19 жовтня 2025 року і в Києві, і в Сумах відбулося вшанування пам’яті, але кардинально різних постатей. Тоді як при Києво-Печерській лаврі віддавали шану гетьману Івану Мазепі, на території Свято-Воскресенського кафедрального собору в Сумах пройшла церемонія відкриття барельєфу очільника Сумського козацького полку Герасима Кондратьєва. Що не так із цим погруддям і чому в ситуацію змушені були втрутитися активісти "Стоп корупції"?
У жовтні 2025 року на фасаді дзвіниці Воскресенської церкви, яка є пам’яткою архітектури національного значення та внесена до реєстру історичних споруд, встановили погруддя історичної особи – Герасима Кондратьєва.
Хто ініціював встановлення погруддя?
Розберемо коло осіб, за якими стоїть встановлення бюсту Кондратьєва.
За інформацією місцевого осередку ВГО "Стоп корупції", ідея встановлення споруди належить члену виконкому Сумської міської ради Володимиру Лаврику, щодо якого порушено кілька справ.
Ініціатором реалізації проєкту є колишній сумський архітектор Володимир Биков, який відсторонений із посади та засуджений за корупційні діяння. А вже створював погруддя харківський архітектор Ельданіз Гурбанов.
Відзначимо детальніше адепта ідеї барельєфу – Володимира Лаврика. Сьогоднішній посадовець Сумської міськради раніше був комбригом 143-ї бригади. Однак на підставі бездіяльності Лаврика зняли з посади. Щодо екскомандира розпочали досудове розслідування за ст. 403 ККУ та ст. 425 ККУ.
Передумовою цього були битви за Куп’янськ і Двурічну. Лаврику інкримінують дезорганізацію оборони, внаслідок чого російським окупантам вдалось здійснити прорив через річку Оскіл.
"Так уже сталося, що ми воюємо з колишнім братом – така вже наша, мабуть, доля, але я думаю, що ми переможемо. І той брат, котрий зараз воює проти нас, прийде – і ми сядем помиримось з ним і вип’ємо по чарці оковитої", – промовисто висловив сам екскомандир свою позицію.
Поділився Лаврик і походженням ідеї про створення постаменту. Чоловік дізнався про те, що побудову Воскресенського собору замовив та оплатив Герасим Кондратьєв, рештки якого зберігаються на цій же території – тож, з його слів, захотів таким чином проявити честь до історичної постаті.
Герасим Кондратьєв: громадський діяч якої сторони?
Значна кількість джерел відзначає Герасима Кондратьєва як засновника міста Суми та полковника над сумськими козаками, однак які скелети містить ця "інфошафа"?
Уже з появою в історичних джерелах діяч був пов’язаним із таким собі перевтіленням у московську маріонетку. 1656 року він звернувся до царя Олексія І з проханням на дозвіл поселення та фактично організував переселення козаків на підконтрольні Московії території.
Примітною в хронології Кондратьєва є відмова Івану Виговському, який звернувся із проханням щодо підтримки в Конотопській битві. Ба більше, полковник демонстративно відкинув заклик Виговського до повстання проти Москви – і підтримував натомість вороже військо. Незмінною залишилась його модель поведінки і 1668 року – під час повстання Івана Брюховецького: за царськими грамотами, займався розвідкою, агітацією на користь царя, а також воював проти українських козаків, за що отримував винагороди, пільги і привілеї.
1701 року, після смерті Герасима, син Іван успадкував посаду полковника, ба більше – масштабував батькове послужництво Московії. Щодо Івана Кондратьєва виділимо сприяння Петру І в знищенні гетьманської столиці Батурина.
Також за життя Кондратьєва-меншого відбулась Полтавська битва. Виховані Герасимом на проросійський лад сумські козаки замість підтримки Івана Мазепи стали знову ж таки на бік російського царя, який в Лебедині влаштував демонстративну страту близько 900 козаків-мазепинців.
"Ставити під час російсько-української війни на п’єдестал вірного слугу російського царя означає підтримку його проросійської політики з боку міської влади та міської громади", – коментує подію сумський науковець та фольклорист Сергій П’ятаченко.
Побудову церкви забезпечив Кондратьєв – що ж стосується встановлення бюсту на його честь?
Погруддя Кондратьєва встновили коштом військових.
Керівник Сумського регіонального осередку ВГО "Стоп корупції" Борис Спіцин, який досліджував перебіг події на місцевому рівні, стверджує, що ця споруда є викликом для законодавства. Будівництво на місці архітектурної пам’ятки національного значення, внесеної до реєстру історичних споруд, відбувалось без згоди громади, ветеранів війни та чинних військовослужбовців.
До речі, попередньо у планах модераторів значився пам’ятник Кондратьєву. Однак, щоб зменшити витрати й уникнути тривалих процедур узгодження та конкурсів, ті пішли легшим шляхом – і не чекаючи дозволу від Сумської міськради, Сумської обласної військової адміністрації, Управління архітектури чи ж бо Міністерства культури, встановили погруддя.
Сумські "Стоп корупції" в дії – прокуратура саботує?
"На сьогодні учасники бойових дій, козацтво Сумщини та ветерани російсько-української війни в цей час страшної війни такі дії вважаємо неприпустимими і зрадницькими. На нашу думку, це приниження пам’яті загиблих, яких кожного дня проносять мимо встановленого бронзового ідола-ката українського народу", – коментує встановлення погруддя Борис Спіцин.
9 квітня під час прийому в керівника Сумської обласної прокуратури стопкорівець подав заяву про вчинення під час війни тяжких кримінальних злочинів організованими групами осіб, на яку отримав відповідь від 10.04.2026 № 09/2-1066-20.
У відповіді правоохоронці підтвердили вказані в заяві факти та надані в письмовому форматі докази. Утім, водночас, за словами Бориса Спіцина, прокурор, імовірно, навмисно завуалював зазначені в заяві злочини – чим міг порушити вимоги ч. 1 ст. 214 КПК України.
Під час судового розгляду скарги 17 квітня прокурор Владислав Свинаренко повідомив про звернення до Сумської ОВА замість належного розслідування. А, як стверджує сумський стопкорівець, 14 квітня співробітники обласної прокуратури прибули до Воскресенської церкви – там проводили допити службовців церкви. Під час допитів правоохоронці начебто здійснювали тиск на службовців, щоб ті вплинули на нього, задля відмови від заяви та її відкликання.
"По-перше, слід особливо наголосити, що відповідно до ч. 3 ст. 214 КПК України здійснення досудового розслідування до внесення відомостей до реєстру або без такого внесення не допускається і тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
А по-друге, тиск на потерпілого, заявника, свідків та викривача в Україні є незаконним і тягне за собою адміністративну або кримінальну відповідальність. Захист викривачів забезпечується державою", – наголошує Борис Спіцин.
Тож суд зобов’язав прокуратуру внести відомості до ЄРДР відомості про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст. 28, 356, 364, 367 ККУ.
А вже 21 квітня в прокуратурі зареєстрували ЄРДР про кримінальне правопорушення, що полягає в незаконному встановленню барельєфу Герасима Кондратьєва на пам’ятці архітектури національного значення.
Проте в контексті цієї справи Борис Спіцин не обмежився правоохоронними структурами. Як у березні, так і у квітні стопкорівець надсилав звернення до Міністерства культури України, відповідь на які надійшла 29 квітня.
Директор департаменту Олексій Суханов своєю відповіддю підтвердив відсутність дозволу на встановлення барельєфу на фасаді собору. У Міністерстві культури запевнили, що наразі звернення перебуває на розгляді з можливим подальшим визнанням як порушення правил законодавства у сфері охорони культурної спадщини.
Раніше писали, що нагородження сумських артилеристів опинилося на межі катастрофи після того, як у відкритому доступі з’явилися особисті дані чинних військовослужбовців. Інформацію поширив місцевий блогер – імовірно, не без участі окремих представників районної влади. Ситуацію взяв під контроль Борис Спіцин, який домігся реагування в межах закону.
