратури та розслідування.