Чернігівщина повела в останню путь Леоніда Яковишина – Героя України, відомого аграрія, підприємця, людину, що зробила вагомий внесок в економічний і соціальний розвиток регіону. Віддати шану покійному прийшли сотні людей, серед яких – його близькі друзі, соратники, колеги. Що саме вони згадують про Яковишина і який спадок по собі залишив агробізнесмен?
Ми вже розповідали, що церемонія прощання з відомим аграрієм та підприємцем Володимиром Яковишиним пройшла з великою пошаною та глибокою скорботою.
Труну з тілом Леоніда Григоровича привіз катафалк Mercedes, що зупинився на центральній вулиці села, де вже чекали сотні людей. За оцінками, попрощатися з покійним зібралося близько 500 осіб, уздовж дороги стояли жителі, колеги та знайомі, які хотіли віддати останню шану людині, що залишила вагомий слід в історії регіону.
Труну було доставлено до місцевого будинку культури. Журналістів просили не заходити на територію приміщення, за проханням родини церемонія мала залишатися приватною. Водночас звичайні люди могли підійти ближче, а всередину допускали лише родичів та близьких друзів. Пізніше дозволили зайти також знайомим і працівникам, аби вони могли покласти квіти.
Промови пролунали вже на подвір’ї будинку культури. Перед присутніми виступили друг Леоніда, представник обласної ради та рідні. Після завершення траурної частини катафалк вирушив у напрямку виїзду з села, а за ним велика процесія з людей, які супроводжували його до останнього.
Під час церемонії прощання журналісти СтопКору помітили народного депутата України Валерія Дубіля, який також добре знав Яковишина:
"Це був справжній українець, справжній патріот, який дуже любив життя і землю. Дуже любив працювати. Він створив потужне підприємство, якому можна тільки позаздрити. Коли говориш про нього мурашки по шкірі. Те, що він створив, це приклад для всіх наших українців, для дітей, для аграріїв. І хай усі розвиваються, як він. Їдемо, дружина каже: "Подивися, і тут усе — порядок, порядок, порядок". Це людина з великої літери".
Про Леоніда Яковішина з повагою говорять його багаторічні колеги. Олександр Анатолійович Чайка, який працював із ним ще з 1999 року, згадує:
"Це була людина зі стратегічним мисленням і глибоким розумінням сільського господарства. Він завжди ставився з повагою до праці людей, забезпечував стабільну зарплату і вигідні умови для власників паїв. Але він був ще й прекрасним комерсантом, який умів тримати ціну, продавати продукт вигідно і створювати майбутнє для господарства".
Чайка вважає, що спадок Яковишина залишиться надовго:
"Подивіться, скільки він збудував, будинки, палаци культури, контори, елеватори. Це і буде його пам’ятником. Люди приходитимуть, віддаватимуть шану і довго пам’ятатимуть його".
Павло Григорович Скиба, який працює в господарстві з 2003 року, розповідає, як Леонід Григорович викупив колишню майстерню й перетворив її на сучасний центр ремонту техніки:
"Ми ремонтуємо трактори повністю від двигуна до рами. Але він дбав не лише про техніку, зробив гуртожитки, їдальню, забезпечив людей усім. У нас є своя гречка, борошно, макарони, олія, хліб. І вся ця продукція йде в столові, які годують бригади в полі. Це була його ідея, і він її реалізував".
Скиба зазначає, що навіть ті, хто поїхав працювати в Київ, згодом поверталися:
"Бо тут була краща зарплата, ніж у столиці. Це говорить про рівень і про людину, яка це все створила".
Наразі питання, кому дістанеться потужне господарство Яковишина, залишається відкритим. Але всі, хто його знав, упевнені: справа має залишитися в надійних руках. Сім’я, за їхніми словами, знає, як вчинити, а команда, яка працювала поруч із Леонідом Григоровичем десятки років, готова підтримати цю справу й надалі.
Ще більше гарячих та ексклюзивних новин – у наших телеграм-каналі та Facebook!
