24 квітня під час брифінгу Віталій Кличко порівняв ситуацію з коронавірусною інфекцією в Києві з епідемічними показниками в Гамбурзі, Празі та Мінську й зробив висновок, що в українській столиці ситуація набагато краща. Він зауважив, що кращі результати досягнуті завдяки вчасно проведеним карантинним заходам. Та що насправді стоїть за оприлюдненими бадьорими показниками: реальні успіхи влади чи недостатня діагностика?
Не станемо заперечувати необхідність карантинних заходів, але не погодимося з оптимізмом київського мера. Адже наш аналіз показує, що наведені міським головою цифри свідчать швидше про погане тестування та виявлення коронавірусної хвороби в Україні.
Дійсно, якщо зважити на темпи поширення коронавірусної епідемії в Києві із загальноукраїнським контекстом, то можна побачити, що останніми днями в столиці темп поширення інфекції зменшився проти загальноукраїнських цифр (Малюнок 1).
Але цей самий графік вказує на погану діагностику нових випадків захворюваності, як у Києві, так і в Україні в цілому, яка припадає на Великодні свята 18-20 квітня. Адже ми розуміємо, що на Великдень люди не стали хворіти менше, вони просто не зверталися за допомогою, а медичні служби були під час свят пасивніші. Погана діагностика у святкові дні потенційно загрожує другою хвилею спалаху епідемії, на яку можна очікувати за тиждень від Великодня, тобто з 26-27 квітня.
Варто погодитися, що дії київської влади проти коронавірусу в цілому виглядають досить непогано на загальноукраїнському тлі. До певної міри, з нашої точки зору, цьому сприяв кращий нагляд у столиці за особами, якім була призначена обов’язкова самоізоляція.
У Києві працює Моніторинговий центр із протидії поширенню епідемії та впроваджуються IT-рішення для стеження за дотриманням самоізоляції особами, для яких вона є обов’язковою (спеціальний Telegram-бот).
Моніторинговий центр має відстежувати дотримання самоізоляції чотирма десятками тисяч людей, і на 66 із них уже склали протокол за порушення режиму. Бачимо, що установа намагається контролювати ситуацію, хоча насправді 66 протоколів ― це замало, бо порушників набагато більше.
Але, як не можна побудувати комунізм в окремій країні, так само не можна розглядати Київ окремо від загальної стратегії реагування країни на коронавірусну загрозу. Цифри, які озвучив Віталій Кличко, на жаль, лише підтверджують, що в столиці існують такі ж проблеми з діагностикою на коронавірусну хворобу, як і в цілому в Україні.
Дійсно, вчасно застосовані карантинні заходи дозволили знизити темп поширення епідемії. Але статистика доводить, що в Україні, і в Києві зокрема, набагато гірше виявляють і реєструють нові випадки коронавірусної хвороби, ніж у країнах, на які посилається київський очільник.
Візьмемо для прикладу ті самі Прагу і Гамбург, які згадав Віталій Кличко. У Гамбурзі станом на 24 квітня від коронавірусної хвороби померли 122 пацієнти. Смертність обчислюється наступним чином: 122 поділити на 3663 (кількість хворих у Гамбурзі на 11 квітня) ― і дорівнює 3,3%.
Чому правильно рахувати саме таким чином, ми вже пояснювали в нашій попередній публікації. Аналогічно визначаємо показник летальності для Чехії, Києва та України в цілому станом на 24 квітня 2020 року:
• Чехія: 215/5902=3,64%
• Київ: 20/396=5,05%
• Україна: 193/2777=7%
Статистику Білорусі враховувати не будемо, бо в цій авторитарній країні вона ненадійна – через приховування летальних випадків. Результати підрахунку представлені на Малюнку 2.
Бачимо, що летальність від коронавірусної хвороби в Україні чомусь удвічі перевищує аналогічний показник у Чехії та у Гамбурзі. Це при тому, що лікарні в Україні не перевантажені потоком пацієнтів із коронавірусною інфекцією, і лише 10% апаратів ШВЛ наразі використовують для надання медичної допомоги таким хворим.
Цей парадокс не має іншого пояснення, ніж незадовільна реєстрація хворих на коронавірусну інфекцію в Україні. Цифри летальності у Чехії та у Гамбурзі можна взяти за еталон, бо вони приблизно відповідають середньому показнику летальності, який дає ВООЗ ― 3,4 відсотка.
А нібито дворазове перевищення смертності в Україні свідчить лише про те, що у кожного виявленого в Україні хворого на коронавірусну інфекцію є «двійник», який захворів, але не був протестований, і йому не поставили діагноз.
У Києві ситуація до певної міри краща, але так само гірша за ситуацію в Чехії та Німеччині. Цифра у 5 відсотків у столиці свідчить, що на кожних двох пацієнтів із COVID-19 припадає щонайменше одна людина з недіагностованою хворобою, яка може безперешкодно заражати коронавірусом інших людей.
На додаток маємо проілюструвати, наскільки лабораторне тестування на коронавірус в Україні відстає від Німеччини та Чехії. Кількість тестів у середньому на 1 мільйон жителів Німеччини становить майже 25, у Чехії ― 19,7, а в Україні ― лише 1,9!
Якщо порахувати, скільки тестів роблять в Україні для того, аби виявити одного хворого, то вийде 10 лабораторних досліджень. Для порівняння, в маленькій Чехії роблять майже 30 тестів, аби виявити одного хворого. У Чехії кожна людина може зробити ПЛР-тест. Для цього навіть обладнанні спеціальні пункти, де водій може протестуватися на COVID-19, не виходячи з автівки.
Саме через це, а також кращі запобіжні заходи в групах ризику, в Чехії епідемічний процес йде на спад, а в Україні ми ще не минули піка епідемії. На жаль, маємо констатувати: статистика, яку навів Кличко на брифінгу, свідчить не про ефективність протидії коронавірусу, а про погане тестування та недостатнє виявлення інфікованих коронавірусом громадян.