Російська приватна військова компанія "Вагнер" перебрала на себе відповідальність за певні сектори лінії фронту на сході України. У Міністерстві оборони Великої Британії припускають, що таке рішення може пояснюватися значною нестачею бойової піхоти, з якою стикнулись окупанти.
Про це Міноборони Британії повідомило зранку в п'ятницю, 29 липня в оновленому брифінгу розвідки.
З березня російська приватна військова компанія "Вагнер" діє на сході України у координації з російськими військовими. Ймовірно, "вагнерівців" призначено відповідальними за певні сектори лінії фронту, подібно до звичайних армійських підрозділів, йдеться у зведенні.
"Це – суттєва зміна порівняно з попередньою роботою групи з 2015 року, коли вона зазвичай виконувала місії, відмінні від відкритої широкомасштабної регулярної російської військової діяльності. Цей новий рівень інтеграції ще більше ставить під сумнів давню політику кремля щодо заперечення зв’язків між ПВК та російською державою", – мовиться у документі.
Британці також зазначають, що сил ПВК навряд чи вистачить, аби суттєво змінити траєкторію російського вторгнення в Україну.
Однак, існує ще одне можливе пояснення перекладання відповідальності за окремі ділянки фронту на сході на найманців: регулярні російські війська масово перекидають на південь України – або для посилення оборони в очікуванні українського контрнаступу, або ж для нового штурму на Південнобузькому чи Криворізькому напрямках. А от на Донбасі в цей час окупанти діятимуть "в обемежених масштабах".
Таку думку, серед іншого, висловив військовий оглядач, координатор групи "Інформаційний спротив", полковник Збройних сил України Костянтин Машовець.
"Вже зараз основний обсяг "бойових завдань" наприклад на Авдіївському, Кураховському та Бахмутсько-Краматорському напрямках виконують виключно сили та засоби так званих 1-го та 2-го АК "народної полїції ДНР\ЛНР" та кримінально-схибнуті батальйони штибу "Вагнер" та "Ліга" (їх нараховується близько 7-8). Російські кадрові підрозділи тут присутні у "першій лінії" лише епізодічно, в переважній більшості вони або виведенні в резерв, на відновлення, або готуються до перекидання на новий операційний напрямок", – зазначає Машовець.
Він також зауважив, що командування військ противника розгортає у Південній операційній зоні (тобто на Миколаївському, Криворіжському та Запоріжському напрямках) оперативне наступальне, а не оборонне угрупування військ, основу якого складають війська Східного ВО (БТГр зі складу двох з чотирьох армій округу – 36-ї та 29-ї – фіксуються при перегрупуванні) та головні сили повітряно-десантних військ ЗС рф плюс окремі частини та з'єднання 49-ї та 58-ї ЗВА Південого ВО.
"Фіксується переміщення понтонно-мостового підрозділу зі складу Східного військового округу ЗС рф (45 од. ОВТ) через Мелітополь в напрямку м. Херсон. Скоріш за все, це не для Дніпра, так як на Дніпрі та Інгульці вже розгорнуто та діє принаймні дві інженерно-саперних тактичних групи зі складу інженерно-саперних військ Південного ВО. Це – для форсування Південого Буга. Загалом напрямком Маріуполь – Бердянськ – Мелітополь – Нова Каховка протягом останього тиждня прослідувало не меньш як 6 БТГр противника", – наголошує експерт.
Крім того, на Миколаївському та Криворізькому напрямках противник продовжує активно вести повітряну розвідку. З метою уточнення положення наших військ, коригування вогню артилерії та виявлення демаскуючих ознак власних позицій противник різко наростив інтенсивність застосування БпЛА. Противник розширює також мережу аеродромів на окупованих територіях, які можуть використовуватись як аеродроми підскоку для штурмової авіації та базування армійської авіації.
Відтак, аналітик вважає, що російське командування може планувати здійснення масштабного наступу з окупованих територій Херсонщини в бік Миколаєва/Одеси, Запоріжжя чи Кривого Рогу, оскільки путіним поставлено завдання утримати південь за будь-яку ціну. А штурм підконтрольних ЗСУ міст на Донеччині, таких як Слов'янськ та Бахмут, "залишити на потім".
Нагадаємо, раніше британська розвідка констатувала, що, окрім серйозної нестачі особового складу, російські командувачі стикаються зі складним вибором між розгортанням резервів на Донбасі чи захистом від українських контратак у південно-західному напрямку Херсона. Тому, можливо, перекидання відповідальності за сектори донецького фронту на "вагнерівців" і "народних ополченців" свідчить про те, що путін нарешті визначився із цією дилемою – на користь півдня.
