41 840 бронежилетів за 1,27 мільярда гривень: скільки насправді могла зекономити держава, якби закупівлі проводили чесно? Журналіст Ігор Хмурий називає цифри.
Про це повідомило видання "Прямий".
У травні-червні 2024 року Держоператор тилу уклав три прямі угоди з постачальниками бронежилетів на суму понад 1,27 мільярда гривень. Закупівлі обійшлися державі на 191 мільйон більше, ніж якби угоди були укладені за конкурсною ціною. Розслідування журналіста Ігоря Хмурого виявило вибірковість у ставленні до компаній, що не виконують контракти, та розкриває, як маніпуляції з тендерами призвели до фінансових втрат.
Перші угоди: як і з ким укладав контракти Держоператор тилу
У травні та червні 2024 року Держоператор тилу уклав три прямі угоди на закупівлю бронежилетів. Постачальниками стали:
- "АК-Інвестпром" – 10 000 бронежилетів за 30 700 грн за одиницю (загальна сума 307 млн грн).
- "ХЗІЗЗ" – 20 000 бронежилетів за 30 390 грн за одиницю (загальна сума 607,8 млн грн).
- "УКРТАК.ЮА" – 11 840 бронежилетів за 30 780 грн за одиницю (загальна сума 364,4 млн грн).
Загалом було закуплено 41 840 бронежилетів на суму 1,279 млрд грн. Середня ціна однієї одиниці склала 30 600 грн. Журналіст Ігор Хмурий звертає увагу, що ціни в усіх трьох контрактах майже однакові, а самі угоди були укладені в дуже короткий проміжок часу. Це створює враження, що замовлення було штучно розподілено між "обраними" компаніями.
Тендер після прямих угод: чому ціна зменшилась
Вже через тиждень після укладення "термінових" прямих контрактів, Держоператор тилу оголосив масштабний тендер на закупівлю 105 200 бронежилетів. Ціна, запропонована у рамках тендеру, складала 26 000 грн за одиницю – на 4 600 грн менше, ніж середня ціна прямих угод.
У результаті конкурсу єдиний лот на 15 000 бронежилетів виграв виробник "ТЕМП-3000". Інші 90 200 залишилися без заявок, адже виробники були завантажені виконанням прямих контрактів, укладених раніше.
Розрахунки, проведені Ігорем Хмурим, показали, що якби всі бронежилети (41 840 одиниць) були закуплені за тендерною ціною, то Держоператор тилу витратив би 1 087,84 млн грн. Натомість за прямими угодами було сплачено 1 279,24 млн грн, що означає переплату в розмірі 191,4 млн грн.
Ці кошти могли б бути використані для закупівлі додаткових 7 361 бронежилетів за конкурсною ціною. Як зазначає журналіст, саме стільки могла б отримати армія для посилення обороноздатності.
Відповідь Держоператора тилу: запити та уникання прозорості
Після цих угод журналіст Ігор Хмурий надіслав запит до Держоператора тилу з проханням пояснити причини укладання прямих угод за вищими цінами та розкрити інформацію щодо виконання контрактів. В офіційній відповіді тиловики пояснили, що рішення укладати прямі угоди приймалося за запитом Командування Сил логістики ЗСУ, а головними критеріями вибору постачальників були ціна та швидкість виконання замовлень.
Однак запитання про те, як компанії виконують свої зобов’язання, залишилося без конкретних відповідей. Держоператор тилу надав лише загальний показник виконання угод на рівні 27,35%, відмовившись деталізувати, скільки саме кожна з компаній виконала своїх зобов’язань. Така інформація була названа "сенситивною" та закритою для розголошення.
Реакція постачальників: хто виконав зобов’язання
Журналіст також надіслав запити безпосередньо до чотирьох компаній: "ХЗІЗЗ", "УКРТАК.ЮА", "ТЕМП-3000" та "АК-Інвестпром". Відповіді надали лише дві.
Компанія "ТЕМП-3000" повідомила, що із 115 663 замовлених бронежилетів вона вже поставила 100 663, що становить 87% від загального обсягу. Натомість "АК-Інвестпром" заявив, що виконує лише роль імпортера і не надав конкретних даних щодо виконання угод, запропонувавши звертатися до контролюючих органів.
Ці факти викликали нові запитання до інших постачальників. Якщо "ТЕМП-3000" майже повністю виконав свої зобов’язання, то яким чином загальний рівень виконання контрактів з усіма постачальниками склав лише 27,35%?
Вибірковість у ставленні до компаній: штрафи та привілеї
У процесі розслідування стало відомо, що Держоператор тилу демонструє вибірковий підхід до виконання контрактів. Так, наприклад, після закінчення термінів виконання прямих угод (які, згідно з домовленостями, мали бути виконані до 31 липня), Держоператор тилу ухвалив різні рішення щодо кожної компанії.
Контракт із компанією "АК-Інвестпром" було розірвано через невиконання зобов’язань. Однак іншу компанію – "ХЗІЗЗ" – не лише не покарали, але й погодили пролонгацію договору, дозволивши продовжити виконання угоди, попри прострочені терміни. Більше того, "ХЗІЗЗ" отримала аванс для завершення виконання контракту, тоді як інші учасники ринку опинилися у менш сприятливих умовах.
"У своїй відповіді на запит 16 жовтня Держоператор тилу підтвердив цю інформацію. Вони пояснили, що продовження строку виконання угоди для "ХЗІЗЗ" було обумовлено умовами контракту. Мовляв, компанія вже поставила частину продукції", – зазначає журналіст Ігор Хмурий.
Однак така "лояльність" викликає багато запитань. Якщо термін виконання договорів був визначений як критичний, чому одним компаніям дозволяють прострочення, тоді як інші отримують штрафи чи розірвання угод?
Чи була потреба в прямих угодах?
Одним із ключових аргументів на користь укладання прямих угод Держоператор тилу називає стислі терміни виконання. Однак факти свідчать, що ці терміни не були дотримані. Наприклад, станом на жовтень 2024 року, інформації про повне виконання угод з компаніями "ХЗІЗЗ" та "УКРТАК.ЮА" так і не з’явилося на платформі Prozorro.
Це ставить під сумнів доцільність прямих угод і піднімає питання: чи були ці контракти дійсно необхідними, якщо терміни не були витримані, а армія недоотримала значну частину замовлених бронежилетів?
Нагадаємо, в Одесі директор департаменту міськради разом із заступником реалізували схему розкрадання бюджетних коштів, закуповуючи спорядження для військових за необґрунтовано високими цінами.
Ще більше гарячих та ексклюзивних новин – у наших Telegram та Facebook!
