2 серпня стартувала обов'язкова евакуація цивільного населення з Донецької області. Кабмін створив координаційний штаб з евакуації мешканців Донбасу. Його очолила Ірина Верещук. Про що свідчить ця евакуація? Своєю думкою з цього приводу поділився військовий аналітик, співголова ГІ "Права Справа" Дмитро Снєгирьов.
На думку експерта, є дві ключові причини для евакуації мирних мешканців з підконтрольних ЗСУ територій Донецької області.
"Секрету немає: усі об'єкти критичної інфраструктури, які забезпечують життєдіяльність частини території Донецької області, підконтрольної Україні, фактично зруйновано. Опалювальний сезон неможливий, люди просто замерзнуть. Але звинуватять у цьому не російську федерацію, що б'є ракетами по ТЕС і фільтрувальними станціями, а український уряд. Щоб уникнути політичних нюансів, і не дати приводу використати ситуацію ані ворогові, ані "корисним ідіотам" усередині українського суспільства, ухвалено рішення про обов'язковий характер евакуації.
Держава бере на себе обов'язок подбати про всіх, хто виїжджає до місць розселення — надати фінансову допомогу, допомогти набути статусу внутрішньо переміщеної особи. Ну і другий фактор – наявність цивільного населення обмежує дії української армії у моменті відбиття російської агресії", – зазначає Снєгирьов.
Донецька область – агломерація населених пунктів з дуже щільною міською забудовою. За СРСР вона входила до десятки областей з найвищим рівнем урбанізації. Досвід вуличних боїв, штурми росіянами Попасної, Лисичанська, Сєвєродонецька на Луганщині змусив Уряд ухвалити таке рішення. Евакуація відбувається з усієї контрольованої ЗСУ території Донецької області.
Чи дозволить евакуація цивільних ЗСУ піти у контрнаступ на Донеччині?
"Якщо говорити про тенденції, то їх найкраще показують зведення Генштабу ЗСУ. У Донецькій області звільнено чотири населені пункти. Всупереч заявам російської сторони про успіхи другого етапу їхньої так званої "спецоперації" бачимо прямо протилежне. А нібито "перемоги" росіян у районі Мар'їнки, Соледара, Пісок є елементами інформаційно-психологічних операцій.
Україна розглядала як пріоритетний контрнаступ у Херсонській області. На Донеччині ми були змушені певний час вести активну оборону за переваги окупантів у живій силі, а, головне, у засобах ураження. Наразі ситуація з постачанням технологічної зброї країн НАТО і, насамперед, США кардинально змінюється", – коментує аналітик.
Другий етап так званої "спецоперації" росіяни оголосили ще 27 квітня. Їхньою підсумковою метою була окупація не лише Луганської, а й Донецької області – ці регіони не розглядалися окремо. Однак станом на 6 серпня плани кремля не здійснилися.
"Виникло питання: що "продавати" внутрішньому споживачеві в рф? Операція буксує. За даними американської розвідки, втрати сухопутної компоненти тих, хто безпосередньо штурмує позиції ЗСУ, – 30%, або 75 тисяч "двохсотих" і "трисотих" у чисельному вираженні. Розуміння термінів закінчення цього другого етапу, тобто виходу на адміністративні межі області, противник не має", – додає експерт.
Більше того, постачання Україні зброї зі США та Великобританії не просто дозволило сповільнити темпи просування. За останні два тижні було знищено тилову інфраструктуру окупаційних військ на відстані до ста кілометрів. Експерт не виключає, що рф відмовиться від так званих референдумів щодо включення захоплених територій до складу росії, оскільки паралельно йде процес суб'єктивації "ДНР" та "ЛНР". Їх визнали, наприклад, Сирія, КНДР, Абхазія. Тобто процес проведення референдумів буксує також. Ну і, незважаючи на заяви з боку рф, ЗСУ контролює приблизно 45% території Донецької області.
"Щодо термінів повного звільнення окупованих територій, то вангувати важко. Все залежить від темпів переозброєння ЗСУ. Йдеться не лише про деокупацію Херсонської та Запорізької областей, де контратаки української армії успішні. Етап активної оборони – у минулому. Єдине, не можна називати дати, забігаючи наперед ЗСУ: українська армія перейшла до тактики провідних країн НАТО у плануванні операцій, до так званих "жаб'ячих стрибків".
Спочатку створюються передумови звільнення конкретного населеного пункту, щоб мінімізувати втрати особового складу та техніки. Не так, як було в радянській і є у російській практиці, коли людей не шкода", – наголошує Снєгирьов.
На думку експерта, контроль над Донецьком можливий уже у середньостроковій перспективі. Позиції ЗСУ у Донецькому укріпрайоні фактично непорушні з 2015 року. А це дає можливість "нависання" над угрупованням, яке контролює Донецьк. Тобто умови для просування углиб існують.
"Що стримує? У росіян залишається перевага у засобах ураження у коефіцієнті один до семи. Доти, доки Україна не отримає достатньої зброї з дальністю ураження більше, ніж у російських зразків, засобів контрбатарейної боротьби – радарів, артилерії, говорити про успішний характер просування вперед немає сенсу", – резюмує аналітик.
Нагадаємо, на Донецькому напрямку українські морпіхи влаштували засідку та знищили 15 загарбників разом з технікою.
Більше актуальних новин про війну в Україні читайте у нашому Telegram-каналі.
