На початку повномасштабного вторгнення рф Україна стикнулась не лише з безпрецедентною потребою в засобах індивідуального захисту, а й з проблемами через їхній дефіцит та неналежну якість частини імпортованої продукції. Як за цей період змінився вітчизняний ринок бронежилетів та вимоги до них?
СтопКор поспілкувався із виробниками, військовими та Міністерством оборони. Деталі – у відеоматеріалі Ігоря Хмурого.
Попри те, що вже станом на 2021 рік більшість українських виробників бронезахисту показала здатність виготовляти продукцію, яка є конкурентоспроможною на світовому рівні, у 2022-му, після початку широкомасштабної війни, цих обсягів явно бракували для повноцінного забезпечення армії.
Тож, як розповів керівник "Української броні" Денис Міліневський, постала проблема з "чорними спекулянтами", які встановлювали захмарні націнки, та якістю імпортованої продукції.
"Міноборони в 2022 році зробило дуже великі передплати тоді, на мільярди гривень. Але турецькі компанії просто зникли: або нічого не поставили, або поставили за дуже низької якості, навіть нижчого рівню захисту. Я пам’ятаю ситуацію, коли десь у червні 2022 року мені телефонували хлопці, які замовили у турецької компанії. Їм поставили, але замість шостого класу був третій клас захисту. І вони не могли навіть передати до ЗСУ ті бронежилети", – згадує він.
Зауважимо, за новими стандартами України, які експерти називають жорсткішими за натівські, плити для бронежилетів мають бути вже керамічними. А кожна партія продукції має пройти випробування у лабораторіях з відповідною акредитацією. Проте наразі в Україні діє один-єдиний окремий цех із запікання керамічних плит – його торік відкрило НВП "Темп-3000". Майже всі комплектуючі, які використовує компанія – вітчизняні, запевняє засновник Юрій Євтушенко.
Проте це – наразі єдиний подібний приклад в Україні, тож на практиці, на жаль, переважна більшість армійських бронежилетів – досі з металевими пластинами.
"Це ще продукція стара, яку треба замінювати. І клас захисту 4+. Це вже не відповідає тим викликам, які реально відбуваються на фронті. Тобто потреба вже 6+ – це те, що ми бачимо на росіянах. І є багато випадків, коли ведеш вогонь по супротивнику, він падає, потім знову встає", – розповів СтопКору боєць ЗСУ Володимир Чеславський.
Своєю чергою, у Міноборони нашій редакції пояснили, що нові ДСТУ адаптували під реалії війни. Тому під час балістичного випробування лабораторії використовують російський патрон 7.62 версії Б-32 зі сталевим термозміцненним осереддям. А от Щодо розмірної сітки та процентної части старих зразків бронежилетів – питання переадресували на командування Сил логістики.
Нагадаємо, НВП "Темп-3000" першим з українських підприємств створило повний цикл виробництва бронезахисту. Компанія планує виготовляти нитки для бронежилетів: наразі через занедбану хімічну промисловість в країні нитки доводиться імпортувати, стикаючись із проблемами логістики.
Ще більше гарячих та ексклюзивних новин – у нашому телеграм-каналі та Facebook!