
Колишній працівник Держпродспоживслужби, а нині безробітний претендент на посаду судді апеляційного суду Олександр Короленко під час публічної співбесіди визнав, що писав наукові дисертації на замовлення двох суддів. Свої дії він пояснив бажанням заробити на поїздку до Таїланду та нову техніку.
Під час співбесіди у Вищій кваліфікаційній комісії суддів України кандидат на посаду судді апеляційного суду Олександр Короленко зізнався, що за гроші писав дисертації для двох чинних суддів – Ващук і Морозовської. Пише Українська правда.
Його визнання викликало широкий суспільний резонанс. Відома антиплагіаторка Світлана Вовк одразу звернула увагу на ситуацію та закликала НАЗЯВО перевірити наукові ступені суддів, для яких були створені ці роботи.
"Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти, як ви будете реагувати? Чи самостійно візьметеся за скасування цих псевдонаукових ступенів, чи чекатимете заяв від громадськості? Це зізнання має також зацікавити НАБУ та Офіс Генпрокурора, адже судді незаконно отримували доплати за наукові звання", – написала Вовк.
Як усе починалося
У своєму резюме Короленко зазначив, що погодився на написання дисертацій через брак коштів. За його словами, він мріяв про відпочинок у Таїланді, новий iPhone і спорядження для походів у гори.
"Мене фактично знайшла ця можливість. Працював тоді у Держпродспоживслужбі, коли знайомий запропонував написати роботу для його дружини. Ми домовилися, що я зроблю це за три роки. Так з’явилася перша дисертація", – розповів він.
За свої послуги Короленко отримав $6 000 у три етапи, а також $500 за публікації. Наступного року він погодився написати ще одну роботу для іншої знайомої – за ті самі гроші.
Теми робіт і "авторки"
Перша дисертація мала тему "Аудитор як суб’єкт кримінального правопорушення за законодавством України", друга – "Кримінальна відповідальність за умисне введення в обіг на ринку України небезпечної продукції".
"Першу роботу я робив під час ковіду, у 2020-2021 роках, коли дозволяли працювати з дому", – згадав кандидат.
Короленко відкрито назвав замовниць – суддів Ващук і Морозовську, а посередником у цій схемі нібито був чоловік Ващук.
Обидві жінки на момент написання робіт були кандидатками в судді, а захищали дисертації вже після призначення на посади. Саме тому, як пояснив Короленко, він не декларував доходи від цієї діяльності.
"Науковий керівник знав, що писав я"
За словами Короленка, науковий керівник був у курсі, що текст створює не реальний автор, а він. При цьому власну дисертацію кандидат написав самостійно.
На питання членів комісії, чи мають моральне право замовниці викладати у вишах і називатися науковцями, він відповів, що "вони, ймовірно, не будуть викладати", але визнав свою причетність до порушення академічної доброчесності.
"Держава має ставити питання собі"
Коли членкиня колегії зауважила, що через такі фейкові роботи судді отримують високі щомісячні надбавки з держбюджету, Короленко відповів:
"Якщо говорити в такому контексті, то питання радше до держави – чому науковцям не платять гідних зарплат, через що вони змушені шукати підробітки".
Інша членкиня колегії наголосила, що низькі зарплати не виправдовують аморальних дій, навіть якщо йдеться про бажання покращити добробут.
"Мене влаштовує навіть нижча зарплата"
Коли у комісії поцікавилися, чи залишиться у нього мотивація працювати, якщо суддівські зарплати зменшаться, Короленко відповів, що "так, залишиться", адже навіть тоді вона буде вищою, ніж на попередніх місцях роботи.
Плагіат і нові звинувачення
Під час засідання член комісії повідомив, що отримав висновок Громадської ради доброчесності, де йдеться про плагіат у власній кандидатській роботі Короленка.
"Дисертація на 22% збігається з роботою Авраменка", – процитував документ голова колегії.
Кандидат заперечив звинувачення, пояснивши, що вони з Авраменком користувалися тими самими джерелами, зазначеними у списку літератури.
Зізнання Олександра Короленка про написання дисертацій на замовлення спричинило потужну хвилю критики у науковій і судовій спільнотах. Громадськість вимагає реакції НАЗЯВО, НАБУ та Офісу Генпрокурора, адже йдеться не лише про порушення академічної доброчесності, а й про незаконні доплати з бюджету суддям.
Нагадаємо, Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти скасувало рішення про присудження наукового ступеня Оксані Царевич після розслідування ініціативи "Дисергейт", що виявило плагіат у її роботі.
Ще більше гарячих та ексклюзивних новин – у наших Telegram-каналі та Facebook!
Допоможи зламати корупційні схеми – надішли сигнал у чат-бот.






