6 червня минає два роки від моменту, коли російські війська підірвали дамбу Каховської ГЕС. Це стало однією з найбільших техногенних катастроф в історії сучасної України. Вода знищила 620 квадратних кілометрів території, затопила десятки населених пунктів і забрала щонайменше 31 життя.
Нині, за два роки після трагедії, на дні колишнього водосховища сформувався унікальний ландшафт. Там стрімко ростуть сіянці верби, які подекуди вже досягли висоти понад 5 метрів. За словами академіка НАН України Якова Дідуха, швидке зростання стало можливим завдяки родючим мулам і збагаченому ґрунту.
"Ми досліджували дно водосховища у Херсонській та Запорізькій областях. Думали, буде опустелювання, а там уже ростуть агресивні гібридні верби — ламкі та білі. Ці дерева швидко галузяться, вже цвітуть, хоча зазвичай це відбувається на 5-й рік", — пояснює вчений.
Поряд із вербами росте також тополя. Формуються великі зелені масиви, які за 10–20 років можуть перетворитися на найбільший заплавний вербовий ліс у Європі. Для лісників такі дерева не мають великої цінності через відсутність придатної деревини, а от для екологів — це унікальні екосистеми.
"У таких лісах може жити до 60 видів птахів. Вони транспірують вологу, очищують ґрунт, стримують повені й мають важливу роль у формуванні клімату", — додає Дідух.
Ще частина дна водосховища залишається заболоченою або піщаною. Там сформувалися нові угруповання з очерету, осоки й болотної рослинності. За оцінками науковців, вербовий ліс уже займає від 30 до 50% площі колишнього водосховища.
Питання, чи слід відновлювати Каховське водосховище, викликає гостру дискусію. Яків Дідух вважає, що частково повернути воду потрібно — передусім для забезпечення охолодження Запорізької АЕС після її деокупації та зрошення лівобережних полів. Але масштабне затоплення, на його думку, недоцільне.
"Думаю, варто затопити не більше 30% території, решту — залишити для природи. Адже якщо відновлювати водосховище повністю, доведеться вирубувати вже сформовані дерева. Це коштуватиме близько 1,5 мільярда гривень", — зазначає еколог.
Крім того, є й інші підходи. Деякі експерти пропонують замість ГЕС встановити на цій території сонячні панелі. Вони можуть забезпечити генерацію електроенергії без шкоди для екосистем.
Серед мешканців Херсонщини також немає однозначної думки. За результатами опитування, проведеного Фондом громади Херсону "Захист", 63% підтримують ідею створення нових гідроспоруд з обмеженим затопленням. Інші виступають проти будь-якого відновлення.
Катастрофа 2023 року призвела до масштабних наслідків. Окрім затоплення, вода змушено змила родючий шар ґрунту, отруїла водойми нафтопродуктами та хімікатами. Забруднення досягло навіть Чорного моря. Загальна сума збитків, за оцінками експертів, перевищує 14 мільярдів доларів.
Рішення про майбутнє Каховського водосховища ще не ухвалене. Воно має враховувати інтереси людей, екологічну цінність території й стратегічні потреби держави.
"Ми маємо відмовитись від гігантоманії. Затоплювати площу, яка дорівнює 80% Люксембургу — це надмірно. Потрібно знайти збалансоване рішення", — підсумовує Дідух.
Нагадаємо, повідомлення про загибель Арсена Георгійовича Піцхелаурі, що народився 24.03.1988 року в селі Нижня Олександрівка Ставропольського краю, прийшло від каналу співзасновника міжнародної волонтерської спільноти OSINT.
Ще більше гарячих та ексклюзивних новин – у наших Telegram-каналі та Facebook!
