Сергій Ваганян, Анна Сахно та Вероніка Гончаренко стали фігурантами гучної історії, яка показує, як поєднання психологічного тиску, знань у фінансах та холодного розрахунку може перетворитися на масштабну шахрайську схему. За словами постраждалих, ця група побудувала правдоподібну систему грошових переказів, яка на початку здавалася цілком легальною. Навіть компанії з досвідом не запідозрили обману.
Про це повідомляє Інформатор.
За даними видання, Сергій Ваганян вже давно проживає у Відні. Він перебуває у міжнародному розшуку з 2021 року, зокрема й в Україні. Незважаючи на це, він продовжує працювати і вийшов на бізнес-ринок у липні 2025 року. Його нова пропозиція виглядала вкрай привабливою для компаній, які працюють із великими обсягами коштів.
Як пише Інформатор, ідея зводилася до наступного: є близько 90 мільйонів гривень, які потрібно провести через безготівковий рахунок без ПДВ. Формально — це мала бути оплата за товари й послуги в будівельній сфері. Аргументи звучали переконливо — мовляв, гроші прийшли з ПДВ, але витратити їх потрібно без ПДВ, щоб "збалансувати облік".
"На вигляд усе було логічно, а головне — вигідно. Ваганян запевняв, що працює "1 до 1": гроші передаються йому, і вже за кілька годин або наступного дня повертаються в повному обсязі. На старті все й справді виглядало на чесну справу. Перші операції проходили швидко й без проблем", – ідеться у матеріалі.
Однак саме ці перші виплати виявилися продуманим кроком для створення довіри. Як тільки обсяги операцій зросли, схема змінила суть. Переказані компаніями кошти не поверталися у визначений час. Вони одразу ж розподілялися між низкою ФОПів — точками для швидкого зняття готівки з комісією до 3%. Це ставало збитковим для партнерів.
Постраждалі стверджують: Ваганян віддавав лише ті суми, які мав отримати вже наступного дня від інших учасників. Таким чином, уся схема працювала як класична фінансова піраміда. Перші клієнти ще отримували виплати, а далі починалися затримки, відмовки або повне ігнорування.
Окремим шоком стала історія з трьома українськими компаніями:
- ТОВ "Еко ТОП" (код 37283164)
- ТОВ "Укрконсалтінг +" (код 42795239)
- ФГ "Агросузір’я" (код 44634490)
Ці підприємства займалися паливним ринком і надали значні суми у рамках співпраці. Гроші швидко вивели за кордон — переважно до Відня. Компанії залишилися без обіцяних повернень і зазнали значних збитків.
За оцінками Інформатора, загальна сума втрат становить близько 35 мільйонів гривень. Це не був окремий випадок, а продумана схема, побудована на обмані й виведенні коштів через транзитні рахунки.
Видання Інформатор називає Анну Сахно однією з імовірних спільниць Ваганяна. Натомість за даними From-Ua, бізнес Анни знаходиться у прифронтовому Запоріжжі, сімейна компанія спеціалізується на виробництві комплектуючих для машинобудування. Сьогодні компанія Анни Сахно є одним із постачальників Міноборони України.
Ще один інструмент впливу — використання імен відомих посадовців. Як пише Інформатор, Ваганян часто видавав себе за людину, наближену до керівництва правоохоронних органів. Він запевняв, що має зв’язки, може вирішувати складні питання та "покривати" операції. Як стало відомо пізніше, посадовці, яких він згадував, не мали жодного стосунку до його дій.
Ця історія має дві площини. З одного боку — фінансова афера через підставні компанії та підроблені угоди. З іншого — психологічна гра: демонстрація впевненості, образ поважної особи, яка "все контролює".
Ситуація — серйозний урок для українського бізнесу. Жодна компанія не застрахована від добре побудованих схем, особливо коли все виглядає офіційно, вигідно та переконливо. Надто "хороші умови" — це привід для подвійної перевірки, а не для довіри. Бо за зовнішнім блиском можуть ховатися шахраї, які грають на вірі в обіцянки.
Читати також: журналісти виявили, що суддя Господарського суду Києва Леонід Омельченко неодноразово розглядав справи компаній, пов’язаних з його колишніми партнерами з рф.
Ще більше гарячих та ексклюзивних новин у наших Telegram-каналі та Facebook !
Допоможи зламати корупційні схеми – прийшли сигнал у чат-бот.